Як на Майдані розстрілювали мітингувальників: хронологія "кривавого четверга"

Фокус зібрав інформацію про те, як розвивалися події в ті дні та хто причетний до розстрілів Майдану.

Розстріли на Майдані — що передувало протистоянням 18-20 лютого

Революція Гідності тривала з 21 листопада 2013 року. За декілька місяців правоохоронці декілька разів намагалася розігнати протестувальників, зокрема, найгарячіша фаза припала на середину січня 2014 року. Вона була викликана ухваленням так званих "диктаторських законів 16 січня", які суттєво обмежували права протестувальників. Тоді ж на Майдані були перші загиблі.

Однак пізніше було ухвалене рішення про скасування цих законів.

Водночас у відставку подав уряд Миколи Азарова. Паралельно з цим протестувальники вимагали змін до Конституції, зокрема, варіант із поверненням до Конституції 2004 року.

Саме 18 лютого мав бути розгляд питань подання нової кандидатури на посаду прем'єр-міністра, а також обговорення змін до Конституції. У зв'язку з цим протестувальники оголосили про "мирний наступ" на парламент.

Розстріли на Майдані — події 18 лютого біля Верховної Ради

18 лютого протестувальники вирушили до будівлі парламенту, не маючи при собі кийків, каміння та коктейлів Молотова. Водночас у Маріїнському парку проходив провладний мітинг "тітушок". Крім того правоохоронці не пропускали протестувальників до Верховної Ради: вони застосували водомети та сльозогінний газ. Однак мітингувальникам вдалося прорвати кордон правоохоронців.

Водночас Верховна Рада не була готова реєструвати постанову про зміни до Конституції, навіть попри вмовляння опозиції. Крім того, на засіданні фракції "Партія Регіонів" не вдалося погодити кандидатуру прем'єра: це питання було перенесено на четвер. Лише за декілька годин було зареєстровано постанову про повернення Конституції до зразку 2004 року.

Тоді ж мітингувальники підпалили центральний офіс "Партії Регіонів": у відповідь "Беркут" почав наступ, використовуючи гумові кулі, тоді як за ними були тітушки.

Протистояння біля парламенту та офісу "Партії Регіонів" призвело до поновлення масових сутичок між правоохоронцями і мітингувальниками. Уже вдень стало відомо про перших загиблих у цей день.

Близько 16:00 у СБУ та МВС дали час до 18:00 на припинення протистояння, однак одразу ж бійці "Беркута" почали штурмувати позиції мітингувальників на декількох напрямках із застосуванням водомета. А вже близько 20:00 розпочався штурм Майдану: зокрема, правоохоронці використали бронетранспортери.

Близько опівночі бої наблизилися до сцени на Майдані: поранення уламком дістав один з лідерів опозиції Олександр Турчинов. Водночас медична служба Майдану оголосила про 20 загиблих та 500 поранених внаслідок сутичок.

Розстріли на Майдані — протистояння 19 лютого: влада та опозиція домовились про перемир'я

Усю ніч з 18 на 19 лютого тривав штурм Майдану працівниками "Беркуту" та "тітушками". Разом з тим влада обмежила в'їзди до Києва, а також встановила блокпости довкола Майдану.

Вночі сталася пожежа у Будинку профспілок: там перебувало чимало поранених. Влада звинуватила "Правий сектор" у підпалі будівлі.

Депутат "Партії Регіонів" Вадим Колесніченко звинуватив тодішню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель у тому, що нібито західні лідери дали заклик щодо силового сценарію, тож нібито вони винні у загибелі протестувальників.

Тим часом нардеп Олег Царьов заявляв, що наказу про зачистку Майдану не було, однак це рішення залежить особисто від Віктора Януковича.

У той же день в.о. міністра внутрішніх справ Віталій Захарченко заявив, що МВС не контролює "Беркут", а рішення ухвалюють командири спецпідрозділу.

Згодом у СБУ оголосили про початок проведення антитерористичної операції. У Міноборони повідомили про готовність військовослужбовців долучитися до антитерористичної операції та затримувати протестувальників.

