Уперше сказали вголос: політолог відповів, який найбільший страх існує в європейців

Політолог Вадим Денисенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що значна частина європейських лідерів зацікавлена в тому, щоб бойові дії тривали щонайменше до виборів у США восени 2026 року. За його словами, це пов'язано з головним страхом, який нині існує в європейських столицях.

Частина європейців не поспішає із завершенням війни

Денисенко пояснив, що слова, які пролунали напередодні Мюнхенської конференції, не були випадковістю.

Зауважте! Голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер заявив в інтерв'ю Tagesspiegel, що можливе припинення вогню в Україні не гарантує більшої безпеки для Європи, а навпаки може посилити ризики для східного флангу НАТО, оскільки Кремль у разі перемир'я отримає змогу відновлювати та нарощувати свій військовий потенціал. Він зауважив, що поки тривають бойові дії, російська армія несе значні втрати, тоді як режим тиші без реальних обмежень на розгортання військ Росії в західних округах не зробить континент стабільнішим, і наголосив, що те, як завершиться війна в Україні, матиме вирішальне значення для Німеччини та всієї Європи, тому Заходу не варто розслаблятися навіть у разі домовленостей про перемир'я.

Подібні думки давно існували серед впливових європейських політиків, але раніше їх не озвучували публічно. Тепер же це вперше прозвучало вголос від людини такого рівня.

Те, що він сказав, – це думки дуже багатьох. Просто досі вголос це ніхто не озвучував,
– зазначив він.

Політолог наголосив, що частина європейських лідерів розглядає продовження війни як фактор власної безпеки. Йдеться не про підтримку Росії, а про прагматичний розрахунок: поки бойові дії тривають на території України, пряма загроза для країн ЄС відтерміновується. Крім того, значні очікування пов'язують із виборами у США восени 2026 року.

Абсолютна більшість європейських лідерів зацікавлена в тому, щоб бойові дії тривали як мінімум до листопада 2026 року,
– пояснив Денисенко.

За цією риторикою стоїть прагнення частини європейських політиків "перечекати" складний період у відносинах зі США. За його словами, у Європі розраховують, що після виборів до Конгресу 4 листопада 2026 року Дональд Трамп може втратити більшість, а тоді американські політики отримають більше важелів тиску на нього. Це, як вважають у європейських столицях, дозволить їм "полегше зітхнути" і повернутися до більш звичного порядку денного.

В Європі дуже сподіваються, що 4 листопада відбудуться вибори в Конгрес і Трамп втратить більшість. І з цього моменту на нього можна буде тиснути,
– пояснив політолог.

Він додав, що саме тому для багатьох у Європі нинішня війна сприймається як бар'єр, який стримує Росію і відводить загрозу від їхніх кордонів. Денисенко підкреслив, що цей розрахунок звучить цинічно з української точки зору, але він є частиною реальної політики, про яку раніше говорили лише в кулуарах.

Доки Україна захищає Європу, небезпека не така вже й велика,
– сказав Ішингер.

Політолог також звернув увагу, що фраза, яка пролунала публічно, може бути і просто наслідком неформального інтерв'ю, записаного під диктофон, коли людина не прорахувала наслідки. Водночас, за його словами, Україна має жорстко реагувати на таку риторику, бо вона може перетворитися на нову політичну лінію в спілкуванні з європейцями.

Нова риторика щодо "невдячних українців"

Денисенко звернув увагу, що після цієї заяви виникла ще одна показова історія. За його словами, посол України в Німеччині зробив зауваження Ішингеру, однак у відповідь пролунали очікування подяки та навіть вибачень. На думку політолога, це виглядає так, ніби Україна, яка воює і стримує Росію, має постійно демонструвати вдячність і виправдовуватися.

Тема того, що українці недостатньо багато дякують, – одна з ключових у риториці щонайменше однієї великої польської партії,
– зазначив він.

Подібні мотиви раніше звучали передусім у польському політичному дискурсі, а час від часу – і в заявах Дональда Трампа. Західна Європа намагалася уникати такої тональності, однак тепер ця риторика починає виходити на ширший рівень. За його словами, слова Ішингера можуть стати сигналом, що частина європейських еліт більше не приховує подібні настрої.

Ішингер фактично озвучив те, що багато хто не наважувався сказати вголос,
– підсумував політолог.

Він додав, що для України це може стати окремим викликом у відносинах із партнерами, адже дискусія поступово зміщується від безумовної підтримки до питання про те, наскільки Київ "достатньо вдячний" за допомогу.

Що відомо про позиції Мюнхенської конференції з безпеки:

• Перемир'я в Україні може не зменшити ризики для Європи. Голова Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер заявив, що припинення вогню без обмеження військового потенціалу Росії дозволить Кремлю відновити сили, а отже загроза для східного флангу НАТО може зрости.
• Премію Евальда фон Клейста цього року присвятили українському народу. Організатори конференції пояснили це визнанням стійкості українців, а також анонсували відкриття "Українського дому" під час форуму, який відбудеться 13 – 15 лютого 2026 року в Мюнхені.
• У звіті конференції попередили про зміну ролі США в європейській безпеці. Автори документа зазначили, що Вашингтон дедалі більше перекладає відповідальність на європейські країни, тоді як Росія нарощує військові витрати й може створювати нові ризики для регіону, зокрема в Балтії.