Не тягар, а золота жила: як українці "розбудовують" Європу

Як українські біженці впливають на ВВП країн Європи?

Українці за кордоном – економічно активні члени суспільства, які здебільшого інтегруються до місцевих економік. Приплив населення дозволяє країнам Європи розв'язувати проблеми нестачі робочих рук і старіння націй. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт з ринку праці Василь Воскобойник.

Через війну до країн ЄС виїхали 5 – 7 мільйонів жителів України. Найбільше осіло в Польщі, Німеччині та Чехії, де разом із мігрантами попередніх років українці інтегруються до місцевих ринків праці, наповнюють бюджети та пенсійні фонди, стають активними споживачами товарів та послуг:

• у Польщі перебувають близько 1,5 мільйона українців (біженців та мігрантів);
• у Німеччині – 1 мільйон 150 тисяч;
• у Чехії – близько 600 тисяч людей.

За словами експерта Василя Воскобойника, присутність українців у ЄС дає відчутний економічний ефект, адже серед них працевлаштовані:

• у Польщі – 900 тисяч українців;
• у Німеччині – 295 тисяч;
• у Чехії – близько 390 тисяч.

Про внесок українців в економіки цих держав свідчать наступні цифри за підсумком 2024 року:

• у ВВП Польщі – 2,7%;
• Чехії – 2,2 – 2,3% ВВП;
• Німеччини – близько 0,6 – 0,7% ВВП.

Щодо останньої експерт зазначає, що внесок українців у добробут Німеччини є також значним попри позірно нижчий відсоток, адже її економіка є найбільшою в Європі.

Туди поїхали люди, які в першу чергу шукали не роботу, а більше соціальні виплати в порівнянні з Польщею та Чехією. Відповідно – там більше жінок із дітьми. І саме тих, хто не працює через потребу доглядати за дітьми або літніми батьками, яких також забрали до Німеччини. Або це люди, які просто виїхали й розраховують виключно на соціальну допомогу і взагалі не думають про якесь працевлаштовання. Тому там найменше працевлаштованих людей,
– говорить експерт Василь Воскобойник.

З огляду на те, що країни Європи поступово скорочують соціальні виплати українським біженцям, найближчим часом перед частиною з них постане питання щодо пошуку роботи або повернення до України.

Як розповіла в інтерв'ю "Радіо Свобода" спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, після завершення тимчасового захисту держави переводитимуть біженців на національні дозволи на проживання. Тож ті, хто буде готовий зробити внесок в економіку й інтегруватися в цих країнах, зможуть залишитися.

Чому європейцям вигідна українська міграція?

Демографічні проблеми країн Європейського Союзу завдяки українській міграції стають менш гострими, говорить Василь Воскобойник. До прикладу, 22% німців мають вік понад 65 років, тож економіка країни щороку потребує припливу принаймні 400 тисяч мігрантів, зокрема – молоді.

Проблеми ж Чехії дещо інакші, адже в порівнянні з Польщею й Німеччиною, це країна зі значно меншою кількістю населення: близько 11 мільйонів проти 37 і 84 мільйонів відповідно.

Чехія – відносно невелика країна, проте в неї один з найнижчих рівнів безробіття, близько 3%. Про що це говорить? Фактично – про нестачу робочих рук у цій країні. Чехія опиняється в ситуації, коли українці, які там працюють, можуть обрати для себе як повернення в Україну, так і переїзд до Польщі чи Німеччини. І Чехія, розуміючи, що їм все одно потрібні робочі руки, конкурує за українців, зокрема по можливостях зарплати тощо,
– каже експерт.

Економічна активність українців дозволяє країнам ЄС перекривати витрати на допомогу біженцям. З дослідження Deloitte відомо, що за підсумками 2024 року українці додали до бюджету Польщі близько 99 мільярдіва злотих (приблизно 25 мільярдів доларів США). Тоді як гуманітарну й військову допомогу Україні за період з 2022 року по 10 червня 2025 року, за даними Texty.org, оцінюють приблизно у 2,3 мільярда доларів США.

Зауважте! Чехія також отримала більше доходів завдяки внеску українців в економіку, ніж витратила на допомогу. Прем'єр-міністр Петр Фіала у 2025 році повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Чехія надала для допомоги Україні 91,3 мільярда чеських крон. Проте державні доходи завдяки українцям перевищують ці витрати на 12,7 мільярда крон.

Що чекає на українців у Європі найближчим часом?

• Тимчасовий захист для українців діятиме до 4 березня 2027 року. Рішення щодо нього ухвалюють на рівні ЄС, проте деякі країни мають власні або готуються їх запроваджувати. До уваги братимуть думку місцевих роботодавців, у яких працюють українці.

• Наприклад, з 1 квітня 2025 року Чехія відкрила можливість отримати дозвіл на довготривале проживання громадянам України, які вже мають тимчасовий захист.

• У Польщі українцям невдовзі можуть надати змогу отримати "карту побиту" – трирічний національний статус. Для цього необхідно безперервно мати тимчасовий захист принаймні впродовж року.