Рейтинг прозорості комітетів Верховної Ради за 2025 рік

За останні шість років комітети Верховної Ради зробили значний прорив у питанні відкритості. Зокрема за 2025-й більшість парламентських комітетів показали ще кращі результати, ніж за попередні роки. Утім, досі далеко не всі комітети демонструють готовність виконувати вимоги нового закону щодо відкритості. 

За підсумками 2025 року вісім парламентських комітетів взагалі не публікували відео засідань, а ще шість висвітлювали свої засідання лише частково. 

Крім того, 15 комітетів мали прогалини з публікацією порядків денних, протоколів, стенограм та інформації про ухвалені рішення.

«Чесно» розповідає, які комітети задають тренди відкритості, а хто пасе задніх, як на сайті комітету знайти інформацію про його роботу, а не привітання нардепа з днем народження та як комітети змінилися за рік. 

З чого все починалось

Рух «Чесно» публікує результати моніторингу відкритості комітетів Верховної Ради за 2025 рік. Це вже шостий аналіз парламентських комітетів, відтоді як був ініційований цей моніторинг у 2020 році, коли через пандемію коронавірусу Верховна Рада перейшла в більш закритий режим роботи. У підсумку наші критерії стали не просто вимогою громадськості, а й офіційними вимогами закону. 

Наприкінці цього січня нарешті набув чинності закон № 4212-IX, який зобовʼязує всі комітети Верховної Ради оприлюднювати не лише протоколи та стенограми, але й упродовж 24 годин публікувати відеозаписи своїх засідань, а також забезпечити доступ на засідання журналістів і громадськості. 

Саме на комітетах готуються до голосувань законопроєкти і вирішується, що саме потрапить на голосування в парламент. Закритість роботи комітетів створює ризики, що на засіданнях можуть ухвалити сумнівні ініціативи, про які українці й не дізналися б без трансляцій. Наприклад, саме на такому непублічному засіданні правоохоронного комітету торік у липні депутати підтримали винесення на голосування скандального законопроєкту № 12414, який знищував незалежність НАБУ і САП.

Лідери відкритості

Наш рейтинг – це фактично аналіз того, наскільки легко звичайній людині дізнатись, чим займається комітет. За законом, секретаріати комітетів мають публікувати порядки денні та протоколи засідань, інформацію про ухвалені рішення, а також аудіозаписи та стенограми. Дотримання цих вимог дає комітету п’ять балів у рейтингу. Ще шість балів комітети отримують за оприлюднення відео засідань і активність ведення соцмереж, хоч публікація відео ще не була обовʼязковою в 2025 році. 

За підсумками аналізу за січень-грудень 2025 року, вісім із 23 комітетів Ради потрапили в лідери рейтингу. Всі вони очолювали рейтинг і в попередні роки.

Щобільше, за 2025 рік три комітети отримали максимальні 11 балів за дотримання усіх критеріїв відкритості: це – Комітет з питань цифрової трансформації, Комітет з питань здоров'я нації та медичної допомоги та Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Вони опублікували всю документацію та відео, не пропустивши жодного засідання. Винятки були лише для виїзних і позачергових засідань, а також для засідань у кулуарах, коли записати їх було технічно неможливо, тож комітети не мали стенограм і відео з таких засідань.

Утім, решті комітетів-лідерів не вдалося отримати максимальну кількість балів. Хоч вони дотримуються більшої частини вимог відкритості, однак іноді можуть пропустити публікацію кількох стенограм чи інших документів. 

Такі прогалини були в Комітеті з прав людини, антикорупційному, комітетах з питань державної влади, соцполітики, а також енергетики. До того, ж Комітет з питань держвлади не опублікував відео двох із 20 своїх засідань, а на сайті антикорупційного комітету так і не виправили посилання на Facebook, щоб воно вело на сторінку самого комітету, а не на загальну сторінку Верховної Ради.

Можливо, поодинокі пропуски не критичні, проте саме на засіданнях, про які не оприлюднено інформацію, могли розглядати сумнівні законопроєкти. Тож комітети повинні надавати максимально повну інформацію про всі свої засідання, лише за винятком тих, що були закриті з міркувань безпеки.

Комітети-лідери не лише виконують основні вимоги, але й задають нові тренди з відкритості.

Наприклад, комітети зі здоров'я нації та енергетики, а також Комітет з питань держвлади публікують анонси своїх засідань на Facebook, тож зацікавлені в роботі комітету можуть дізнатися про майбутні засідання не лише на сайті, а й у стрічці соцмереж.

А комітети з питань цифровізації, енергетики, держвлади й соцполітики, а також Комітет з питань молоді та спорту використовують окремі дизайни обкладинок для відео засідань на YouTube, щоб їх було легко вирізнити з-поміж відео інших заходів комітету. 

