Переговори зайшли в глухий кут: чим завершилися зустрічі України, росії та США в Женеві

У Швейцарії завершилися переговори України з росією і США. Учорашня зустріч у Женеві тривала майже чотири години, сьогоднішня – близько двох. Говорили про припинення вогню, можливі параметри перемир'я та формат подальших контактів. Але замість зближення позицій – глухий кут, - пише Axios. Про не надто успішну розмову каже і Президент: за словами Зеленського, росія намагається затягнути переговори. Водночас глава держави доручив своїй команді пропрацювати можливу зустріч із путіним. Усі подробиці – в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.

На чергову розмову у Женеві зібралися делегації трьох сторін. До кремлівської команди повернули старого-нового учасника переговорів – Мединського. Українська делегація діє за мандатом президента Зеленського. США – у ролі ключового посередника. За інформацією інсайдерів Axios, уже першого дня переговори зайшли в глухий кут через позицію російської сторони.

"Володимир Мединський саме той, хто буде блокувати будь-які, навіть притомні ініціативи та варіанти щодо раціональних перемовин. Очевидно, що очолювана ним делегація російської федерації точно не має жодного мандата на ухвалення тих рішень, які можуть сприяти припиненню ведення бойових дій. Тому в найближчій перспективі ми, ймовірно, почуємо абсолютно абсурдні ідеї від очільника російської делегації – для мене це очевидно. Москва намагається максимально уникнути й відтермінувати реалізацію певних санкційних планів та рішень з боку американського уряду", – відзначив військовий експерт і речник генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.

Москва, за словами джерел, не продемонструвала готовності до реального компромісу. Йдеться не тільки про принципові розбіжності, а й про технічні деталі. Але навіть усередині української делегації немає повної єдності щодо темпу переговорів. За даними The Economist, частина переговірників виступає за швидке досягнення домовленостей під американським лідерством. Інша – проти квапливих рішень.

"Може бути складніша внутрішньополітична гра: для чого було організовано витік цієї інформації? Можлива логіка, яку змальовує це шановане видання: ми бачимо, що володимир путін у черговий раз змінив голову своєї делегації на переговорах – знову поїхав цей псевдоісторик Володимир Мединський, основна мета якого – заповнювати час перемовин якимись дурницями чи псевдоісторичними фактами. Це дивним чином збігається з позицією так званої умовної групи Андрій Єрмак, яка радить президенту України затягувати ці переговори. Якщо бути абсолютно відвертими, обидві сторони зараз займаються тим, щоб не дратувати Дональд Трамп і робити вигляд, що всі відкриті до переговорів та активно ними займаються", – зауважив політик Володимир Омелян.

Американська сторона поки що утримується від різких заяв. Вашингтон намагається не допустити зриву формату. Аналітики кажуть: у ширшому контексті йдеться не лише про припинення вогню.

"Розгортається сценарій великої угоди між Сполученими Штатами Америки і росією. Цей сценарій є так само ймовірним і рівноважним, як і сценарій продовження війни. Ці два сценарії – єдині з великого переліку, у яких досягається раціональна рівновага Неша. Це, у теорії ігор, ситуація, за якої зміна стратегії кимось із гравців призводить до погіршення його становища. Таким чином, ми маємо ситуацію, за якої може бути ухвалене рішення щодо України без України. Тобто Україну можуть змушувати відмовлятися від територій, поступатися власним суверенітетом і обмежувати власні Збройні сили. Україну можуть змусити відмовитися від власних економічних і безпекових перспектив. Усе це є абсолютно реалістичним сценарієм на поточний момент", – відзначив голова ради коаліції бізнес-спільнот Андрій Длігач.

Тобто ризик не лише у відсутності компромісу, а й у можливому тиску на Київ. Водночас у Женеві присутні делегати від Європи. Це радники з національної безпеки Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Але вони не беруть прямої участі в процесі – лише спостерігають.

