Візит Зеленського до Мюнхена: запуск виробництва БпЛА та складні переговори про мир

Цього року Мюнхенська конференція зібрала понад 50 світових лідерів у той час, коли безпека Європи опинилася під найбільшою загрозою. У центрі уваги — пошук виходу з глобальних криз та майбутнє відносин між ЄС і США.

Що пишуть про саміт закордонні медіа та чого варто очікувати Україні — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Конференція, яка відбувається на тлі низки конфліктів

Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки проходить у період безпрецедентного загострення глобальних конфліктів, включаючи війни в Україні, Газі та Судані, пише Reuters.

Видання зазначає: пропри те, що Мюнхен традиційно був платформою для зміцнення зв’язків Заходу, сьогодні самі основи трансатлантичної співпраці підірвані «політикою руйнування».

Reuters підкреслює, що дії адміністрації Дональда Трампа, серед яких санкціонування операцій проти лідера Венесуели та запровадження мит проти союзників, фактично ставлять під загрозу існування НАТО.

Новий жорсткий тон Вашингтона та попередження про ризик «знищення цивілізації» змусили європейців обіцяти збільшення оборонних витрат після десятиліть нехтування арміями.

Проте реальне подолання військової залежності Європи від США триватиме роками, що робить континент вразливим у протистоянні з РФ на тлі війни в Україні.

«Однак залежність Європи від військової підтримки США буде подолана лише через роки, що залишає континент вразливим в умовах протистояння з Росією на тлі війни РФ проти України», — йдеться у статті.

Відкриття спільного підприємства та Українського дому: який порядок денний

Поблизу Мюнхена Володимир Зеленський та Борис Пісторіус відкрили спільне підприємство Quantum Frontline Industries, що об’єднало німецьку Quantum Systems та українську Frontline Robotics, пише Euronews.

Початкова потужність виробництва складатиме 10 000 безпілотників на рік із перспективою подальшого розширення.

Згодом, у Мюнхені Пісторіус додав, що ця співпраця є взаємовигідною: Україна отримує техніку, а Німеччина — унікальний бойовий досвід і дані для вдосконалення власних технологій. За його словами, запуск заводу є чітким доказом того, що німецька підтримка України залишається незмінною.

Своєю чергою на полях Мюнхенської конференції Фонд Віктора Пінчука, Офіс Президента та Асоціація оборонної промисловості України відкрили «Український дім», який працюватиме 13–14 лютого, пише NV.

У церемонії відкриття під модераторством Бйорна Гельдхофа взяли участь очільники МЗС України та Німеччини Андрій Сибіга і Йоганн Вадефуль, Віктор Пінчук, керівники конференції Вольфганг Ішингер та Бенедикт Франке, а також представник Десантно-штурмових військ Олександр Фальштинський.

Центральною подією стала виставка «Україна: передова майбутнього», що акцентує на загрозах для Європи та здатності України до швидких інновацій у протидії російській агресії.

Варто зауважити, що українська делегація планує зустрічі з представниками низки країн.

У фокусі переговорів буде прискорення мирного процесу, розроблення дієвих безпекових гарантій, наслідки російських обстрілів енергетики й першочергові потреби України, оборонна підтримка й санкційний тиск на РФ.

Про що домовилися очільники МЗС України та Китаю в Мюнхені

Глава МЗС України Андрій Сибіга на полях Мюнхенської конференції зустрівся із китайським колегою Ван Ї. У результаті Сибіга назвав розмову «предметною та прагматичною». Сторони обговорили завершення війни, обмінялися запрошеннями до офіційних візитів.

Сибіга наголосив, що Китай може відіграти важливу роль у досягненні справедливого миру, та цінує підтримку Пекіном територіальної цілісності України.

Водночас глава МЗС України заявив, що Київ впевнено рухається до фіналізації домовленостей, які мають принести справедливий мир, але категорично відкидає будь-який зовнішній тиск у світоглядних питаннях.

«Вважаю, що після двох раундів трьохсторонніх консультацій в Абу-Дабі прогрес досягнуто. Найголовніше, щоб був результат… Ми йдемо на шляху до наближення справедливого, гідного миру для України», — зазначив Андрій Сибіга.

«Перша жертва нового світового порядку»

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре на полях Мюнхенської конференції різко відреагував на тезу аналітиків про те, що Україна стала «першою жертвою нового світового порядку», де панує груба сила, передає Радіо Свобода.

Коментуючи це визначення, Стьоре назвав війну в Україні «справжньою катастрофою» для людей, які щодня потерпають від обстрілів.

Політик наголосив, що агресія Росії — це не просто локальний конфлікт, а екзистенційна загроза для всієї Європи, тому світ зобов’язаний підтримувати право українців на самозахист.

Прем’єр-міністр категорично відкинув припущення про «глухий кут» у війні, підкресливши, що єдиним агресором є Росія, яка може зупинити бойові дії будь-якої миті.

«Ми повинні чинити максимальний тиск на Росію, щоб вона припинила цю війну. Росія могла б зупинити її будь-якого дня. Росія є агресором», — заявив Стьоре.

Він запевнив, що Норвегія та інші європейські країни продовжать тиснути на Кремль і посилювати підтримку України задля досягнення справедливого миру.

Чого очікувати від візиту Зеленського до Мюнхена

Видання Politico зазначає, що цьогорічний форум у Мюнхені лише підкреслює глибоку кризу в дипломатії. За оцінками шести європейських посадовців, саміт завершиться лише черговими деклараціями про єдність, не принісши жодних реальних рішень.

Окрім того, доля України залишається невизначеною. США дали зрозуміти Києву, що гарантії безпеки не будуть надані до укладення мирної угоди з Росією про завершення війни. Москва вимагає територій, які Україна не готова віддавати, що блокує мирний процес.

За словами американського високопосадовця, Росія наполягає на контролі над усім Донбасом. Попри готовність до діалогу, компроміс поки недосяжний.

Наступного тижня планується нова зустріч за участі США, Росії та України, ймовірно, в Маямі чи Абу-Дабі. Спецпредставник Трампа Стів Віткофф зазначив, що переговори ускладнює паралельна дипломатія щодо Ірану. Глава МЗС Латвії Байба Браже наголосила, що серйозності Росії щодо миру досі не видно.

Як зазначає видання, що наразі переговори перебувають у глухому куті. Сторони погодили лише принципи припинення вогню та створення демілітаризованої зони, але питання кордонів і присутності західних військ не вирішені.

Українські політики вважають, що Росію можна лише змусити до миру, тим більше на тлі проблем у її економіці через санкції.

• У США закликали діяти жорсткіше проти Путіна: подробиці заяви

• Рютте порівняв армію РФ із садовим равликом: заява генсека

• Ядерний щит Європи: ЄС готує «План Б» через ненадійність США та загрозу з РФ