Землю може накрити масове вимирання: що прогнозують вчені

Науковці прогнозують: у далекому майбутньому Земля знову може зіштовхнути свої континенти в один масив — і це здатне різко змінити клімат планети та спричинити глобальне вимирання видів. Сценарії потенційного об’єднання суші передбачають як різке похолодання, так і зростання спеки.

Про це повідомило видання Indian Defence Review.

Стародавня Пангея, що існувала понад 200 млн років тому, розпалася на сучасні континенти під дією тектонічних процесів. Тепер дослідники вважають, що ці сили можуть змінити напрямок, запустивши новий етап зближення материків.

Як може утворитися наступний суперконтинент

Згідно з дослідженням, опублікованим у Geological Magazine у 2018 році, існує чотири основні моделі формування майбутнього суперконтиненту. Кожна з них залежить від того, чи розширюватимуться сучасні океани або ж почнуть закриватися.

Перший і один із найімовірніших сценаріїв передбачає, що Атлантичний океан і надалі розширюватиметься, як це відбувається зараз, тоді як Тихий поступово звужуватиметься. Саме Тихий океан оточений активними зонами субдукції — ділянками, де океанічна кора занурюється під континентальну та повертається в мантію. Ці процеси лежать в основі підвищеної сейсмічної активності у межах Вогняного кільця, де фіксують близько 80% найпотужніших землетрусів світу. Якщо така тенденція збережеться, Тихий океан поступово «зачиниться». У результаті Північна та Південна Америка можуть відірватися ще далі від Європи й Африки, після чого зіткнуться з Антарктидою, яка рухається на північ. Пізніше до цього масиву приєднаються Африка, Європа та Азія, які також злиються між собою. Австралія, своєю чергою, стикується зі Східною Азією. Так утвориться гігантський суперконтинент, який дослідники називають «Новопангея».

Інший сценарій отримав назву «Пангея Проксіма». Він передбачає, що Атлантичний та Індійський океани продовжать розширюватися ще певний час. Однак у перспективі можуть сформуватися нові зони субдукції, які почнуть «поглинати» океанічну кору. Це знову стягне материки разом, але вже в іншій конфігурації — у вигляді кільцеподібного суперконтиненту, що оточуватиме внутрішній океанічний басейн.

Третя модель — «Аурика» — була запропонована тектоністом Жуаном К. Дуарте. Вона виходить із припущення, що і Тихий, і Атлантичний океани врешті-решт закриються. З огляду на те, що обом басейнам уже близько 200 мільйонів років, а Індійський океан є значно молодшим (приблизно 140 мільйонів років), можливий сценарій, за якого саме Індійський океан продовжить розширюватися, тоді як два старіші — почнуть зникати. У такому випадку всі континенти можуть об’єднатися вздовж екватора, утворивши суперконтинент, розташований переважно в тропічних широтах.

Останній варіант — «Амасія». Він передбачає, що Атлантичний і Тихий океани залишаться відкритими, проте Північний Льодовитий океан закриється через рух плит. У такій конфігурації більшість континентів, за винятком Антарктиди, поступово змістяться до північної півкулі й зосередяться поблизу Північного полюса. Антарктида залишиться ізольованою на протилежному боці планети, оточена величезним океаном.

До чого призведе нова конфігурація суші

Дослідження, опубліковане у 2021 році в журналі Geochemistry, Geophysics, Geosystems, показало: різні моделі формування суперконтинентів можуть радикально змінити клімат.

Якщо утвориться Амасія, зміщення суші до полюсів може порушити глобальну глибинну циркуляцію океанів, яка переносить тепло від екватора. Полюси стануть холоднішими, а крижаний покрив — масивнішим, що ще більше посилюватиме охолодження.

Аурика, навпаки, передбачає тепліший і, ймовірно, сухіший світ. Моделювання вказує на підвищення температури приблизно на 3 °C та формування довгих теплих узбереж, подібних до сучасних бразильських берегових ліній.

«Однак, жоден світ не буде спокійним. Дуарте попереджав, що зі злиттям континентів види будуть інтенсивно конкурувати за ресурси, що збільшить ризик масового вимирання. У сценарії Амазії повсюдне зледеніння може знищити більшу частину життя на суші, залишивши поза увагою переважно організми, що мешкають в океані», — йдеться в статті.

Невідомі фактори та роль людини

Прогнози на сотні мільйонів років уперед містять значні невизначеності. Фахівці наголошують, що неможливо передбачити, якою буде рослинність, яка впливає на клімат, атмосферу та відбивання сонячного світла. Не менш складно оцінити майбутні вулканічні викиди CO₂ та зміни в океанічній циркуляції.

Дослідник NASA Майкл Вей зауважив, що вплив людської діяльності також лишається непрогнозованим. Кліматичні зміни, забруднення океанів та накопичення пластику можуть змінити траєкторію розвитку планети у довгостроковій перспективі. Він наголосив на витривалості Землі, підкресливши, що впродовж більшої частини останніх чотирьох мільярдів років умови на її поверхні залишалися відносно стабільними й помірними — за винятком нетривалих екстремальних епізодів.

«Дуарте порушив останнє питання щодо виживання. Він сказав, що сам лише інтелект не гарантує довгострокового успіху. Технологічні можливості включають здатність до самознищення, посилаючись на ядерну зброю в контексті триваючої російсько-української війни. Щоб вид проіснував від 50 до 250 мільйонів років у майбутньому, припустив він, йому потрібно жити в гармонії зі своєю екосистемою», — зазначено в статті.

Хокей на Олімпіаді-2026 / © Associated Press Переговори у Женеві / © Associated Press Паралімпійська збірна України / © facebook.com/NationalSportsCommitteeOfTheDisabledOfUkraine Коли насправді починається весна / © Associated Press