Мерц і Макрон обговорили "ядерну парасольку": Європа шукає нову безпеку

На сценах Мюнхенської конференції з безпеки, що відбулася 13 лютого, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц несподівано оголосив про початок переговорів з президентом Франції Емманюелем Макроном. Їхня таємна розмова, як виявилося, стосувалася вкрай чутливого питання: створення європейського ядерного стримування. Ця заява миттєво привернула увагу, адже питання ядерної оборони традиційно пов'язане з альянсом НАТО.

France24. повідомило, що Мерц висловив занепокоєння Європи щодо надійності зобов’язань США в галузі безпеки, особливо в контексті можливої адміністрації Дональда Трампа. Він підкреслив, що ці переговори не є відмовою від захисту НАТО, а скоріше кроком до зміцнення власної європейської оборони в рамках Альянсу. Метою є створення сильної та самодостатньої опори в рамках існуючої структури безпеки.

Ця ініціатива стала реакцією на зростаючу невпевненість у майбутньому трансатлантичних відносин. Група європейських країн нібито вже обговорює варіанти власного ядерного стримування, оскільки впевненість у надійності США як союзника похитнулася. Франція та Велика Британія є єдиними європейськими державами, які мають власну ядерну зброю.

Президент Франції Емманюель Макрон раніше згадував про можливість запропонувати французьку «ядерну парасольку» решті Європи ще у 2025 році. Хоча очікувалося, що така пропозиція буде офіційно озвучена пізніше у Франції, а не на Мюнхенській конференції, заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі підтвердив намір Америки продовжувати надавати Європі «ядерну парасольку».

Згідно з Bloomberg, більшість країн ЄС наразі не в змозі замінити американську ядерну парасольку власними силами, оскільки вже витрачають значні ресурси на посилення звичайних збройних сил. Витрати на утримання близько 400 ядерних боєголовок Франції та Великої Британії оцінюються приблизно в 12 мільярдів доларів на рік, що перевищує половину оборонного бюджету Швеції.

Незважаючи на значні виклики, включно з політичною стабільністю та президентськими виборами у Франції у 2027 році, де опозиція протестувала проти ідеї, європейські лідери, такі як Мерц, наголошують на необхідності адаптуватися до нової геополітичної реальності. Він попередив, що свободи, які довго вважалися само собою зрозумілими, дедалі більше перебувають під загрозою, і це вимагатиме готовності до змін, потрясінь та жертв.

Ситуація навколо європейського ядерного стримування загострюється на тлі зростаючої напруженості у світі. Раніше видання Axios повідомляло, що договір СНО-3, який був останнім основним документом, що обмежував ядерні арсенали США та Росії, припинив свою дію. Ці дві країни утримують приблизно 85% ядерних боєголовок у світі. Відсутність таких обмежень може призвести до нової гонки озброєнь.

Китайське МЗС заявило про небажання брати участь у переговорах зі США та Росією щодо ядерного роззброєння, стверджуючи, що його ядерний потенціал є найменшим серед них. Це додатково ускладнює глобальну безпекову картину, оскільки відтепер вперше за понад пів століття відсутні будь-які формальні обмеження на кількість ядерної зброї у світі.

"Я вже розпочав перші розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо європейського ядерного стримування", – заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц.

"Ми робимо це не шляхом списання НАТО з рахунків. Ми робимо це шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу", – додав він.

Попри складність та дорожнечу, ініціатива Німеччини та Франції свідчить про глибокі зміни у мисленні європейських лідерів, які прагнуть посилити власну безпеку на тлі глобальної нестабільності. Майбутнє "ядерної парасольки" Європи залишається невизначеним, але ці переговори вже сформували нову главу в історії континентальної оборони.