Україні доведеться жити з графіками відключень від 3 до 7 років - Харченко

Після чергових ударів країни-агресора Росії по енергетичній інфраструктурі питання світла і тепла залишаються для українців ключовими. Аби забезпечити квартири та будинки, уряд шукає альтернативи на час відновлень інфраструктури, однак до повної відмови від графіків відключення, зважаючи на пошкодження системи, ще далеко.
В інтервʼю Главреду директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко розповів, коли можна очікувати більш прогнозовані графіки відключень, чому навіть навесні не варто розраховувати на повне зникнення обмежень і скільки років Україні доведеться жити в режимі енергетичної економії.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль напередодні заявив, що для Києва були знайдені додаткові 9 МВт потужностей. Це багато чи мало? І як ці 9 МВт вплинуть на ситуацію в енергосистемі?

9 МВт — це, по суті, дві газопоршневі установки, які встановлює "Київтеплоенерго" в межах пакета приблизно на 56 МВт, що зараз перебуває в процесі реалізації. Споживання Києва — приблизно у 200 разів більше. Тому це, безумовно, добре, що з’являються додаткові потужності, але поки що це лише перші маленькі кроки.

А скільки загалом потрібно часу, щоб Київ повернувся до більш-менш адекватних, передбачуваних графіків?

Якщо все відбуватиметься більш-менш нормально, то до передбачуваних і комфортних графіків Київ зможе повернутися доволі швидко — орієнтовно протягом тижня-півтора, якщо не буде вкрай невдалих для нас атак.

Гарантувати це не можна, проте якщо уявити, що в Києві та його околицях не буде критичних влучань, зважаючи на те, що місто наразі повністю залежить від транспортування електроенергії ззовні через високовольтні мережі, приблизно за тиждень-півтора Київ зможе перейти до передбачуваних і зрозумілих графіків електропостачання.

Як це позначиться на ситуації в інших регіонах України? Адже Київ, як вважається, отримує електроенергію із західної частини країни.

В Україні діє єдина об’єднана енергосистема. Тому сказати, звідки саме Київ у конкретний момент отримує електроенергію, неможливо — вона постійно перерозподіляється всередині системи.

Очевидно лише те, що Київ заживлюється ззовні, а внутрішню генерацію в місті швидко відновити неможливо. Зараз Київ, Одеса, Харків і Кривий Ріг — це найскладніші ділянки мереж, де ситуація є найбільш напруженою. Тому повернення Києва до більш-менш нормального режиму суттєво не вплине на ситуацію в країні загалом. Проблема не в тому, що електроенергії немає в принципі, а в тому, що її просто неможливо передати в окремі вузли мережі.

Зараз в Україні працює приблизно 11 ГВт власної генерації. Навесні, разом з імпортом майже 2,5 ГВт, цього буде достатньо, щоб вся країна отримувала електроенергію більш-менш стабільно — з графіками, обмеженнями, але передбачувано і без наджорстких відключень. Усе інше залежить від атак.

Чи можна очікувати, що з потеплінням і активнішою сонячною генерацією графіки зникнуть?

Щонайменше графіки стануть значно комфортнішими. Звісно, існує ідеальний сценарій, за якого протягом певного часу графіків може взагалі не бути. Однак навіть якщо графіки тимчасово зникнуть — зокрема, у найбільш комфортний період квітня–травня, коли споживання є найнижчим і вже працює сонячна генерація, — вони все одно повернуться у піку споживання в липні–серпні, а також у наступному опалювальному сезоні, графіки все одно повернуться. Уникнути цього практично неможливо.

Як довго, на вашу думку, Україні загалом доведеться жити з графіками?

Це залежить від темпів і якості відбудови енергосистеми. Орієнтовно — від трьох до семи років.

А як бути з опаленням? Напередодні була інформація, що на Троєщині у Києві вдалося частково подати тепло до домівок. Чи можуть подібні проблеми повторюватися?

Звісно, це напряму залежить від обстрілів. Зараз опалення неможливо відновити приблизно у 1 200 будинках, які обслуговувала Дарницька ТЕЦ-4. У цьому опалювальному сезоні вони тепла вже не побачать. Для них наразі вже ведеться робота над розробкою планів підготовки до наступної зими. Безумовно, у Києві, так само як у Кривому Розі та Одесі, основний фокус зараз — на підвищенні стійкості теплових систем: до відключень електроенергії та до атак. Це велика робота, яку неможливо виконати за один рік, але частину завдань цілком реально реалізувати вже під час підготовки (яка вже починається) до найближчої зими.

Відновлення потребує значних коштів. Де їх брати? І чи можливе підвищення тарифів, прогнозоване НБУ, бути реалізоване вже цього сезону?

Якщо говорити відверто, в енергосистемі зараз немає грошей — і не очікується. Є величезні борги, спричинені перекошеною моделлю енергоринку та надмірним адміністративним регулюванням, яке не дає змогу нормалізувати фінансову ситуацію в енергетиці. Тому що, з одного боку, потрібні великі кошти на ремонти та відновлення після атак, з іншого — немає стабільного джерела доходів в енергетиці, яке покривало б реальні витрати на генерацію та інфраструктуру.

Відповідно, я не готовий коментувати прогнози Нацбанку — вони мають власну інформацію. Але я переконаний у наступному: українці мають вибір. Або ми переходимо на ринкові ціни з адресними субсидіями для тих, хто не може платити повну вартість, або ще мінімум 7-8 років житимемо з відключеннями. Позитивний сценарій – у разі переходу на ринкові ціни цей термін можна скоротити максимум до трьох років.

Що потрібно зробити вже зараз, щоб зменшити ризики наступного опалювального сезону?

На мою думку, варто зосередитися на трьох ключових напрямках.

Перший — це відновлення пошкоджених потужностей, які реально можна відновити у горизонті шести-семи місяців. З огляду на обмежені ресурси — людські, інженерні та технічні — необхідно насамперед фокусуватися саме на тих об’єктах, відновлення яких можна встигнути завершити до наступного опалювального сезону.

Другий напрямок — оцінка та встановлення максимально можливого обсягу додаткових розподілених потужностей, передусім у великих містах: Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі та Одесі. Йдеться про встановлення максимальної кількості газопоршневих установок і основних двигунів у критичних точках опалювальної системи, а також про підвищення її стійкості та здатності протистояти атакам.

Третій напрямок — розвиток і посилення систем захисту. Саме ці три пункти є ключовими в підготовці до наступного опалювального сезону. Якщо ці завдання будуть виконані максимально ефективно, ми увійдемо в наступний сезон із працездатними та доволі надійними системами опалення, які зможуть забезпечити теплом як киян, так і мешканців інших міст, і які будуть значно стійкішими до відключень електроенергії. Те саме стосується і систем водопостачання.

Ми, ймовірно, не зможемо повністю уникнути обмежень електропостачання, але зможемо зробити їх передбачуваними, більш комфортними та стійкими до атак. Але якщо буде холодна зима, то точно будуть графіки.