Побутова хімія може вбивати клітини мозку: що з’ясували вчені

Нове дослідження пов’язало поширені побутові хімікати з ураженням клітин мозку, які відповідають за формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Йдеться про речовини, що містяться в дезінфікуючих засобах і вогнезахисних матеріалах.

Про це повідомило видання earth.com.

Які хімікати становлять найбільшу загрозу

Роботу очолили науковці Медичної школи Case Western Reserve. Вони встановили, що два класи сполук — четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени — вибірково шкодять олігодендроцитам. Саме ці клітини забезпечують вироблення мієліну, без якого нервові імпульси передаються повільніше або з перебоями. Порушення мієлінізації лежить в основі таких хвороб, як розсіяний склероз.

Четвертинні амонієві сполуки широко застосовують у дезінфікуючих спреях, серветках, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, електроніки й текстилю для відповідності нормам пожежної безпеки.

Дослідники протестували понад 1800 хімічних речовин, з якими люди стикаються в повсякденному житті. Із них 292 виявилися токсичними для олігодендроцитів. Найбільш поширеними та небезпечними виявилися саме ці два класи. Лабораторні дослідження на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали: четвертинні амонієві сполуки спричиняють загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени заважають їхньому дозріванню та виробленню функціонального мієліну.

Провідна авторка роботи Ерін Кон зазначила, що олігодендроцити виявилися значно чутливішими до цих речовин, ніж інші типи клітин мозку.

Чому це особливо небезпечно для дітей

Особливе занепокоєння викликає вплив на дітей. Олігодендроцити продовжують розвиватися від народження до дорослого віку, а отже дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних Національного опитування щодо здоров’я та харчування США показав: метаболіти вогнезахисних речовин виявили у 100% протестованих дітей, а вищі рівні впливу корелювали з більшими труднощами у навчанні.

Пандемія посилила масштаби впливу

Пандемія COVID-19 посилила проблему. Через масове використання дезінфікуючих засобів рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей, за окремими даними, зріс майже вдвічі. Ці речовини здатні проникати крізь гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. Дослідники наголошують: концентрації, що пошкоджують клітини в лабораторії, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

Окремо вчені звернули увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися на поверхнях і поступово виділятися впродовж місяців або років.

Що кажуть науковці та регулятори

Професор Пол Тесар, керівник дослідження, наголосив: вплив побутових хімікатів на олігодендроцити може бути недооціненим фактором розвитку неврологічних хвороб, зокрема розсіяного склерозу.

В Агентстві з охорони довкілля США зазначили, що метод високопродуктивного скринінгу, використаний у роботі, є першим кроком до визначення потенційно небезпечних речовин. Водночас регулятори підкреслюють: потрібні довготривалі дослідження щодо впливу хімікатів на мозок дітей і дорослих.

«Майбутні дослідження повинні відстежувати рівні хімічних речовин у мозку як дорослих, так і дітей з плином часу, визначаючи, яка кількість та тривалість впливу необхідні для виникнення або погіршення захворювання. Вченим також потрібно дослідити, чи спричиняє хронічний низький рівень впливу кумулятивну шкоду, яку гострі лабораторні тести не можуть повністю виявити», — йдеться в статті.

Як зменшити ризики вдома

Фахівці радять обирати засоби для чищення без QACs та використовувати альтернативи — оцет, перекис водню.

Щодо антипіренів, то зменшити вплив допомагають:

• вибір меблів і матраців із маркуванням «без вогнезахисних речовин»;

• регулярне вологе прибирання та провітрювання;

• очищення пилу, у якому накопичуються токсини.

Дослідження також показують: домашні тварини, як і діти, частіше стикаються з токсичними речовинами через близькість до підлогових покриттів.

Зростання кількості діагнозів — від розладів аутистичного спектра до розсіяного склерозу — свідчить, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні фактори.

Учені вважають, що частина «відсутніх ланок» може бути пов’язана саме з побутовими хімікатами. Нові результати підкреслюють потребу у жорсткішому контролі складу товарів, які щодня потрапляють у домівки.

Володимир Зеленський / © Associated Press Стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського / © ФК Динамо Київ У Києві дитину навчили не боятися потягів "Динамо" – "Рух" / © ФК Динамо Київ