"Бусифікація" нікуди не зникне: нардеп назвав реальний запас мобілізаційного ресурсу в Україні

Зокрема, у коментарі виданню "Телеграф" нардеп від "Слуги народу", а також член парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Руслан Горбенко розповів, що ситуація з мобілізацією стала критичною ще на початку 2024 року, але довгий час залишалася поза увагою влади через непопулярність теми.

На його думку, в Україні роками мобілізаційна політика проводилася безсистемно, і це зрештою призвело до накопичення серйозних проблем. Зокрема, він назвав постанову уряду, яка дозволила виїзд молодих чоловіків 18–22 років за кордон, однією з ключових помилок. Через це мобілізаційний ресурс країни для цієї категорії обмежений приблизно півтора роками для тих, хто ще не виїхав.

"Тут давайте також відверто: а хто спілкувався з військовими? Хто почув, або хотів почути їх думку? Постанова Кабміну почала діяти з серпня 2025 року, тобто ми розуміємо, що у нас мобресурсу залишилось на півтора роки. Це ми кажемо про молодих людей, які ще не виїхали", — зазначив він.

Також депутат уточнив, що реальна кількість молодих людей, які покинули країну, значно менша, ніж повідомляють у медіа — приблизно 40–60 тисяч. При цьому ті, хто залишився, можуть ухвалювати рішення про виїзд ближче до 23 років.

"Ті, хто для себе вирішив виїхати, у 18 років точно не буде збиратися, але ближче до настання 23 років, я думаю, відповідні рішення родин або цих хлопців будуть зроблені", — пояснив нардеп.

Ще однією проблемою він назвав недостатню політичну підтримку непопулярних законопроєктів щодо військових у Верховній Раді.

"Коли представники Генштабу, Главком, приходять у залу Верховної Ради з пропозицією, вимогою, проханням підтримати непопулярні законопроєкти, тоді, в принципі, в залі можна отримати політично-вольове рішення щодо підтримки військових. А коли тільки було сказано, умовно, що в стінах Верховної Ради обговорюється питання арешту майна та банківських рахунків хлопців, які пішли в СЗЧ, то до мене в Facebook полізли з погрозами: "Будемо шукати і ще подивимося, хто у кого і що арештує"", — навів приклад ситуації Горбенко.

Він додав, що "бусифікація" є лише одним із інструментів поповнення мобілізаційного ресурсу, і за даними омбудсмена Дмитра Лубінця, лише 2–3% випадків пов’язані з порушеннями, тоді як решта військових діє в межах закону. На думку депутата, основна проблема полягає у відсутності системної державної політики щодо підготовки і проведення мобілізації, і одного доручення президента для її вирішення буде недостатньо.

"Скоріше, у когось немає бажання захищати Батьківщину, хтось боїться. Причину кожен може для себе знайти. Але не зроблена системна державна політика щодо підготовки і продовження мобілізації. І єдиного прохання-наказу до пана Федорова від президента Зеленського, відверто кажучи, чи буде достатньо?", — уточнив політик.

Крім того, що повністю уникнути так званої "бусифікації" суспільству не вдасться, адже йдеться про виконання закону. За його словами, якщо людина порушує закон і її зупиняють правоохоронці, її у будь-якому разі супроводжують до ТЦК, військової частини або підрозділу Нацполіції, і спосіб доставки не змінює суті процедури.

Водночас Руслан Горбенко наголосив, що проблему мобілізації потрібно вирішувати системно, із залученням експертів. На його думку, міністр оборони Михайло Федоров може запропонувати президенту Володимиру Зеленському комплексні рішення, зокрема щодо заохочення до служби.

Серед можливих кроків депутат назвав активніше залучення іноземців. Він вважає за доцільне створити державну систему рекрутингу на базі українських консульств, яка б мотивувала громадян інших країн вступати до лав ЗСУ. Ба більше, депутат переконаний, що Україні не варто покладатися лише на майбутні гарантії безпеки, а вже зараз співпрацювати з країнами, які також перебувають під загрозою військових інтервенцій, зокрема державами Балтії, Тайванем і Казахстаном.

За його словами, такі рішення потрібно ухвалювати вже тепер і планувати щонайменше на два роки вперед, адже без достатнього мобілізаційного ресурсу, у тому числі іноземного, стратегічне планування війни ускладнюється.

До цього Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що представники територіальних центрів комплектування не мають права утримувати громадян, обмежувати їхню свободу пересування чи вилучати особисті речі.

Окім цього, народна депутатка від фракції "Європейська солідарність" Ніна Южаніна заявила, що в Україні кількість військових, які перебувають на тилових посадах, в рази перевищує кількість бійців, які задіяні у виконанні бойових завдань та отримують за це відповдіні виплати та доплати.