Чому весь світ знав про наміри Путіна захопити Україну та нічого не зробив: деталі плану Росії

Наближається четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Світ увійшов у новий період геополітичної нестабільності, а європейські політики та спецслужби продовжують вивчати болісні уроки 2022 року. Аналіз, заснований на понад сотні інтерв’ю з високопосадовцями розвідки різних країн, розкриває, як Вашингтон і Лондон дізналися про плани Володимира Путіна і чому більша частина Європи та керівництво України відмовлялися в них вірити.

Про це йдеться в матеріалі The Guardian.

За інформацією видання, у листопаді 2021 року директор ЦРУ Вільям Бернс за дорученням Джо Байдена вирушив до Москви. Мета була чіткою: попередити Путіна про катастрофічні наслідки планування нападу на Україну. Проте зустрітися особисто не вдалося — через пандемію Путін ізолювався у своїй резиденції на Чорному морі, і розмова відбулася захищеною лінією зв’язку.

Під час розмови Путін проігнорував попередження Бернса, натомість зосередившись на своїх історичних образах та скаргах на домінування США. Бернс залишив Москву з глибоким занепокоєнням. Коли після повернення президент Байден запитав його, чи дійсно Путін наважиться на вторгнення, Бернс відповів чітким «Так».

Чому європейці були сліпими?

За інформацією журналістів, розвідка США та Британії зібрала безпрецедентну кількість доказів. На супутникових знімках було видно десятки тисяч російських військових на кордонах, а перехоплені комунікації свідчили про активне планування масштабної операції.

Проте, коли Евріл Гейнс, директорка Національної розвідки США, представила ці дані в Брюсселі восени 2021 року, вона зіткнулася зі стіною скептицизму. Європейські спецслужби пам’ятали помилки американської розвідки перед вторгненням в Ірак у 2003 році. Для Берліна та Парижа ідея повномасштабної танкової війни у Європі у XXI столітті здавалася абсолютно ірраціональною.

Вони вважали концентрацію військ лише спробою психологічного тиску.

«Вони просто були переконані, що це не має сенсу», — згадує Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки.

Що було в Києві

Як повідомили журналісти, Україні ситуація була не менш складною. За інформацією видання, президент Володимир Зеленський місяцями відкидав публічні попередження США та Британії. В Офісі Президента побоювалися, що розмови про неминучу війну спровокують паніку, відтік капіталу та крах економіки, що дозволило б Путіну зруйнувати Україну без єдиного пострілу.

Попри заспокійливі заяви політичного керівництва, українські військові та спецслужби розуміли загрозу. На той час, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наполягав на введенні воєнного стану ще взимку для передислокації військ, але отримав відмову.

Без офіційного дозволу Залужний та група офіцерів проводили таємне планування. Під виглядом військових навчань вони орендували конспіративні квартири, проводили штабні ігри щодо оборони Києва та готувалися до найгірших сценаріїв. Напередодні вторгнення, всупереч політичним заборонам, військові замінували узбережжя Чорного моря та розосередили частину підрозділів.

Звідки ЦРУ знали все?

За даними The Guаrdian, хоча часто вважається, що у США був «кріт» в оточенні Путіна, реальність була складнішою. Сам Путін приховував плани навіть від свого найближчого оточення — міністр закордонних справ Сергій Лавров та речник Дмитро Пєсков не знали про вторгнення до останнього.

Основними джерелами інформації стали супутникові знімки високої роздільної здатності та перехоплення комунікацій Головного оперативного управління Генштабу РФ. Американці також знали про складання росіянами «розстрільних списків» українських активістів та плани висадки десанту в Гостомелі.

Як стверджують у виданні, це був тріумф розвідки щодо факту нападу, але водночас і провал в оцінці його наслідків. І Вашингтон, і Лондон, і Москва вважали, що Київ впаде за кілька тижнів. Західні спецслужби переоцінили міць російської армії та недооцінили готовність українців чинити опір.

Росіяни планували хірургічну операцію зі зміни режиму, тому не стали знищувати українську систему зв’язку та електромережі в перші години нападу. Це дозволило ЗСУ швидко скоординувати оборону.

Сьогодні, аналізуючи події тих місяців, західні спецслужби роблять головний висновок: більше не можна відкидати найгірші сценарії розвитку подій лише тому, що вони здаються неможливими або ірраціональними.

Чому ж Путін сам загнав себе у пастку

У матеріалі The Economist йдеться про те, що затягування війни пов’язане насамперед із позицією президента РФ Володимир Путін, який опинився у пастці власної стратегії.

Попри значні втрати, Росія не досягла результатів, які могла б подати як перемогу, а сучасна війна з використанням дронів унеможливлює масштабні прориви.

Водночас Кремль стикається з труднощами мобілізації та зростаючим фінансовим навантаженням на економіку. Мирна угода наразі не гарантує Москві бажаних політичних цілей і може створити внутрішні ризики — економічні та соціальні.

Саме ця дилема між продовженням виснажливої війни та потенційно небезпечним миром пояснює, чому конфлікт триває.

Війна в Україні — останні новини

За даними видання, і Київ, і Москва намагаються уникнути невдоволення президента США Дональд Трамп, побоюючись можливих наслідків у разі втрати його інтересу або терпіння. Водночас західні чиновники вважають, що президент РФ Володимир Путін може використовувати переговори для досягнення політичних цілей, яких не вдалося реалізувати на полі бою.

Нинішній стан діалогу ставить під сумнів швидке просування до практичних рішень і свідчить про потребу додаткових зусиль для досягнення домовленостей.

Також російський опозиційний політик, колишній депутат Держдуми РФ Дмитро Гудков в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив думку, що до літа президент РФ Володимир Путін намагатиметься тягнути час і зважуватиме, чи продовжувати війну, чи погоджуватися на її зупинення.

За його словами, Кремль може розглядати різні сценарії — від нової ескалації до підготовки громадської думки до можливих мирних домовленостей. Водночас, на його переконання, поки що російське керівництво намагатиметься максимально використати переговорний процес і поточну ситуацію, відкладаючи остаточне рішення щонайменше до літа.

Виплати сім’ям загиблих Червоне листя в інеї / © Credits Віталій Мандзин / © Associated Press Банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень замінюються на відповідні обігові монети / © pixabay.com