"Вулкан-вбивця": один із найбільш смертоносних вулканів Америки готується до виверження

Дослідники виявили підвищення температури, виділення бульбашок газу і незвичайні сірчані відкладення усередині мексиканського вулкана Ель-Чічон, також відомого як Чічональ. Останнє виверження вулкана сталося 1982 року, внаслідок якого загинуло щонайменше 2000 осіб, що стало однією з найбільш смертоносних вулканічних катастроф у Мексиці, пише Daily Mail.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зміни в "поведінці" вулкана, який 40 років "спав", були зафіксовані вченими з Національного автономного університету Мексики (UNAM) під час моніторингу, який проводили з червня до грудня 2025 року.

Вчені зафіксували підвищення температури, зміну хімічного складу кратерного озера і викиди газів, включно з сірководнем і вуглекислим газом, які у високих концентраціях можуть бути небезпечними.

Усередині кратера також були задокументовані незвичайні порожнисті сірчані сфери, що утворюються в калюжах рідкої сірки.

Але вчені стверджують, що поки немає жодних доказів руху магми під вулканом. Дослідники підкреслюють, що активність, найімовірніше, має гідротермальний характер, і вони сподіваються, що Ель-Чичон не буде вивергатися найближчим часом.

Під час нещодавніх досліджень учені повідомили, що кратерне озеро, зазвичай зелене і вкрите водоростями, набуло сіруватого відтінку, що вказує на підвищений рівень сульфатів і кремнезему у воді.

Вимірювання температури засвідчили, що температура на дні озера і навколишнього кратера піднялася вище типового фонового рівня.

Вулканолог доктор Патрісія Жакоме Пас із Національного університету Малайзії пояснила, що незвичайна активність, найімовірніше, спричинена взаємодією перегрітих ґрунтових вод із гарячими породами, а не підйомом розплавленої магми до поверхні.

Після катастрофічного виверження 1982 року доступ для відвідувачів на Чічональ був обмежений, але він став ключовим дослідницьким центром для вчених, які вивчають еволюцію вулканів через довгий час після великих вибухових подій.

У Мексиці досі живі спогади про руйнівне виверження, яке розпочалося 28 березня 1982 року і тривало до квітня. Чічональ викидав хмари попелу і смертоносні пірокластичні потоки. Були зруйновані цілі села, поховані під шаром попелу поля і сади, а тисячі жителів були змушені покинути свої будинки.

Виверження спустошило кавові плантації, тваринницькі господарства та інфраструктуру, заподіявши довгостроковий економічний та екологічний збиток усьому регіону.

Сьогодні вчені стверджують, що нинішня активність мало схожа на умови, що передували виверженню 1982 року. Але попереджають, що вулкани можуть залишатися динамічними протягом десятиліть, навіть століть, після великого виверження. Незначні зміни температури, викидів газів і хімічного складу води можуть дати ранні підказки про те, як розвивається вулканічна система під землею.

Поки що, за словами експертів, немає причин для паніки. Однак відновлення активності в Чічонале нагадує про те, що сплячі вулкани рідко бувають по-справжньому неактивними, і що навіть десятиліття затишшя можуть приховувати процеси, що тривають глибоко під поверхнею.

Нагадаємо, дослідники помітили, що кальдера Єллоустонського вулкана деформується вперше за довгі роки. Учені розповіли, чим це загрожує і чи варто починати турбуватися.

Також учені прогнозують, що 2026 року на Землю чекає виверження гігантського підводного вулкана Аскіал, розташованого в Тихому океані.