Чотири роки повномасштабної війни у цифрах: як змінилися Україна та українці

Ранок 24 лютого 2022 року став для України рубіконом. За чотири роки повномасштабна війна повністю змінила життя нашої країни: демографію, економіку, доходи, ціни та навіть щоденні звички десятків мільйонів людей.

Редакція Коротко про проаналізувала головні цифри чотирьох років великої війни.

Катастрофічна демографія

За даними Держстату, кількість населення України на 1 січня 2022 року складала 41,17 млн людей. Від початку повномасштабної війни офіційна статистика зупинила публікацію цих даних, а експертні оцінки варіюються від 27 млн до майже 40 млн осіб.

Наприклад, згідно з даними ООН, за межами України сьогодні перебувають 5 898 150 громадян України. Тобто, навіть якщо взяти до уваги тільки кількість біженців без урахування високої смертності в країні, виходить, що на сьогодні в України проживають не більше 35 млн осіб.

Оцінки порталу Worldometers значно оптимістичніші: на середину лютого 2026 року населення України складало 39,66 млн. Як це корелюється з цифрами ООН, на які посилається портал, незрозуміло.

Наприкінці минулого року Forbes Ukraine зробив свою оцінку: на підконтрольній території України проживає 30,5 млн людей, а загалом на міжнародно визнаній території Україні – 35-35,5 млн осіб.

У жовтні 2025-го оцінку чисельності населення дала директорка Інституту демографії та досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова: від 28 до 30 мільйонів осіб. Як пояснила демографиня, якщо брати за основу дані мобільних операторів, то маємо близько 30 млн, а якщо орієнтуватися на державні реєстри, виходить близько 28 млн.

Друга погана новина полягає в тому, що кількість українців, які планують повернутися додому з-за кордону, з кожним роком знижується: за даними ООН, якщо у 2023 році повернутися хотіли 77% біженців, то наприкінці 2025 року цей показник впав до 49%. Серед головних причин респонденти називали тривалу війну, адаптацію в нових країнах, пошук безпеки та стабільніших умов життя для дітей.

Економічний шок

У 2022-му Україна пережила економічний шок, який став найглибшим у нашій сучасній історії. Через повномасштабне вторгнення РФ реальний ВВП скоротився на величезні 29,1%. Хоча потрібно сказати, що попри глибоку кризу, результат виявився кращим за очікування, адже українській економіці прогнозували падіння на 40% та навіть 50%.

Після такого глибокого падіння економіка демонструвала повільне зростання: у 2023-му на 5,3%, у 2024-му – на 2,9%, торік (за попередніми оцінками) – на 1,8-2,2%.

Прогнози щодо відновлення української економіки до довоєнного рівня різняться: від занадто оптимістичних (2028 рік) до реалістичних (2030–2034 роки) через безпекові ризики, руйнування інфраструктури та дефіцит кадрів.

Наразі економіка стабілізувалася на рівні 75-78% від довоєнного.

При цьому золотовалютні резерви, попри війну, демонструють історичний рекорд. Зараз завдяки міжнародній допомозі вони знаходяться на історичному максимумі. Зокрема, на 1 лютого 2026 року ЗВР сягнули $57,66 млрд, тоді як у лютому 2022-го вони були вдвічі менші.

Курс долара: девальвація, але без колапсу

Саме завдяки міжнародній допомозі та величезним ЗВР Нацбанку вдалося стабілізувати курс національної валюти. Так, девальвація відбувається, але колапсу не сталося.

Перед війною національна валюта була відносно стабільною: за тиждень до початку повномасштабної війни, 17 лютого 2022 року, офіційний курс гривні складав 28,09 грн за долар та 31,93 грн за євро. На 17 лютого 2026 року – 43,17 грн за долар та 51,16 грн за євро.

Тобто, як бачимо, за чотири роки повномасштабної війни гривня в середньому втратила понад половину своєї вартості щодо ключових валют.

Водночас за таких умов це ще добрий результат: українська фінансова система вистояла, банки працюють, гіперінфляції вдалося уникнути.

Ціни: подорожчало все

За даними Держстату, у 2022 році споживча інфляція склала 26,6%, у 2023-му - 5,1%, у 2024-му - 12%, у 2025-му - 8,0%. Тобто кумулятивна (сукупна) інфляція в Україні за чотири роки склала:

1,266 х 1,051 х 1,12 х 1,08 = 1,61, або 61%.

