Мирні переговори чи війна на роки: що прогнозують у Зеленського, Трампа та Європі

Україна готується до нового раунду мирних переговорів за участі США та Росії, який може відбутися вже наприкінці лютого.

Президент України Володимир Зеленський наголошує, що Київ готовий до розмови та поступок, але за відповідних умов.

Детальніше про шанси України завершити війну та прогнози закордонних аналітиків й експертів — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Україна має шанс завершити війну

Президент Володимир Зеленський вважає, що в України є реальні шанси на гідне завершення війни, якщо світ посилить тиск на агресора.

Коментуючи результати тристоронньої зустрічі у Женеві 17–18 лютого, він висловив сподівання на результативний раунд перемовин уже цього місяця. Президент наголосив, що для прориву в складних питаннях потрібна особиста зустріч лідерів, до якої Україна готова.

«Розраховуємо, що вже найближчим часом, у лютому, вдасться організувати ще один раунд перемовин і що цей раунд може стати справді результативним», — сказав Зеленський.

Серед пріоритетів — прогрес у гуманітарній сфері та якнайшвидший обмін полоненими. Також Зеленський підкреслив важливість зростаючої ролі Європи в процесі та подякував українській делегації за витримку у важких переговорах з російською стороною.

Водночас він наголосив, що Україна готова до реальних компромісів, а не до чергових ультиматумів від країни-агресорки Росїі.

«Саме тому вже нашим компромісом є те, що ми говоримо з агресором про компроміси. «Стоїмо там, де стоїмо» — це великий компроміс. Вони захопили майже 20% нашої території. Ми готові говорити про мир зараз на основі принципу „стоїмо там, де стоїмо». Це великий компроміс», — наголосив глава держави.

Зеленський готується воювати ще три роки?

Журналіст видання The Wall Street Journal Боян Панчевський заявив, що Володимир Зеленський на закритій нараді з радниками буцімто констатував провал мирних переговорів і доручив готувати план війни ще на три роки.

За словами кореспондента, такий різкий розворот шокував оточення президента, яке раніше орієнтувалося на весняний референдум щодо мирної угоди. Панчевський припускає, що причиною могли стати незадовільні умови, запропоновані Дональдом Трампом.

В Офісі президента цю інформацію одразу заперечили та назвали «тупим фейком». Радник Дмитро Литвин запевнив, що жодних настанов щодо трирічної війни не було, а підготовка до наступного раунду перемовин у лютому триває згідно з графіком.

«Не було ані такої розмови з радниками і негативу про переговори, ані такого завдання про «війну ще на три роки». Це просто тупий фейк», — заявив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

Своєю чергою в Центрі протидії дезінформації спростували цю інформацію та закликали довіряти лише офіційним джерелам.

Що кажуть у США

Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація вже посприяла припиненню восьми міжнародних конфліктів, і тепер фокусується на війні в Україні.

Під час виступу на Раді миру він зізнався, попри те, що спочатку вважав українське питання найпростішим для врегулювання, на практиці воно виявилося найскладнішим і найжорсткішим викликом.

«Думаю, що попереду дев’ята. Вона виявилася найжорсткішою. Я думав, що це буде найлегше. Але на війні ніколи не знаєш, що легко, а що не дуже», — сказав він.

Водночас ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що Трамп квапить Україну щодо укладення мирної угоди, адже має свої власні інтереси.

Володимир Огризко вважає, що Мюнхенська конференція виявила розбіжність інтересів США, Європи та України. На його думку, Київ почав діяти за власною логікою, оскільки плани Трампа не збігаються з українськими, а капітуляція чи відмова від окупованих територій є неможливими.

Ексміністр виділяє дві причини тиску Трампа на Зеленського:

• бажання зберегти Путіна як геополітичного партнера;

• потреба у швидкій «перемозі» для американських виборців.

За словами Огризка, такий однобічний тиск США на Україну, без аналогічних вимог до Москви, викликає серйозне роздратування в Євросоюзі.

