Нові «страшилки» від Гетманцева: чи настане апокаліпсис соцвиплат без грошей МВФ

Схоже, що лякати своїх співгромадян – це одна з улюблених справ представників української влади. Здавалося б, у країні майже чотири роки триває повномасштабна війна, міста знаходяться під щоденними жорсткими обстрілами, люди по кілька діб живуть без світла, води і тепла – чим їх ще можна налякати? Але голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев дуже винахідливий.

Його заява про те, що Україна ризикує залишитися без міжнародного фінансування, що може призвести до зупинення соціальних виплат вже найближчими місяцями, миттєво розлетілася у ЗМІ. Особливо вона сподобалася російським сайтам, які перепостили «радісні новини» безліч разів.

Але чи насправді все так погано та чи дійсно нам так потрібні гроші МВФ? У цих питаннях оглядачка Коротко про розбиралася разом з експертами.

На межі катастрофи?

Коментуючи можливий зрив програми виділення кредитів Міжнародним валютним фондом, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в ефірі телемарафону заявив, що «ми на межі фінансової катастрофи».

За його словами, якщо умови програми не виконуються, траншу не буде. А всі наслідки цього ляжуть на плечі звичайних громадян.

Під «наслідками» Гетманцев має на увазі призупинення соціальних виплат. До речі, про це голова фінансового комітету наполегливо попереджає вже другий місяць поспіль. І продовжує розповідати, що МВФ вимагає від України конкретних рішень та ухвалення законів (структурних маяків), без чого транші не будуть надані.

Між тим ми неодноразово писали: Міжнародний валютний фонд жодних вимог не висуває. Єдине, що цікавить МВФ, - вчасне повернення боргів. А як саме країна планує це забезпечити – то її проблеми.

Експерти не втомлюються роз'яснювати: міфічні «вимоги МВФ» – це не що інше, як замасковані під них «хотілки» нашого рідного уряду. Українська влада вже давно призвичаїлася ухвалювати резонансні закони, підвищувати тарифи та податки, піднімати пенсійний вік тощо, прикриваючись нібито вимогами ненаситного фонду. Це дуже зручно, адже таким простим поясненням можна припинити будь-яке невдоволення населення.

Отже, що ж «вимагає» МВФ цього разу?

«Вся справа у ФОПах»

Як виявляється, «апетити» чималі.

По-перше, каже аналітик Данило Монін, йдеться про податки з продажу вживаних речей. До того ж законотворці придумали, що податкова отримуватиме дані про всі угоди, незалежно від їхньої суми. Детально про це ми писали тут. 

По-друге, податок на посилки з-за кордону, який, за слова аналітика, зробить імпорт приблизно на 30% дорожче.

І, звісно, ПДВ для ФОП, який Монін називає «вбивством» підприємців. І каже, що головна мета усіх цих нововведень – ще глибше залізти в кишені українців.

Сам голова комітету ВР назвав детінізацію ринку підакцизних товарів пріоритетом парламенту на 2026 рік. За словами Гетманцева, обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні складає понад трильйон гривень, а ключовими проблемами вітчизняної економіки залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОП.

Для прикладу Гетманцев неодноразово наводив схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший - через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємствам неправомірну перевагу в 7-20% за рахунок несплаченого ПДВ.

«Безкінечна гра»

Експерти, опитані Коротко про, кажуть, що МВФ дасть Україні цього року в кращому випадку 2 млрд доларів, при цьому нам доведеться виплатити близько 2,5 млрд боргів (тіло плюс відсотки).

- Це мінусовий результат, на мій погляд, таке співробітництво не потрібно в принципі, - прокоментував Данило Монін.

Наразі великої необхідності в грошах МВФ немає, погодився президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Гроші там невеликі, використання обмежене.

- Щодо введення податків для ФОП, є різні думки, - зазначив економіст у розмові з Коротко про. – Є велика частина людей, що проти, і щоб побороти це лобі, нам розповідають, що залишимося без грошей. Через ФОП сьогодні дійсно відмивається величезна кількість грошей, і введення ПДВ може це припинити.

- На мою думку співробітництво з МВФ зараз має суто іміджевий характер, - підсумував Охрименко. - Євросоюз дає Україні значно більше і без усіляких вимог. Та й взагалі більшість грошей МВФ йдуть на погашення старих кредитів від того ж МВФ. Це якась безкінечна гра: беремо новий кредит, гасимо старий. Навіщо та скільки це триватиме? Відповідей немає.   

Водночас аналітик Андрій Шевчишин нагадує, що українська економіка тотально залежить від зовнішнього фінансування. Тому будь-які зміни обсягів чи термінів надходження допомоги можуть бути критичними. І зараз активно обговорюється ризик кредиту МВФ саме у прив'язці до допомоги ЄС.

- Важливо сказати, що прямої умови ЄС співпрацювати з МВФ для отримання 90 млрд євро немає, - підкреслив Шевчишин. – Проте для виділення коштів ЄС зазвичай спирається на оцінки МВФ та стратегію розвитку України, яка має бути погоджена з МВФ. Тобто, хоча юридично немає прямої вимоги, фактично без нової програми МВФ отримання грошей від Євросоюзу у 2026 році опиниться під питанням або буде обмежене.

До речі, додає експерт, в останньому інфляційному звіті НБУ був максимально оптимістичним щодо досягнення всіх домовленостей та отримання коштів. Проте нова програма з МВФ залишається «підвішеною». Депутати не готові голосувати за раніше узгоджені урядом та фондом законопроєкти.

- Самі по собі 8,1 млрд доларів за новою програмою МВФ на 4 роки не є критичними для України, - резюмував Андрій Шевчишин. - Але консультації та аудит фонду - це якір та магніт для інших надходжень. Йдеться про ризики своєчасності та достатньої зовнішньої допомоги. Водночас у будь-якому разі фінансової катастрофи не станеться – запаси у нас є.