Це означає, що товар, який чотири роки тому коштував 100 грн, зараз в середньому коштує 161 грн.

Але ціни на продукти зростали значно швидше за середні темпи інфляції.

Редакція Коротко про слідкує за цінами на популярні продукти щомісяця, і, за нашими даними, продуктовий кошик став «важче» в рази. Наприклад, батон (500 г) за чотири роки подорожчав з 20,90 до 36,80 грн (+76,1%), риба хек – з 86,90 до 175 грн (+101,4%), 200-грамова пачка вершкового масла – с 45 грн до 95,40 грн (+112%), кіло картоплі – з 7,20 до 15,90 грн (+120,8%), куряче філе – зі 110 грн до 245 грн (+122,7%) , десяток яєць – з 27 грн до 75,90 грн (+181,11%), кілограм яблук – з 12,50 грн до 49,90 грн (+299,2%), свіжі огірки – з 44,90 до 250 грн (+456,8%).

Але, незважаючи на те, що ціни, здається, і так на максимумі, експерти прогнозують подальше підвищення.

Доходи українців: падіння і поступове відновлення

Середня заробітна плата в Україні у січні 2022 року (для порівняння ми взяли останній передвоєнний місяць) становила 14 577 грн. Це було у 2,2 рази вище мінімальної заробітної плати - 6500 грн. У доларовому еквіваленті (за курсу 28,78 грн/долар на 31 січня 2021 року) середня зарплата складала 506 доларів.

Станом на початок 2026 року середня заробітна плата в Україні становила 30 926 грн, або за курсом 42,84 грн/долар на 31 січня 2026-го – 722 долара. Це у 3,6 раз вище сьогоднішньої мінімалки.

Як бачимо, середня зарплата за чотири роки повномасштабної війни навіть у доларах зросла майже в півтора раза. Проте не слід забувати, що це як середня температура у лікарні: у когось температура 40, хтось помер, а в середньому у всіх 36,6.

Більш показовою є динаміка мінімалки, яка свідчить, як зараз живуть найбідніші. За чотири роки мінімальна зарплата збільшилася з 6500 до 8647 грн, а ось в доларовому еквіваленті вона зменшилася з 226 до 202 доларів. Враховуючи, що українська економіка міцно прив’язана до долара, можна констатувати, що реальні доходи найбільш вразливих верств населення досить суттєво знизилися.

Втоми побільшало, страху поменшало

Від початку великої війни змінилося і ментальне здоров’я українців. Як свідчать результати дослідження Gradus, проведеного у грудні 2025 року, зараз домінуючим емоційним станом українців є відчуття втоми, тоді як рівень страху поступово знижується.

Оцінюючи якість власного життя, 72% українців назвали її низькою. Основними чинниками цього стали безпекова ситуація та переживання за життя і здоров’я близьких. 59% відзначили фінансові труднощі, а 56% – постійне занепокоєння за власну безпеку. 

Погіршується й самооцінка психологічного стану. Частка тих, хто вважає його задовільним, скоротилася з 36% у 2024 році до 29% у 2025-му.

Війна змінила статистику онкологічних захворювань в прифронтових громадах: рак діагностують рідше, але на пізніших стадіях. Як зазначається у звіті, підготовленому дослідницькою агенцією Sense Research на замовлення благодійного фонду Mission Kharkiv, під час війни скринінги та профілактичні огляди відійшли на другий план. Внаслідок того, що зараз люди зосереджені на безпеці та базовому виживанні, а не на планових медичних візитах, майже кожен другий пацієнт не вважав свої перші симптоми достатньо серйозними, щоб негайно звернутися до лікаря.

Найбільш тривожним сигналом стало зміщення стадій, на яких виявляють рак. Частка діагнозів на І–ІІ стадіях зменшилась, натомість кількість випадків, виявлених уже на IV стадії, зросла. Це означає гірші прогнози лікування та вищі ризики смертності.

P.S. За чотири роки великої війни Україна втратила мільйони людей та щонайменше чверть економіки, пережила значну інфляцію і девальвацію, але уникнула дефолту, більш-менш адаптувала економіку до умов війни та зберегла фінансову систему. Українці знаходяться в постійному жахливому стресі, але працюють, купують, відпочивають – одним словом, живуть. Тож цифри цієї війни свідчать не лише про втрати, а й про безпрецедентну здатність держави та суспільства вистояти, попри все, та перемогти.