Проєкт "Вестфорд": військові США створювали штучну іоносферу та кільце навколо Землі

1961 року американські військові та вчені з Массачусетського технологічного інституту об'єднали зусилля для створення одного з наймасштабніших скупчень космічного сміття на орбіті. Хоча спочатку вони збиралися створити нову систему надійного військового зв'язку. Досі уламки космічного сміття, що залишилися після проєкту "Вестфорд", обертаються навколо Землі, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час холодної війни можливості США і СРСР у сфері передавання повідомлень на великі відстані були вельми обмежені. Американські військові могли обмінятися повідомленнями по всьому світу за допомогою підводних кабелів або ж за допомогою радіохвиль, які відбивалися від іоносфери, верхнього шару атмосфери Землі.

Але підводні кабелі можна було перерізати, а зв'язок через іоносферу вважали у США не дуже надійним, адже СРСР міг здійснити ядерний вибух на низькій навколоземній орбіті, що могло порушити військовий радіозв'язок.

Тому американські військові за допомогою вчених із Массачусетського технологічного інституту створили проєкт "Вестфорд" для створення надійнішої системи військового зв'язку. Проєкт передбачав створення власної іоносфери. Для цього на низьку навколоземну орбіту потрібно було відправити кілька сотень мільйонів мідних голок, які являють собою дипольну мікроантену завдовжки майже 2 см. Ці антени, опинившись на орбіті, мали створити кільце навколо Землі і відбивати радіосигнали в міру необхідності.

Астрономи одразу ж заявили про те, що реалізація цього проєкту заважатиме спостереженням за космосом, а також мідні голки можуть пошкодити космічні апарати. Вчені зробили все можливе для того, щоб мідні голки досить швидко розпадалися природним чином, і очікувалося, що вони впадуть на Землю в досить короткі терміни.

З 1961 по 1963 рік за допомогою трьох супутників на низьку навколоземну орбіту було відправлено понад 400 мільйонів дипольних мікроантен. Але тільки після третього запуску 1963 року американські військові змогли створити штучну мідну хмару навколо Землі, що утворила кільце навколо планети, за допомогою якого можна було підтримувати радіозв'язок. Але проєкт виявився неефективним і того ж року був закритий. Хоча військові США передавали повідомлення деякий час за допомогою нової системи зв'язку.

Хоча більша частина мідних голок впала в атмосферу Землі і згоріла, багато хто з них об'єдналися в скупчення і залишилися на низькій навколоземній орбіті. Зараз навколо Землі обертається 46 скупчень цього космічного сміття.

Хоча проєкт "Вестфорд" був закритий, у Землі деякий час існувала штучна іоносфера, яку можна було використовувати для зв'язку, а також кільце з мідних голок навколо планети.

Фокус також писав про те, що вчені з'ясували, що найважливіші будівельні блоки життя можуть утворитися в зовсім інших умовах, ніж передбачалося. Було зроблено важливе відкриття за допомогою зразків астероїда Бенну.