Зсув у переговорах може бути уже цієї весни

Політолог і голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко зауважив, що наразі Україна та союзники перебувають у періоді «консервативної оборони». Проте ситуація має шанси на докорінну зміну після знакової події на світовій арені, а саме у середині весни.

«Ситуація може змінитися після великої геополітичної події — візиту Дональда Трампа до Пекіна», — зазначив Чаленко.

Експерт наголосив, що попри дипломатичні зусилля, також важливими залишаються такі питання як посилення санкційного тиску та системне виснаження економіки РФ.

Однак на думку опозиціонера Дмитра Гудкова, очільник РФ Володимир Путін навмисно тягнутиме час до літа, перш ніж вирішити, чи продовжувати війну.

Гудков вважає, що диктатор зважуватиме вигоду від бойових дій на фоні відсутності проривів на фронті та погіршення відносин із США. За його словами на рішення Кремля можуть вплинути як зовнішня підтримка України, так і можливий розкол серед російських еліт.

Він також зазначив, що поки що Москва намагається витиснути максимум із поточної ситуації та переговорів, але остаточний вибір між ескалацією та мирною угодою Путін зробить лише влітку.

«До літа Путін намагатиметься все, що можна, вичавити ось із цієї холодної війни, з усіх перемовин. Але поки я бачу, що він буде затягувати, планує затягувати, відкладаючи рішення», — підсумував росіянин.

Тривожні прогнози із-за кордону

Аналітики американського Інституту вивчення (ISW зазначають), Кремль не збирається завершувати війну. Там зазначають, що небажання Путіна йти на компроміси зумовлене його вірою в здатність російської економіки ще тривалий час фінансувати війну.

Експерти зауважують, що поки Кремль не бачить загрози негайного краху, диктатор розраховує виснажити Україну та Захід швидше, ніж ресурси РФ вичерпаються.

WSJ дотримується такої ж думки. Там зазначають, що переговори в Женеві зайшли в глухий кут, а відсутність прогресу перетворила процес на своєрідний «політичний театр».

Видання пише, що Україна та Росія намагаються лише демонструвати конструктивність, щоб не розлютити Дональда Трампа, який очікує швидкого результату. Обидві сторони побоюються негативних наслідків у разі виходу з діалогу: Київ — втрати підтримки, а Москва — посилення санкцій.

Західні розвідки впевнені, що Путін веде переговори нещиро, намагаючись дипломатично здобути те, чого не досяг силою. Водночас адміністрація Трампа, схоже, поступово втрачає інтерес до українського питання, перемикаючи увагу на Близький Схід.

Без реального тиску та конкретики шанси на завершення війни найближчим часом залишаються мінімальними.

Окрім того, розвідка Нідерландів попереджає, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом, нарощуючи інтенсивність кібератак, диверсій та операцій впливу в Європі.

«Російська армія готується до можливого конфлікту з НАТО і проводить заходи, щоб перевірити готовність Заходу до ескалації», — зазначають у звіті.

Там попереджають, що зараз основна загроза полягає в гібридній війні: від шпигунства за підводними кабелями до вербування криміналітету через інтернет для дрібних диверсій.

Коли буде новий раунд переговорів

В Офісі президента сподіваються провести черговий раунд переговорів ще до кінця лютого. Радник президента Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський проведе нараду з переговорною групою, за результатами якої очікуються нові подробиці.

Своєю чергою російські медіа припускають, що тристороння зустріч за участі США може відбутися в Женеві вже наступного тижня. У Кремлі натомість уникають конкретики, називаючи діалог складним процесом, та заявляють про відсутність особливих ілюзій щодо його результативності.

Раніше ТСН.ua писав про те, як Путін війною затягує зашморг на шиї РФ. За даними європейських розвідок, Москва використовує переговори зі США лише для послаблення санкцій та укладання вигідних економічних угод (зокрема, «пакет Дмитрієва» на 12 трильойонів). Кремль не прагне швидкого миру, а його економіка, попри прогнози, не колапсує.

Водночас у Росії загострюється інфляція (ціни на продукти зросли на 25%), що викликає невдоволення населення, хоча влада применшує проблеми. Путін навіть радить росіянам менше їсти м’яса.