Війна прийшла до росіян: Bloomberg про наслідки вторгнення Путіна до України

Президент Росії Володимир Путін і війна проти України / © ТСН

Повномасштабна війна Росії проти Україну дедалі болючіше б’є по самих громадянах країни-агресорки. Так, у Бєлгороді та сусідніх областях енергосистеми на межі колапсу, а мешканці змушені евакуюватися через відсутність опалення в люті морози.

Про це йдеться у статті Bloomberg.

Мільйони українців змушені переживати одну з найхолодніших зим за останні роки без стабільного світла й опалення, адже російські ракетні та дронові удари серйозно пошкодили енергетичну систему. Водночас десятки тисяч росіян у західних регіонах країни стикаються зі схожими проблемами: обстріли руйнують критичну інфраструктуру, і влада змушена вдаватися до надзвичайних заходів.

Війна почала дорого коштувати самій Росії

Бєлгород за 40 км від України став одним із найпоказовіших прикладів того, як війна почала дорого коштувати самій Росії. У місті з населенням близько 322 тис. людей серйозно пошкоджені енергомережі після ракетних атак — настільки, що мешканці можуть залишатися без гарячої води протягом кількох місяців.

Попри те що Кремль подає війну як далеку від повсякденного життя звичайних росіян, ситуація в Бєлгороді та інших прикордонних областях демонструє: фронт фактично наблизився до дому. Разом із ним прийшли ті самі ризики для енергетики, державних служб і цивільного населення, які у значно більших масштабах відчуває Україна від 2022 року.

Російські чиновники применшують наслідки

Хоча ці регіони вже перебувають на межі гуманітарної кризи, московські чиновники та державні медіа применшують наслідки війни на російській території. Путін публічно майже не говорить про становище прикордонних громад, ця тема рідко звучить на урядових нарадах і майже відсутня на федеральному телебаченні.

Дані про масштаби руйнувань надходять здебільшого від місцевої влади, яка повідомляє подробиці нерегулярно. Водночас відкритої критики Путіна за те, що війна дісталася російських міст, практично немає.

Як живуть Бєлгородська, Брянська та Курська області?

Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявив, що гарячу воду в будинках, підключених до централізованого опалення, швидше за все, не вдасться відновити до завершення опалювального сезону. Наразі температура в місті опускається до -10°C.

За його словами, минулого тижня після атак без тепла залишилися близько 80 тис. людей, приблизно 3000 — без газу, а ще близько 1000 — без електрики. Влада оголосила часткову евакуацію: дітей, багатодітні сім’ї, родини з дітьми з інвалідністю та самотніх літніх людей тимчасово переселяють до сусідніх регіонів.

У неділю удари пошкодили в Бєлгороді не лише енергетичні об’єкти, а й регіональний центр обробки даних, що спричинило збої в роботі адміністративних систем, повідомив губернатор.

Жителі Брянської області також провели минулі вихідні без світла та тепла після того, що губернатор Олександр Богомаз назвав «найпотужнішою атакою БПЛА» від початку війни. За словами чиновників, протягом пів доби було збито 120 дронів.

Курська область і надалі зазнає регулярних атак безпілотників після запеклих боїв торік за повернення територій, які українські сили захопили під час несподіваного рейду 2024 року — першої іноземної військової операції на території Росії від часів Другої світової.

Міністерство освіти РФ повідомляє, що у прикордонних регіонах через «нестабільну ситуацію» старшокласники цього року можуть бути звільнені від складання випускних державних іспитів.

«Учні та батьки живуть у стані постійного стресу. Діти вже можуть за звуком відрізнити запуск ракети, „приліт“ і роботу ППО», — сказала 62-річна вчителька з Бєлгорода Наталія.

Вона додала, що гучномовне попередження — «Увага! Ракетна небезпека!» — стало звичною частиною їхнього повсякденного життя.

Російські таки по Україні

У лютому інтенсивність ударів різко зросла з обох сторін, попри те що тривають дипломатичні спроби за участю США досягти мирної угоди. Новий раунд переговорів за участю російських, українських та американських представників розпочався 17 лютого у Женеві.

За тиждень до цих переговорів Росія випустила по Україні приблизно 1300 ударних дронів, понад 1200 керованих авіабомб і 50 ракет, атакуючи енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру, повідомив 15 лютогопрезидент Володимир Зеленський.

16 лютого він провів нараду щодо наслідків для Києва, а також Харківської, Запорізької, Полтавської та Сумської областей. За словами Зеленського, Україна готується до енергетичних переговорів із європейськими партнерами та країнами G7 у Франції цього тижня.

В Україні багато шкіл змушені проводити уроки в підземних укриттях, щоб убезпечити дітей від ракетних і дронових атак.

Своєю чергою у ніч проти 17 лютого Росія масовано атакувала енергетичну, цивільну та залізничну інфраструктуру у восьми областях України. Через удари по підстанціях і генерації у низці регіонів виникли перебої з водою та теплом. Також пошкоджено залізничні об’єкти, проте рух поїздів триває, а енергетики й комунальники вже працюють над відновленням послуг.

Що змусить РФ шукати припинення війни вже 2026 року?

До слова, ексдиректор ЦРУ Девід Петреус вважає, що вичерпання російського Фонду національного добробуту та дефіцит бюджету можуть змусити Кремль шукати припинення війни вже цього року. Попри відсутність реальних компромісів з боку РФ зараз, критичне становище економіки, рекордна інфляція та ослаблення рубля створюють передумови для поступок. Ситуацію для агресора погіршують величезні втрати особового складу на полі бою, а також розвиток українських далекобійних систем, зокрема ракети «Фламінго» з дальністю 3000 км. На думку генерала, поєднання фінансового краху та нарощування українських ударних спроможностей має змусити Путіна визнати неможливість продовження війни, хоча для цього необхідне посилення санкційного тиску та припинення китайських постачань.