Дрони РФ в Україні: як у них опинилися німецькі деталі

Електронні компоненти німецьких виробників знаходять у російських БпЛА, які атакують українські міста. Німецькі ЗМІ знову звернули на це увагу в січні 2026 року під час аналізу новітнього безпілотника «Герань-5». Як з'ясувала DW, ця проблема не нова – водночас вона значно масштабніша, а вирішити її непросто.

Про окремі деталі виробництва Німеччини в безпілотниках РФ писали ще до повномасштабного вторгнення. Наприклад, у листопаді 2021 року німецький телеканал ARD повідомив із посиланням на британську дослідницьку організацію Conflict Armament Research, що у 2017 році в російському розвідувальному дроні на Донбасі знайшли двигун німецької компанії 3W Modellmotoren. У фірмі тоді заявили, що продали його чеському партнеру у 2013 році та не знають, як він потрапив до Росії.

Наприкінці січня 2025 року спершу телеканал n-tv, а потім і інші німецькі ЗМІ повідомили, що в «Герані-5», серед інших іноземних комплектуючих, виявлено транзистори німецької компанії Infineon Technologies. Ця інформація була оприлюднена на порталі War&Sanctions, який веде Головне управління розвідки міністерства оборони України (ГУР МО). Там докладно перераховані всі закордонні деталі, знайдені в російській військовій техніці, яку вдалося розібрати на запчастини.

«Найпопулярніша» німецька деталь у дронах РФ – транзистори

Судячи з даних порталу War&Sanctions, більшість закордонних компонентів, знайдених у військовій техніці РФ, походять зі США та Китаю. У категорії «виготовлено в Німеччині» на сайті зазначено 137 деталей. Понад половина з них виявлена в безпілотниках. Решта – у ракетах, радіолокаційних станціях, військових автомобілях і навіть вертольотах.

Найпоширеніша німецька деталь – транзистори (близько 50 штук). Інші компоненти - насоси, індуктори, генератори, конденсатори, трансформатори та акумулятори. Більшість німецьких транзисторів виявлено саме в БпЛА. 

«Найпопулярніший» німецький виробник – баварська Infineon Technologies: 58 зі 137 деталей, більшість із них – транзистори в безпілотниках. Сім електронних компонентів, знайдених у дронах, виготовлені німецькою компанією EPCOS AG, яка у 2018 році змінила назву на TDK Electronics. Дев'ять деталей походять від німецької Würth Elektronik, із них п'ять знайшли у дронах. У БпЛА «Герань-2» (відомий також як Shahed-136) виявили три насоси німецької Pierburg – дочірньої компанії концерну Rheinmetall.

Ще кілька німецьких компаній представлені в дронах РФ однією-двома деталями. Наприклад, у безпілотнику «Герань-3» знайшли насос від Bosch, а в Shahed-136 – кнопковий перемикач того ж виробника.

У російські дрони могли потрапити сотні тисяч німецьких транзисторів

Deutsche Welle звернулася до ГУР із запитом про німецькі компоненти у російських безпілотниках. У відповідь розвідка продемонструвала журналістам DW десятки прикладів транзисторів виробництва німецької компанії Infineon, виявлених у дронах «Герань» – російській версії іранських безпілотників.

Йдеться про крихітні мікрочипи розміром менше нігтя. Щоб зафіксувати нанесене на них маркування моделі та номер партії, фахівці ГУР використовують камеру з мікроскопом. У відомстві зазначили, що російські виробники навіть не видаляють таку інформацію з транзисторів – настільки масово ці компоненти застосовуються у безпілотниках.

У серпні 2025 року представник ГУР Вадим Скібіцький в інтерв'ю телеканалу «Суспільне» повідомив, що в цілому за рік Росія планує виготовити 40000 дронів «Герань-2». За інформацією ГУР, озвученою в коментарі DW, у бортовій системі управління кожного безпілотника сімейства «Герань», починаючи з моделі «Герань-2», використовується від 8 до 12 транзисторів німецького виробництва. Відповідно, для виробництва такої кількості БпЛА Росії могло знадобитися майже пів мільйона транзисторів з ФРН.

Українська розвідка: Росія цінує німецьку якість

В інтерв'ю DW представник ГУР пояснив, що останнім часом Росія намагається зменшити залежність від західних компонентів у виробництві БпЛА: «Якщо у 2023 році частка американських комплектуючих у деяких версіях безпілотників сімейства Shahed-136 могла досягати 80%, то зараз до 60% компонентів мають китайське походження».

Водночас використання німецьких транзисторів залишається стабільно масовим. Як зазначив представник ГУР в інтерв'ю DW, російські виробники не поспішають замінювати німецькі деталі менш якісними аналогами з Китаю через їх доступність і надійність: «Транзистори Infineon застосовуються у великій кількості найменувань побутової техніки та товарів загального призначення, тому, очевидно, проблем із їх закупівлею в необхідних обсягах не виникає».

Як з'ясувала DW, такі транзистори можна без проблем замовити в інтернеті, зокрема через платформу eBay. Ціна – 29,9 долара за п'ять штук. У одного з онлайн-продавців доступно до дев'яти лотів, тобто 45 штук. Проте він не доставляє їх напряму до Росії, Білорусі чи Казахстану. Отримати їх можна, наприклад, у Грузії або Китаї.

