Несподіваний поворот: яка країна придбала венесуельську нафту у США?

Історія цієї нафти розпочалася задовго до її продажу. У грудні американські сили блокували венесуельські береги, посилюючи тиск на уряд Венесуели. Кульмінацією стало 3 січня 2026 року, коли США захопили венесуельського президента, доставивши його на американську територію для здійснення правосуддя. Після цього президент США Дональд Трамп почав чинити тиск на тимчасовий уряд Венесуели, що зрештою призвело до отримання контролю над нафтовими ресурсами країни.

Раніше, 6 січня, Дональд Трамп заявив, що тимчасова влада Венесуели передасть Сполученим Штатам від 30 до 50 мільйонів барелів нафти для продажу за ринковою ціною. Він також наголосив на намірі залучити американські компанії до інвестування щонайменше 100 мільярдів доларів у відновлення венесуельської нафтової галузі. Через чотири дні, 10 січня, міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Вашингтон може частково зняти санкції для полегшення продажу венесуельської нафти.

Переломний момент настав 29 січня, коли Міністерство фінансів США видало ліцензію, що дозволяла американським компаніям видобувати, купувати, продавати, експортувати та переробляти венесуельську нафту. Водночас цей документ забороняв купівлю нафти компаніям з Росії, Ірану, Північної Кореї та Куби. Це рішення відкрило шлях до нової ери для венесуельської нафти на міжнародних ринках.

Підтвердження цих змін не забарилося. Міністр енергетики США Кріс Райт у Каракасі оголосив, що Китай вже придбав частину венесуельської сирої нафти, яку раніше вилучив американський уряд. Він зазначив, що «Китай уже купив частину сирої нафти, проданої урядом США», але не надав деталей щодо обсягів. Райт також додав, що «легітимні китайські угоди за законних умов ведення бізнесу були б прийнятними», коментуючи можливу співпрацю з китайськими нафтопереробними підприємствами.

Ця угода між США та Китаєм, яку повідомляє Bloomberg, вказує на те, що «нафтовий карантин» для Венесуели завершено. Окрім Китаю, який традиційно був найбільшим покупцем венесуельської нафти, до закупівель долучилися індійські нафтопереробні компанії. Зокрема, індійська компанія Reliance Industries вперше з середини 2025 року придбала партію венесуельської нафти. Як повідомляє Bloomberg, нафтопереробні компанії, такі як Indian Oil Corp, Bharat Petroleum Corp та Hindustan Petroleum Corp, недавно придбали близько 4 мільйонів барелів венесуельської нафти. Керівники НПЗ заявили, що це верхня межа важкої, кислої сирої нафти з латиноамериканської країни, яку державні нафтопереробні заводи можуть переробляти щомісяця. Венесуельська нафта марки Merey також почала надходити на інші міжнародні ринки, зокрема до Ізраїлю.

Таким чином, Каракас поступово повертається на світовий нафтовий ринок після періоду жорстких обмежень та санкцій. Це відкриття ринків може радикально змінити економічну ситуацію країни та її роль у глобальній торгівлі енергоресурсами.

Рішення США продати конфісковану венесуельську нафту та пом'якшити санкції відбувається на тлі глобальної нестабільності на енергетичних ринках, де пошук нових джерел постачання є пріоритетом. Розширення кола покупців венесуельської сировини, включно з Індією та Ізраїлем, вказує на зміну геополітичних та економічних пріоритетів. Індійські підприємства поступово відмовляються від російської нафти і наближаються до торгової угоди з США, що може мати значні наслідки для світової геополітики та енергетичної безпеки.

Ці події віддзеркалюють ширшу тенденцію до перерозподілу впливу на міжнародних нафтових ринках, де нові гравці та домовленості змінюють усталені схеми. Більше оперативних новин про ці та інші події доступно в Telegram Апострофа.

«Китай уже купив частину сирої нафти, проданої урядом США. Легітимні китайські бізнес-угоди за законних умов будуть прийнятними», — зазначив Кріс Райт.

Повернення Венесуели на світовий нафтовий ринок, хоч і під контролем США, може стати каталізатором для відновлення її економіки та зміцнення енергетичної стабільності у світі. Ці зміни свідчать про складність взаємозв'язків між політикою, економікою та енергетикою, де кожен крок має далекосяжні наслідки.