Торік до кримінальної відповідальності за держзраду притягнули 422 особи

Левову частку проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки становлять державна зрада та колабораціонізм.

Про це повідомила в інтерв’ю Укрінформу заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Наталія Антонюк.

«Левову частку проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки становлять державна зрада та колабораціонізм. Так, за статистичними даними, якщо у 2015 році за державну зраду було притягнуто до кримінальної відповідальності двох осіб, то у 2024 році – 300, а у 2025 році – 422 особи», - сказала вона.

Антонюк зауважила, що люди, які допомагали Росії, не з’явилися нізвідки саме у 2022 році. Багато хто з них жив і системно допомагав ворогу значно раніше. Саме вони стали опорою ворога, його очима й вухами в тилу та на лінії фронту.

За її словами, контакти зі спецслужбами Російської Федерації у багатьох фігурантів справ з’явилися задовго до початку повномасштабного вторгнення.

«Ці люди чекали ворога та з перших днів гарячої фази війни розпочали активну допомогу російським спецслужбам і військовим», - наголосила Антонюк.

Вона розповіла, що їй запам’яталися кілька кримінальних проваджень, у яких засуджені за державну зраду безпосередньо в суді висловлювалися про те, що не вчинили цього злочину, бо не вважають Україну незалежною. А дехто із засуджених до довічного позбавлення волі взагалі висловлював жаль через те, що більше не може допомагати ворогу.

«Як зараз пригадую справу, в якій колишній український правоохоронець розміщував так звані фотопастки вздовж залізничної колії на Одещині, в портах Одеси й Чорноморська і передавав цю інформацію в режимі реального часу російським спецслужбам. Тобто він зробив систему «оповіщення» про переміщення техніки, військових залізницею. Деякий час ця «система» успішно працювала, і ворог отримував важливу інформацію. У суді першої інстанції фігурант цієї справи чітко заявив, що шкодує лише про факт його затримання, адже він сподівався, що принесе більшу користь ворогу. На момент перегляду цього провадження касаційним судом, з матеріалів провадження було видно, що він хотів бути обміняним у рамках обмінів між Україною та Росією. Однак Росія не була зацікавлена в його обміні, й він так і залишився відбувати покарання в Україні», - пригадала суддя.

Як повідомлялося, 13 лютого під час Пленуму голова Верховного суду Станіслав Кравченко повідомив, що протягом минулого року ВС розглянув 91 тис. справ, що на 4 тис. більше, ніж у попередньому році.

Найбільше ВС розглянув справ адміністративного судочинства – 57 тис., справ цивільного судочинства -18 тис., майже 10 тис. господарського і 7 тис. справ кримінального судочинства.

Фото: пресслужба Верховного Суду