У ГУР вважають, що в більшості випадків транзистори німецького виробництва закуповуються для Росії безпосередньо в Німеччині – через підставні компанії, щоб приховати реальний ланцюжок постачання. Надалі ці компоненти потрапляють до РФ або через треті країни, лояльні до Кремля, або контрабандними каналами.

Юрист: Деталі йдуть не через треті країни, а напряму

Німецький професор, доктор юридичних наук Віктор Вінклер (Viktor Winkler), один із найвідоміших у ФРН експертів із санкційної політики, підтвердив DW, що після 2022 року постачання військових комплектуючих з Німеччини до Росії дедалі рідше здійснюються через треті країни, такі як Туреччина, ОАЕ, Китай чи держави Центральної Азії. Дедалі частіше такі постачання відбуваються напряму через кримінальні фірми-прокладки в Німеччині. Вони скуповують електронні деталі у виробників і незаконно постачають їх до Росії в обхід санкцій. Як приклад Вінклер навів нещодавнє затримання п'ятьох осіб у Любеку.

«Моє припущення – що і тут могло йтися не про третю країну і не про постачання в обхід, а про надзвичайно кримінальний прямий зв'язок, коли злочинці постачають деталі інших компаній до Росії. Схожі випадки завжди характеризувалися наявністю заздалегідь спланованих довгострокових ділових зв'язків із Росією», – сказав DW Вінклер.

Загалом він оцінює постачання військових компонентів із Німеччини до Росії як «юридично значущі, але в підсумку поодинокі» випадки у порівнянні з іншими «масовими» сферами обходу санкцій, наприклад, при продажу предметів розкоші чи споживчих товарів.

Виробники з ФРН: постачання до РФ важко контролювати

DW звернулася з запитами до всіх згаданих німецьких виробників. В Infineon відповіли, що з 2022 року припинили всі поставки до Росії та дотримуються санкцій, проте «контролювати перепродаж продукції протягом усього її життєвого циклу складно, адже Infineon виробляє близько 30 мільярдів чипів на рік». У компанії запевнили, що припиняють торгівлю з партнерами, якщо ті постачають її продукцію до Росії, та співпрацюють із державними органами під час розслідування таких випадків.

У Rheinmetall також відповіли DW, що не ведуть торгівлю із Росією та дотримуються санкцій. Щодо насосів Pierburg у БпЛА «Герань-2» компанія зазначила: «У січні 2024 року митні органи ФРН поінформували Rheinmetall, що цивільні електричні паливні насоси з датою виробництва липень 2020 року, виготовлені для ринку автозапчастин, потрапили до Росії. Йдеться не про постачання від Rheinmetall, у нас немає власної інформації про їхній експорт до Росії або про експортера». У концерні запевнили, що співпрацюють із державними органами під час розслідування справи.

У Würth Elektronik також заявили DW, що припинили торгівлю з Росією у 2022 році. «Всі поставки за кордон проходять суворий експортний контроль, наші компоненти не розробляються для військових цілей і не допускаються до використання у воєнній сфері, про це ми прямо повідомляємо нашим клієнтам», – заявили у компанії. «Ми прописали у договорах заборону для наших партнерів за межами ЄС перепродувати поставлені нами товари до Росії або для використання в Росії», – додали там. У Würth припустили, що, можливо, РФ використовує «залишки на складах, поставлені ще до введення санкцій».

Bosch: Можливо, йдеться про підробки

У Bosch розповіли DW, що припинили всі поставки до РФ і «зобов'язали всі підрозділи та співробітників у всьому світі не вести жодних справ з Росією або Білоруссю». У компанії заявили, що згаданий на сайті ГУР бензонасос із БпЛА «Герань-3» «не є продуктом Bosch». «Бензонасоси такого типу масово продаються для приватних автомобілів, причому на ринку часто зустрічаються підробки. За результатами нашого аналізу ми вважаємо, що й у цьому випадку йдеться про підробку», – додали в компанії.

Стосовно кнопкового перемикача в безпілотнику Shahed-136 у Bosch визнали, що це їхня продукція: «Це може бути серійний товар Bosch, який постачається у великих кількостях для широкого спектра застосувань, наприклад, як аварійний вимикач».

Bosch визнав існування паралельного імпорту, який «зазвичай здійснюється без відома виробника та з країн, які не запроваджували санкції проти Росії». «У нас немає достовірних даних про масштаби можливого паралельного імпорту, оцінити його обсяг на російському ринку неможливо», – зазначили у компанії.

У Bosch додали, що впровадили внутрішні процедури для контролю дотримання санкцій та запобігання їх обходу. Але «кінцеве використання поставлених нами товарів часто залишається невідомим через складні багаторівневі ланцюги постачання». «Контролювати подальші продажі протягом усього життєвого циклу продукту надзвичайно складно», – підсумували у компанії.

TDK Electronics на момент публікації не відповіла на запит DW.

Микита Ошуєв, Микола Бердник