Найглибша лінія розділення між українцями – у темі виїзду за кордон

Дискусія навколо теми біженців була напрочуд емоційною, наповненою взаємними образами та сварками. Про це свідчить дослідження, яке було проведене ГО CAT-UA (Communication Analysis Team – Ukraine) на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади. 

Це повторне дослідження ліній розділення, проведене для того, щоб порівняти результати з 2022 роком, коли ГО CAT-UA виконала таку роботу вперше. Дослідники обрали 8 максимально відмінних одна від одної скандальних тем 2025 року та дослідили щонайменше по 350 найпопулярніших дописів у соцмережах на ці теми – в Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Telegram, Vkontakte, TikTok, BlueSky, Threads, VK. 

«Дослідження суспільних розломів – це не просто аналіз сварок у соцмережах чи вимірювання рівня хейту. Це спосіб виміряти температуру країни під час війни, зрозуміти, де саме проходять лінії напруги і хто намагається їх поглибити. Такі дослідження показують не лише слабкі місця суспільства, а й механізми впливу, маніпуляцій і зовнішнього втручання. Вони потрібні для того, щоб вчасно побачити критичні точки, пояснити їх причини та створити рішення, які перетворюють конфлікт на діалог. Ми в Інтерньюз-Україна віримо, що тільки суспільство, яке розуміє власні розбіжності, здатне їх подолати і не дозволити ворогу використати їх проти себе», –  зазначив Костянтин Квурт, голова правління Інтерньюз-Україна. 

За даними дослідження, влада, як і в 2022 році, залишається основним об’єктом критики. При цьому основним рушієм уваги до скандалів стали навмисні політичні кампанії. 

Загалом хейт щодо соціальних груп сильно скоротився порівняно з 2022 роком. «В Україні неприпустимо хейтити мешканців східних чи західних регіонів, україно- чи російськомовних. Якщо хтось намагається висловитися щодо них грубо, його як правило «кенселять» в інформаційному просторі, як це сталося з блогеркою Алхім. І тільки щодо однієї групи у нас хейт припустимий: щодо біженців», – говорить керівник ГО CAT-UA Артем Захарченко. 

Тема українських біженців 

Щодо біженців досліджувалися дві теми: урядового дозволу на виїзд юнаків до 22 років за кордон та історії досвіду повернення українських жінок-біженок із Європи в Україну. Включеність росіян у цю тему була помірною і проявлялась у формі насмішок та звинувачень усіх сторін дискусій. Але багато авторок, які нарікали, що російські боти приходять до них у коментарі, якщо вони заявляють про намір повернутися в Україну. 

Тема також використовувалася опозицією для критики влади. Така інформаційна діяльність посилювала природну лінію розділення між людьми, які ухвалюють різні життєві рішення, надаючи пріоритет патріотичним чи особистим міркуванням. 

Роль проросійських акаунтів 

Проросійські пабліки, що працюють на українську авдиторію, були активно представлені як мінімум у 6 з 8 скандальних тем. 

Проросійські акаунти переважно не підбирають меседжів, які зрозумілі або цікаві українцям, але у військовій сфері все ж намагаються використовувати меседжі, які вже присутні в інформаційному просторі України, зокрема звучать від самих військових: про некомпетентне керівництво, провальну мобілізацію та невдалу військову політику. 

Найвищою була частка проросійської комунікації у темі «Картонкових протестів»: понад 37% охоплення авдиторії було забезпечено проросійськими джерелами. Щоправда, тут треба зазначити, що значною частиною аудиторії цих пабліків, які видають себе за українські є росіяни. В цій темі вони працювали одразу на два напрямки: скомпрометувати як протестувальників, так і владу. Раділи протестам та відверто заявляли, що підтримують дестабілізацію в Україні. Окремо проросійські лобісти акцентували на відсутності таких самих акцій проти ТЦК. 

Загалом, проросійські автори, як і проукраїнські, звертають увагу перш за все на політичні теми й майже не роздмухують інші. Вони просувають там свій наратив про неспроможність української держави. А от суспільні теми російські мережі впливу роздмухують дуже слабко, й майже припинили звертати увагу навіть на тему прав ЛГБТ, щодо якої дискусії розгорталися в темі скандалу в Українському католицькому університеті.

Частка охоплення проросійських дописів від загального охоплення дописів у кожній темі 

Загальна увага до сварок 

В 2025 році, на відміну від 2022, основним рушієм уваги до скандалів стали навмисні політичні кампанії. Охоплення отримують ті теми, які хоча б одна політична сила береться «розганяти» через свої канали. Найпомітнішими та з найбільшими комунікаційними можливостями є такі сили: 1. мережа прихильників П. Порошенка; 2. група каналів та експертів, що виконують доручення Офісу Президента; 3. пул проросійських акаунтів в Україні; 4. антикорупційна спільнота. Коли принаймні одна з цих сил долучилася до розгону обвинувачень у темі, після них часто включаються й топові медіа, новинні канали й умовно «незалежні» топблогери. 

В той же час, як і раніше, кожна дискусія поглиблює не одну, а декілька ліній розділення. Варто суперечці зародитися, вона одразу тригерить людей, які невдоволені не тільки безпосереднім винуватцем подій, але й іншими соціальними групами чи інституціями. З одного боку, через це суспільство стає розділенішим. З іншого, проговорюються взаємні претензії, та з’являється шанс їх подолати. 

«Помітно також, що у більшості дискусій немає системного висловлення розуміння позиції опонента: вони достатньо непримиренні. Дещо частіше таке розуміння демонструють військові та молода інтелектуальна авдиторія», – говорить Артем Захарченко. 

Цікаво, що у багатьох темах з’являються ті, хто «хейтить хейтерів». Тобто, об’єктами звинувачень стають ті, хто розпалює дискусії замість того, щоб зосередитися на підтримці Сил оборони, особливо якщо вони нападають на суспільних авторитетів на кшталт волонтерів.

Охоплення 350 найпопулярніших дописів у кожній темі 

Автори дослідження рекомендують: 

• Створити інституцію, яка опікуватиметься суспільною згодою. Потрібно створювати об’єднавчі наративи, з якими не зможуть не погодитися всі сторони дискусії. Заохочувати учасників демонструвати розуміння позиції опонента. Поганим тоном має стати мова ворожнечі. Варто поширювати максиму про те, що критикувати треба окремих персон, які зробили щось помилково чи шкідливо, а не всіх представників соціальної групи скопом.
• Ворожнечу та помітний російський вплив у воєнних темах можна подолати, лише створивши новий стратегічний наратив. Після перезавантаження керівництва держави відкрилася можливість впровадження такого наративу.
• Про фокус росіян саме на компрометації влади треба говорити відкрито. Адже саме кремлівська пропаганда просуває меседжі: а) що влада, а не росіяни, винні в усіх проблемах українців, б) що треба припиняти слухати владу й погоджуватися на вимоги росіян. Та й загалом, бажання росіян роздувати українські конфлікти має стати загальновідомим. В Україні і досі недостатньо прокомунікована очевидна російська мета розділяти українське суспільство. Зокрема, й по темі ТЦК та біженців.
• Найважливішим напрямком має стати подолання ліній розділення між тими, хто виїхав, і тими, хто лишився.