Водночас у різних регіонах України тривало захоплення адмінбудівель, де також відбувалася стрілянина між протестувальниками та правоохоронцями.

Ввечері Янукович доручив провести з опозицією. Тоді ж очільник Адміністрації Борис Клюєв зустрівся з Арсенієм Яценюком щодо мирного врегулювання. У той же вечір і сам президент Віктор Янукович зустрівся з Яценюком, Кличком та Тягнибоком.

Підсумком стало оголошення перемир'я між протестувальниками та правоохоронцями. Зокрема, влада запевнила, що не буде відбуватися штурм Майдану.

Уночі протистояння продовжувалися, хоча і в менш інтенсивному режимі.

"Кривавий четвер" — протистояння 20 лютого

Вранці 20 лютого повноцінні протистояння поновилися. Водночас тепер правоохоронці почали здаватися у полон євромайданівцям або переходити на сторону мітингувальників.

Протестувальники змогли перейти в контрнаступ та повернути позиції, які були втрачені впродовж останніх днів. Під контроль "майданівці" змогли повернути Український дім, а також відтіснили беркутівців від Жовтневого палацу. У відповідь по протестувальникам почали працювати снайпера з вулиці Інститутської.

Крім снайперів МВС та "Беркута" по протестувальникам могли вести вогонь і "тітушки": згодом стало відомо, що із мобілізаційних складів МВС "тітушкам" видали 408 автоматів та 90 тис. набоїв.

Пізніше в.о. голови МВС Віталій Захарченко звинуватив протестувальників у порушенні перемир'я та заявив, що саме вони порушили перемир'я, а не "беркутівці".

Увечері у медичній службі Майдану повідомили про десятки загиблих внаслідок протистоянь.

Ввечері Євросоюз запровадив санкції проти Віктора Януковича, а США закликали негайно забрати силовиків.

У той же день Рада зібралася на екстренне засідання: на ньому мали намір обговорювати зміну міністрів силових відомств. Однак на засідання спочатку зареєструвалося лише 227 депутатів, хоча згодом з'явилося більше депутатів.

Ключовою стала постанова "Про засудження насильства в Україні, що призвело до людських жертв". Вона зобов'язувала припинити вогонь, війська і ВВ — мають повернутися в місця постійної дислокації. Також постанова передбачає заборону використання зброї.

За прийняття цієї постанови проголосувало 236 депутатів, в тому числі 35 депутатів від фракції "Партії регіонів" та 35 позафракційних.

Після неї основні протистояння були завершені.

Розстріли на Майдані — втеча Януковича

21 лютого Янукович повідомив, що ініціює повернення до Конституції 2004-го року з перерозподілом повноважень до парламентської республіки, а також про дострокові президентські вибори у грудні 2014 року.

Вдень 21 лютого між лідерами опозиції та Януковичем була підписана угода. У той же день Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року.

Однак вже ввечері на Майдані один з сотників Майдану Володимир Парасюк заявив, що якщо президент Віктор Янукович не піде у відставку до 10 ранку 22 лютого, люди підуть у збройний наступ.

"Я вас дуже прошу: підтримайте ту річ. Я вам кажу від своєї сотні, де є мій батько який приїхав сюди: якщо ви завтра до 10 ранку не виступите із заявою, щоб Янукович ішов у відставку, ми йдемо на штурм зі зброєю, я вам клянуся", — заявив він.

Того ж вечора Янукович вирушив до Харкова, після чого через Донеччину та Крим залишив територію України. 22 лютого Верховна Рада підтримала постанову про усунення Віктора Януковича з посади президента України.

Також 22 лютого було звільнено Юлію Тимошенко з в'язниці. Тоді ж з'явилося легендарне відео з Арсенієм Яценюком.

Розстріли на Майдані — Небесна сотня

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Тоді ж на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали "Небесною сотнею". Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня "Пливе кача…" в обробці Піккардійської Терції.

Раніше Фокус розповідав, що означали "диктаторські закони" Януковича.

Також Фокус писав про Помаранчеву революцію 2004 року та про те, як фальсифікації 2004 року народили нову Україну.