Іван Ступак - про успіх «Енігми 2.0»: Шпигунська робота росіян за пів року пішла прахом

Гучна операція українських спецслужб «Енігма 2.0» у співпраці з правоохоронцями Молдови дозволила попередити низку замахів на відомих військових, журналістів та громадських діячів. Росія весь час намагається проводити такі акти залякування, але в більшості випадків їй це не вдається. Журналіст Коротко про дізнавався у колишнього співробітника СБУ, а нині військового експерта Івана Ступака, як ворог намагається задіяти своїх шпигунів для цього і як українські спецслужби працюють на випередження.

Головна приманка ворога – це гроші

- Чому так багато російських шпигунів у нас, чому після чотирьох років війни у нас знаходяться люди з проросійськими поглядами, здатні на зраду?

- Не завжди це люди з проросійськими поглядами. В першу чергу, головна приманка – це гроші. Якщо росіяни за ці терористичні акції пропонують 100 тисяч доларів, то для багатьох людей це великі кошти, і тут не важливо, хто платить. Головне - зробити справу. А тим більше, якщо росіяни після таких операцій обіцяють вивезти за кордон, то залишається виконати завдання, отримати гроші, втекти і жити на широку ногу за кордоном.

Крім того, росіяни шукають людей, незадоволених владою. Серед них віддається перевага професіоналам тієї чи іншої справи, особливо військової. Чим складніше замовлення, тим досвідченіша людина їм потрібна. Тоді вони шукають, на чому можна підійти до неї, на чому підловити. Наприклад, якусь людину звільнили з керівної посади, а вони їй кажуть: «Це несправедливо, а ми тебе цінуємо, і треба помститися за те, що тебе звільнили». І людина ведеться на це.

- Зважаючи на потенційні цілі і тих, кого збиралися вбити, це мала бути масштабна терористична акція, що дестабілізує суспільство?

- Так, це воно. Росіян давно цікавлять вбивства на території України. Тому що наші спецслужби проводять спецоперації на території Росії, а їм у нас не вдається. Єдине, що вони зробили за весь час, - вбили влітку 2025 року полковника СБУ Івана Воронича, який вів досить болючий для росіян напрямок. Вбивці були потім ліквідовані, але втрата була болючою для наших спецслужб. А більше їм нічого не вдалося зробити. Тому, звичайно, вони шукають можливості вбити когось відомого. Тобто, якби це був якийсь «ноунейм», то їм це було б не цікаво. Тут важливо, щоб було відоме, гучне прізвище, щоб це призвело до певних деструктивних дій в українському суспільстві.

- А якої мети вони хотіли досягти цими вбивствами?

- Сатисфакції, принаймні для себе. Помста за вдалі операції українських спецслужб у Росії. А їх було багато. Тому що ми провели близько 20 таких операцій на території Росії, а вони у нас тільки одну. Я думаю, що це їх сильно хвилювало. Що вони, наприклад, можуть проводити такі операції на території Західної Європи (розвідники Олександр Литвиненко та Сергій Скрипаль), а на території України не можуть.

- Ви сказали, що було 20 операцій, нагадайте основні з них?

- Російський генерал Кирилов, який був підірваний за допомогою вибухового пристрою взимку 2024 року, генерал Москалик, який також був підірваний, але вже навесні 2025 року, замах на генерала Алексєєва взимку цього року, вбивство депутата-зрадника Киви та багато інших.

- А ми якісь російські спецоперації нейтралізували в Україні?

- Ну, багато чого було попереджено на етапі підготовки до вибухів, підпалів у людних місцях. Багато такого було. Буквально кожен другий-третій день СБУ повідомляє про те, що когось затримали.

Як правило, шпигун має цілком легальний паспорт

- В чому головна складність виявлення та затримання ворожих шпигунів для наших спецслужб?

- Виявити людину або групу людей, які з ворожою метою заїжджають на територію України. Що це за група, хто їм передає зброю/вибухівку? Адже вони не приїжджають одразу з нею на територію України. Як правило, така людина має цілком легальний паспорт, у неї може бути громадянство України, і при перетині кордону не видно, з якою метою їде потенційний шпигун чи диверсант. Він може бути іноземцем, який акредитований як західна преса з підробленою акредитацією. Таких людей завжди важко виявити.

- Як ви в цілому оцінюєте нашу операцію «Енігма 2.0»?

- Безумовно, вона вельми успішна. Ну, якщо попередили замовне вбивство, то стільки зусиль у Російської Федерації пішло прахом, скільки часу і грошей було витрачено ворогом даремно? Вони ж планували цю операцію мінімум 6 місяців. І все пішло прахом. Плюс ще будуть розкриті якісь додаткові мережі, якісь додаткові контакти російських шпигунів. Це в будь-якому разі завжди провал, і це для ворога дуже боляче.

- А до чого тут Молдова, в якій також були затримані російські шпигуни?

- Це найпростіша територія для їхнього переміщення до України. З Росії вони в’їхати не можуть, з Білорусі також. Із Західної Європи це також важко, бо там вони також можуть бути виявлені. А з Молдови шпигунам набагато легше потрапити до нашої країни.

- Які рекомендації можете дати громадянам, щоб мінімізувати ризик впливу зовнішніх загроз?

- Перше і головне - якщо до вас звертається хтось у соцмережах із проханням щось зробити вороже до України, просто одразу ігнорувати. Яким би чином він себе не позиціонував і до кого б себе не зараховував - НАБУ, СБУ, ЦРУ, що завгодно. Не звертати уваги взагалі, видаляти і не спілкуватися. Не заходити на російські пабліки. Якщо вам прийшло якесь конкретне вороже завдання, то, звичайно, одразу повідомити в Нацполіцію або зателефонувати в СБУ, повідомити, що ось є така якась пропозиція.