Зручну ідею втілив медичний комітет, який веде окрему сторінку «Матеріали засідань», де одразу доступний увесь набір документів щодо засідання і відеозапис. Тож не треба відкривати кілька вкладок, щоб усе це переглядати. 

Водночас антикорупційний комітет у випадках, коли рішення не голосувалися на засіданні, прописує це на окремій сторінці. Це допомагає зрозуміти, що річ не в тому, що рішення забули опублікувати, а саме в тому, що на цьому конкретному засіданні комітет не ухвалював жодних рішень.

Показово, що лише половина комітетів використовують вкладку з календарем рішень на сайті, щоб додавати туди свої висновки й рекомендації щодо законопроєктів. Так цю функцію використовують 11 комітетів, а решта 12 – її не застосовують. 

А от комітети з питань соцполітики, економічного розвитку та аграрний комітет навпаки дуже активно послуговуються функціоналом календаря і відмічають там не лише засідання, а ще й круглі столи та комітетські слухання. 

Середина рейтингу

Попри те, що більшість комітетів набрали додаткові бали, якщо порівняти з 2024 роком, частина все ще має прогалини у висвітленні своєї роботи.

У середину рейтингу цього разу потрапили дев’ять комітетів. Деяким із них не вистачило лише 0,5-1 бала, щоб потрапити до вищої частини рейтингу. Зокрема деякі не опублікували частину документів із засідань, але здебільшого слабкою стороною була публікація відеозаписів.

Так, недобрали бали через несистемну публікацію відео комітети з питань євроінтеграції, молоді та спорту й свободи слова.

У Комітету з питань євроінтеграції також відсутні більшість порядків денних і кілька стенограм, а ще він не наповнює жоден із розділів з аудіозаписами, яких на сайті комітету чомусь аж два. 

Натомість Комітет з питань свободи слова не публікує інформацію про ухвалені рішення ні на сайті, ні в соцмережах, а у календарі з протоколами та стенограмами замість деяких документів відкривається сторінка помилки.

Бюджетний комітет так і не розпочав публікувати відео самих засідань, хоч дуже активно веде соцмережі. У Facebook комітету замість постів з підсумками засідань роблять репости голови комітету Роксолани Підласої – і то не про всі засідання. Розділ з аудіозаписами досі порожній, а стенограми опубліковано лише до половини засідань.

Не проводив трансляцій засідань і економічний комітет, хоча його співробітники завели YouTube-канал на початку 2025 року. 

Водночас комітет з питань регламенту нарешті змінив некоректну назву свого каналу на YouTube з «Reglament VR». Але у комітету залишилися пропуски у протоколах і стенограмах, а на сайті повідомлення про роботу комітету губляться серед численних привітань з днем народження співробітників.

Натомість в екологічного комітету складнощі з Facebook: хоч він і має верифіковану сторінку, вона не оновлюється з 2020 року, а іншої сторінки так і не створено. Крім того, комітет не опублікував частину порядків денних.

Відчутно впав рейтинг Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Він не опублікував інформацію про більш ніж половину з 34 засідань за рік, а деякі з них навіть не відображаються в календарі на сайті.

Крім того, зник доступ до 16 з 34 відео засідань комітету, які були опубліковані лише на Facebook – тепер їх неможливо переглянути. Торік у комітету ситуація була краща, він навіть значився серед лідерів рейтингу. 

Водночас Комітет з правової політики цьогоріч піднявся на три бали і нарешті вийшов з антирейтингу. Комітет пропустив лише одну стенограму, щодо якої уточнено, що запис не відбувся з технічних причин. Утім, він не опублікував жодного відео засідання за 2025 рік. 

Антилідери

За підсумками 2025 року шість комітетів потрапили до антирейтингу, отримавши менш ніж половину балів за критеріями відкритості «Чесно». Торік таких було семеро.

Серед них два комітети, що обмежили відкритість з міркувань безпеки – це Комітет з питань нацбезпеки та Комітет з питань правоохоронної діяльності. Наразі вони публікують лише порядки денні (і ті із затримкою майже в місяць) та тезово розповідають про свої рішення в соцмережах.

І якщо Комітет з питань нацбезпеки оприлюднив принаймні абсолютно всі порядки денні (а він мав за рік аж 63 засідання), то Комітет з питань правоохоронної діяльності раптово перестав це робити 22 липня – якраз у день, коли на комітеті схвалили на голосування скандальний закон про обмеження незалежності НАБУ і САП. Наприкінці вересня 2025 року комітет відновив публікацію порядків денних.

Щодо відео, то правоохоронний комітет від початку повномасштабного вторгнення опублікував запис лише одного засідання – за 29 листопада 2024 року, коли обирали членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП).

