Прогнила й розсипається: який виглядає має санна траса в Україні, де б мали готуватися олімпійці

Коли у Швейцарії санний спорт лише зароджувався, в Україні вже діяла траса в Кременці – єдине місце для повноцінних тренувань. Траса у Вишгороді під Києвом нині занедбана. Комплексну підготовку санкарів здійснювали лише у Львові та Кременці, де й зростали майбутні чемпіони, повідомляє "Трибуна".

Як раніше виглядала траса в Кремінці?

Кременець колись приймав Другі всесоюзні сільські спортивні ігри, але час і занепад не оминули його спортивну інфраструктуру. Лише на початку 2000-х, завдяки підтримці Міжнародної федерації санного спорту та Міністерства молоді і спорту, вдалося відновити трасу: збудували 1000 метрів із запланованих 1157.

Відтоді в Кременці стартував чемпіонат України на санкороликах, і поступово сюди почали приїжджати спортсмени з Європи. Взимку місто приймало чемпіонати з санного спорту, а влітку – змагання на санкороликах. Постійно на трасі тренувалися вихованці місцевих спортивних шкіл.

Споруда цілком зведена з дерева – таких треків у Європі сьогодні залишилися одиниці. Натомість більшість сучасних трас будують із бетону та обладнують спеціальними системами охолодження.

Як виглядала траса раніше: дивіться відео

Щороку на утримання траси потрібно було щонайменше 700 тисяч гривень. Водночас через обмежені бюджети громади не мали можливості безпосередньо фінансувати подібні спортивні об'єкти.

Федерація санного спорту України подавала проєкт реконструкції до державної програми "Велике будівницттво". За попередніми підрахунками, будівництво сучасної бетонної траси завдовжки 800 метрів обійшлося б приблизно у 8 мільйонів євро.

Однак після початку повномасштабної війни Росії проти України всі такі ініціативи були призупинені.

Як виглядає санна траса зараз: дивіться відео

Львівський тренер, який працював з юними спортсменами, Іван Баїк розповідав виданню Ukraїner, що кременецька траса тримається завдяки проведенню міжнародних змагань. У найкращі роки сюди приїжджали представники 14 – 15 країн. Проте з початком війни в Україні кількість учасників значно скоротилася – у 2014 році, окрім українців, участь брали лише спортсмени з Болгарії.

Із початком повномасштабної війни міжнародні змагання в Україні не проводяться, тому іноземні спортсмени сюди не приїжджають.

Траса значною мірою зношена: багато дерев'яних брусків прогнило, деякі віражі недобудовані, а рослинність проростає під конструкцією. Інфраструктура навколо траси мінімальна – немає сучасних сервісів чи належних умов для тренувань і змагань.

Як виглядає санна траса у Кремінці/Фото з сайту "Трибуна"

Це місто стало стартом для таких спортсменів, як Андрій Мандзій, Юліанна Туницька та Ігор Гой, які нині представляють Україну на Олімпіаді 2026 року.

Як виглядає трамплін на якому тренувався Олександр Абраменко?

Колись Миколаїв вважали столицею українського фристайлу.

Літній трамплін, збудований у 1988 році, був унікальною спорудою для вітчизняного спорту.

Та з роками об'єкт занепав: металеві частини проржавіли, багато елементів вже непридатні для використання. Землю бази продавали приватним підприємцям, згодом із гучними скандалами повертали у державну власність.

Перемога Олександра Абраменка на Олімпіаді 2022 року подарувала надію на відродження трампліна. Тодішній міністр спорту Ігор Жданов навіть відвідав Миколаїв, однак особливого оптимізму щодо майбутнього цього об'єкта не висловив, інформує "Трибуна".

Вигляд трампліну у Миколаєві, на якому тренувався Олександр Абраменко/ Фото з сайту Трибуна

Як виступає збірна Україні на Олімпіаді-2026?

• Євген Марусяк встановив найвищий результат українця у стрибках з трампліна за останні 28 років, посівши 42‑ге місце в першому раунді, що стало історичним досягненням для України, повідомляє Суспільне Спорт.

• У короткій програмі Олімпійських ігор Кирило Марсак набрав 86,89 бала, що стало найвищим показником серед українців у фігурному катанні за останні 28 років і дозволило йому пробитися до довільної програми.

• Один із найгучніших моментів для України – дискваліфікація Владислава Гераскевича у скелетоні, який не зміг виступити через суперечку навколо шолома з зображенням загиблих українських спортсменів.