"Будь-яка конструкція переговорів чи результату таких переговорів буде неповноцінною без повномасштабної участі наших європейських союзників. Ми бачимо, що європейці, великі держави, насамперед Німеччина, чітко розуміють ризики: це відбувається не десь далеко на сході, а фактично у них на порозі, і пожежа може перейти в їхній будинок. Вони цим стурбовані. Я вважаю, що будь-який мир чи перемир’я, яке настане без участі європейської сторони, просто не буде втілене. Якщо ми знайдемо спільний консенсус у нашому трикутнику – Сполучені Штати Америки, Європейський Союз і Україна – нам буде легше відстоювати свою позицію на переговорах із російською федерацією. Поки що Москва користується тим, що існують розбіжності у підходах між нею та європейськими столицями", – додав Володимир Омелян.

Перший день був присвячений параметрам припинення вогню, механізмам контролю та можливій зустрічі на рівні лідерів. Другий – темі обміну військовополоненими та визволення цивільних. Жодного погодженого рішення сторони не оголосили. Америка також утримується від оцінок.

"Справа в тому, що зазвичай Дональд Трамп ставить на тих, хто перемагає. І якщо на полі бою росіяни постійно звітують про свої успіхи, відповідно позиція американського лідера стає більш схильною до Москви. Адже те, що реально відбувається на полі бою, і ті звіти, які надсилають у світ російський начальник Генерального штабу чи російський диктатор володимир путін, серйозно відрізняються від реалій на землі. У цьому контексті комунікація з командою американського лідера з боку нашого дипломатичного корпусу залишається тим елементом, який дозволяє доносити реальну правду про ситуацію на полі бою, а отже не вимагатиме від американського лідера однобоких заяв. У будь-якому разі ми маємо розуміти, що навряд чи переговорний трек, навіть той, який цими годинами відбувається в Женеві, якимось чином зрушить ситуацію на полі бою – у питанні стагнації чи припинення вогню, перемир’я чи тим більше миру. Скоріше за все, саме ситуація на полі бою буде ключовим маркером, який впливатиме на всі процеси – як на комунікацію між Москвою та Києвом, так і між Москвою та Вашингтоном", – наголосив Владислав Селезньов.

Українська сторона одночасно порушує питання особистої зустрічі Зеленського і путіна. Це доручення президента – опрацювати таку опцію в межах переговорного марафону.

"Я думаю, що це має бути жорстка вимога Дональд Трамп. Наприклад: ми зустрічаємося такого-то числа, а якщо цього не станеться, то починаються певні дії не тільки проти росії, а й проти Китаю. І, до речі, цю можливість було втрачено минулого року, фактично рік тому, коли Дональд Трамп сказав, що готовий прибути до Стамбул, щоб ми втрьох зустрілися, а потім він з цієї теми відійшов. Але уявімо ситуацію: якби Дональд Трамп і Володимир Зеленський прибули до Стамбула, а перед володимир путін стояла б дилема – або виявити демонстративну неповагу до американського президента і не прибути, або прибути, і тоді на нього фактично тиснули б і американська делегація, і, наприклад, представники Європи, які могли б там опинитися. І з цієї точки зору, мені здається, це другий, фактично єдино можливий сценарій, коли путіна могли б змусити прибути на переговори. Але, вочевидь, поки що він виглядає достатньо фантастичним", – наголосив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

Також політик Володимир Омелян сказав:

"Дехто запевняє, що це ледь не передостанній раунд перемовин, що зустріч лідерів трьох держав може відбутися вже найближчим часом і мир – буквально за крок. Я налаштований значно скептичніше. Вважаю, що ми, найімовірніше, матимемо війну ще щонайменше рік – орієнтовно до середини наступного року, а можливо й довше".

Підсумок чергової зустрічі такий. Прориву немає. Позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

Марта Шикула. "5 канал"

Нагадаємо, 17–18 лютого в Швейцарії проходили переговори у тристоронньому форматі між делегаціями України, США, росії. Сторони обговорюють питання, пов'язані з безпекою. Віткофф заявив про "значний прогрес" на переговорах у Женеві. Спецпредставник Трампа оцінив перший день перемовин у Швейцарії. Водночас делегація рф назвала "дуже напруженим" перший раунд переговорів у Женеві. В перший день, 17 лютого, переговори тривали шість годин.

Глава російської делегації на перемовинах у Женеві Володимир Мединський заявив, що переговори були "важкими, але діловими". За його словами, новий раунд консультацій може відбутися найближчим часом.

18 лютого у Женеві завершився другий день тристоронніх переговорів. Перемовини тривали дві години. 

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.