Також у трійці антилідерів Комітет з питань транспорту та інфраструктури, який так і не завів канал на YouTube і не розпочав публікацію відео. Хоча у своїх повідомленнях про роботу комітет публікує скриншоти із Zoom. Тобто засідання проходять у режимі відеоконференцій і їхні записи є, але їх чомусь ніде не публікують. У листопаді комітет також перестав оновлювати стрічку новин із рішеннями.

Залишаються в антирейтингу комітети з питань аграрної політики, зовнішньої політики та фінансів і податкової політики. Спільною проблемою для них є те, що інформація про засідання на сайті оновлюється несистемно, а також найчастіше відсутні відеозаписи засідань. Аграрний комітет не опублікував жодного відео, а комітет з питань зовнішньої політики опублікував лише три записи та ще дуже рідко оновлює Facebook.

А комітет з питань фінансів і податків не додав частину стенограм, а також не опублікував 9 із 25 записів засідань. Крім того, хоча комітет має аж два розділи з аудіо, проте обидва не оновлюються. Поза тим працівники комітету незручно підписують відео засідань, публікуючи їх під заголовком «комітет», не уточнюючи дату засідання. 

Окрім того, частина комітетів продовжує викладати протоколи у вигляді сканів попередньо роздрукованих документів, у яких не доступне копіювання тексту. Так досі роблять комітети з питань енергетики, антикорупції, соцполітики, свободи слова та правової політики. 

Готові, але не всі 

20 січня 2026 року набув чинності закон про обовʼязкову публікацію відеотрансляцій протягом 24 годин після завершення засідання. Утім, минулий рік показує, що не всі комітети готові до таких нововведень.

У 2025 році вісім комітетів взагалі не публікували відео своїх засідань. Раніше серед них також був Комітет з питань молоді та спорту, але в 2025 він поновив ведення YouTube-каналу і навіть заливає YouTube-shorts. 

Ще шість комітетів висвітлювали свої засідання лише частково. Наприклад, фінансовий комітет під керівництвом Данила Гетманцева не опублікував 9 з 25 відео, а Комітет свободи слова пропустив записи 8 з 20 засідань. У євроінтеграційного комітету відсутні шість відео, комітету молоді та спорту – чотири, держвлади – два записи.

І лише дев’ять комітетів системно публікували відео засідань, не пропускаючи жодного.

Утім, комітети активно готуються до виконання нового закону. 

Два комітети створили нові сторінки на YouTube. Комітет з питань економічного розвитку завів канал на початку 2025 року, а в 2026-му нову сторінку на YouTube створив аграрний комітет. Не зрозуміло лише, чи робочим лишається старий канал комітету, де останнє відео опублікували ще в 2020 році. «Чесно» і раніше писав, що комітетам варто запровадити політику передачі доступу до соцмереж, щоб не втрачати їх при зміні керівництва чи скликання.

Окремі комітети також виправили проблему з неактуальними посиланнями на свої соцмережі на сайтах. Так Комітет з питань фінансів нарешті розмістив робоче посилання на YouTube. Також додали актуальні лінки на свої канали аграрний, освітній комітети та комітет з питань правової політики, які раніше переспрямовували на загальний YouTube Верховної Ради.

Крім того, майже всі комітети відмовилися від Facebook як платформи для публікації відео. У вересні на YouTube перейшов освітній комітет. Водночас вони продовжують викладати відео і на обидві свої сторінки у Facebook. Єдиним комітетом, що використовує виключно Facebook для відео лишається Комітет з питань свободи слова. 

Водночас два комітети так і не створили жодної платформи для публікації відео – це комітети з питань транспорту та нацбезпеки. 

Усі комітети також мають на своїх сайтах спеціальний розділ для публікації відеозаписів. Лише п’ять комітетів наповнювали цей розділ протягом 2025 року. Але аж 15 почали це роботи з 2026 року після того, як набув чинності закон № 4212-IX. Водночас три комітети і досі не ведуть цей розділ (серед них – два закриті комітети, а також комітет з питань бюджету). 

Новий закон також містить зобовʼязання для всіх комітетів забезпечити можливість журналістам і представникам громадських організацій дистанційно підключатися до відкритих засідань комітету в режимі відеоконференції. Для цього комітети мають надавати посилання для підключення не менш ніж за одну годину до початку засідання.

Утім, більшість комітетів не користуються розділом «Анонси» на своїх сайтах. 10 комітетів також мають розділ з інформацією про порядок доступу, але у більшості випадків натискання на нього просто перекидає на головну сторінку комітету. Лише у трьох комітетів цей розділ наповнений: антикорупційний, аграрний і комітет з питань правоохоронної діяльності.

Щоб комітети продовжували підтримувати відкритість своєї роботи, Рух «Чесно» планує моніторити впровадження нововведень в майбутньому. Ми також готові за зверненням надати індивідуальні рекомендації щодо того, як покращити відкритість для кожного комітету, спираючись на наш річний аналіз. 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».