Війна Росії проти України перейшла у нову фазу - чого чекати далі

Попри зміну тактики Кремля, помилкою Москви залишається недооцінка стійкості України та підтримки міжнародної коаліції, вказав Коваленко.

Про що йдеться у матеріалі:

Війна Росії проти України увійшла в етап стратегічної витривалості. Йдеться вже не про стрімкі контрнаступи, а про спроможність країни зберігати стійкість довше, ніж агресор здатен витримувати наслідки власних дій. Про це пише глава Центру протидії дезінформації при РНБОУ Андрій Коваленко з посиланням на статтю видання Foreign Affairs "Війна за виживання в Україні".

Він зазначає, що спочатку Москва розраховувала на швидку кампанію та крах української державності протягом кількох тижнів. Після провалу цього плану акцент змістився на тактику виснаження — атаки по енергетичній системі, ракетні удари по цивільній інфраструктурі, інформаційний тиск, спроби посіяти розбрат у суспільстві та зменшити підтримку з боку партнерів.

Коли й це не дало очікуваного результату, Кремль зробив ставку на втому Заходу, зважаючи на політичні цикли у США та країнах Європи та можливе зниження уваги до України.

Втім, ключова помилка Москви залишається незмінною: Україна веде боротьбу не за короткострокові переваги, а за власне існування.

"Витривалість - це не пасивна оборона. Це системна стратегія. Україна мінімізує втрати там, де це можливо, зберігає керованість держави, адаптує економіку до воєнних умов, переорієнтовує ВПК, нарощує власне виробництво дронів, ракет, боєприпасів. Кожен рік війни - це не лише навантаження, а й трансформація. Армія стає технологічнішою. Суспільство - більш стійким до шоку", - йдеться у матеріалі.

Коваленко підкреслює, що для Росії кожен рік війни означає скорочення населення, зношення озброєння, посилення залежності від Китаю та КНДР, переорієнтацію економіки на військові потреби на шкоду цивільному сектору та технологічну ізоляцію.

За його словами, Кремль здатен утримувати фронт завдяки примусовій мобілізації та репресивним механізмам, однак цей ресурс не є безмежним. Економіка, повністю зосереджена на війні, поступово підриває перспективи майбутнього розвитку.

Він також наголошує, що вирішальне значення має міжнародна коаліція. Підтримка з боку партнерів — це не акт доброї волі, а вклад у безпеку всієї Європи. Європейська позиція полягає в тому, що чим довше Україна стримує Росію, тим менше можливостей у Кремля розширювати агресію.

Він наголосив, що стійкість України безпосередньо пов’язана зі стратегічними інтересами західних держав.

"Мир можливий лише тоді, коли ціна продовження війни для РФ стане вищою, ніж будь-який потенційний виграш. Саме на це і працює українська стратегія - зробити агресію невигідною, небезпечною і політично токсичною для самого Кремля. Україна не грає в коротку дистанцію, а в довгу. І в довгій грі перемагає не той, хто голосніше заявляє, а той, хто системно витримує тиск, адаптується і зберігає суб’єктність. Саме це сьогодні і є головним ресурсом", - резюмує він.

Чого чекати Україні до травня - прогноз експерта

Як раніше писав Главред, до травня ситуація на фронті та інтенсивність російських атак навряд чи зменшиться, вважає експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

Він зазначає, що розраховувати на швидкі зміни не варто, оскільки Москва використовує переговорну риторику переважно для затягування часу та уникнення запровадження нових санкцій.

На його думку, заяви Росії про готовність до діалогу не мають реального змісту, адже Кремль демонструє намір продовжувати війну доти, доки не отримає від Києва політичні рішення, які відповідатимуть його інтересам.

"Я думаю, що нам точно не варто надягати рожеві окуляри. В цілому, я б сказав, що нам варто очікувати приблизно такої ж напруженої ситуації, яка у нас зараз. Навряд чи варто розраховувати на якесь істотне полегшення на фронті або на зменшення інтенсивності російських обстрілів", - наголосив Жовтенко.

Війна Росії проти України - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 17–18 лютого у Женеві заплановано третій етап мирних переговорівза участю представників України, Росії та США. Очікується, що під час зустрічі сторони, серед іншого, розглядатимуть і територіальні питання. Про це заявив речник російського керівництва Дмитро Пєсков.

За словами виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці Дмитра Жмайла, російські окупаційні війська зіткнулися з проблемами зв’язку, попри попередні спроби створити альтернативні системи без використання Starlink у 2023–2024 роках.

Президент Володимир Зеленський під час інтерв’ю Politico на Мюнхенській конференції з безпеки зазначив, що він значно молодший за російського президента Володимира Путіна, додавши, що тому, за його словами, залишилося не так багато часу.