"Росія розбита": жорстка відповідь ЄС на "бажання" Кремля щодо завершення війни

Головне із заяв Каллас:

Європа повинна не просто домагатися участі в переговорах про мирну угоду між Україною і Росією, а й наполягати на конкретних поступках з боку Москви, а також на її відповідальності за скоєні злочини і заподіяну шкоду.

Про це заявила високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки.

Вона підкреслила: "Що стосується теми переговорів, то важливіше, ніж мати місце за столом, знати, що запитати, коли ти там сидиш. На мою думку, це дуже просто. Максималістські вимоги Росії не можуть бути задоволені мінімалістичною відповіддю".

Каллас зазначила, що можливі обмеження повинні бути взаємними: якщо передбачається скорочення української армії, то аналогічні умови повинні стосуватися і Росії.

"Там, де Росія завдала шкоди Україні, Росія повинна платити. Ніякої амністії за військові злочини. Повернення депортованих українських дітей. Це дійсно мінімум, на що Росія повинна погодитися, якщо метою Росії є мир", – підкреслила вона.

За її оцінкою, важливо тверезо сприймати можливості Росії – зараз вона не є наддержавою. Каллас нагадала, що за більш ніж десять років конфлікту, включаючи чотири роки повномасштабної війни, Москва не просунулася значно далі позицій 2014 року, при цьому, за її словами, втрати склали близько 1,2 млн військових.

"Сьогодні Росія розбита. Її економіка розбита. Вона відключена від європейських енергетичних ринків, а її власні громадяни тікають. Фактично, найбільша загроза, яку Росія представляє зараз, полягає в тому, що вона отримує більше за столом переговорів, ніж досягла на полі бою", – заявила Каллас.

При цьому вона зазначила, що мир поки що навряд чи є реальною метою Кремля, тому головним пріоритетом Європи залишається оборона, яка починається з підтримки України.

"Але ми знаємо, що кінцева мета Росії – це не Донбас. Крім України, Росія вже прагне паралізувати економіку за допомогою кібератак, порушити роботу супутників, саботувати підводні кабелі, розірвати альянси за допомогою дезінформації, примусити країни, використовуючи нафту і газ як зброю, і, звичайно, існує також ядерна загроза", – заявила глава європейської дипломатії.

За її словами, у відповідь на ці виклики розробляється нова європейська стратегія безпеки, яка охопить усі напрямки загроз.

Другим пріоритетом ЄС Каллас назвала стабільність у сусідніх регіонах — на сході та півдні Європи. Вона навела приклад країн, які після виходу з-під радянського впливу приєдналися до Євросоюзу і показали значно швидше економічне зростання, ніж Росія.

"Я також згодна з істориком Тімоті Снайдером, який пише, що розширення Європи є життєво важливим для забезпечення демократії та подолання власної імперської історії Європи. Сьогодні розширення — це геополітичний вибір, і ми повинні сказати "так", — підкреслила вона.

Третім напрямком Каллас визначила розвиток міжнародних партнерств. Вона нагадала, що ЄС сформував найбільшу в світі мережу угод про вільну торгівлю, що охоплює близько 80 держав.

"А крім торгівлі ми створюємо партнерства у сфері безпеки та оборони. Десять на даний момент, включаючи Індію та Австралію тільки цього року", - додала Каллас.

Мирний план США може стати "ударом" для Європи: думка оглядача

На міжнародній арені тривають дискусії щодо можливого мирного врегулювання для України, проте низка ключових і найбільш чутливих питань, як і раніше, залишається відкритою. Зокрема, мова йде про майбутній контроль над територіями.

Колумніст Reuters П'єр Бріансон вважає, що якщо Росія збереже владу над тимчасово окупованими регіонами, то Європі доведеться заплатити високу ціну за фактично нав'язаний Україні варіант мирної угоди.

Нагадаємо, Главред писав, що коаліція з 11 країн Європейського Союзу запропонувала послабити правила, щоб Україна могла використовувати позику в розмірі 90 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння, зокрема ракет Storm Shadow.

Раніше Рада Євросоюзу затвердила повну заборону на поставки російського скрапленого природного і трубопровідного газу в ЄС. Регламент прийняли всі 27 країн-членів.

Як повідомлялося, згідно з "планом процвітання", в наступні 10 років ЄС, США та міжнародні фінансові установи – в тому числі МВФ і Світовий банк – інвестують в Україну $500 млрд державного іприватного капіталу.

Більше новин: