Як розпізнати технологічні тренди за 5 років до їхнього піка: інтерв'ю з Software Engineer Владиславом Хамбіром

Сьогодні наш гість Software Engineer Владислав Хамбір, спеціаліст, який не просто стежить за технологічними трендами, а й успішно впроваджує їх у production-застосунки. Його кар'єра розпочалася в українських стартапах, де він на практиці опанував мистецтво швидкої адаптації до нових технологій, а зараз він працює в одній із компаній Fortune 500, найбільшому банку США. При цьому Владислав зберігає стартаперський майндсет, застосовуючи свої підходи для впровадження інновацій у масштабних корпоративних проєктах. Паралельно він консультує мобільні стартапи, веде newsletter The iOS Weekly Brief, який читають інженери з 85 країн світу, та ділиться експертизою через освітні курси. Владислав розповість про свою методологію прогнозування технологічних трендів і про те, як не потонути в океані інформації.

Владе, почнімо з конкретного прикладу. Чи можете ви згадати момент, коли ви побачили нову технологію і зрозуміли, що це щось справді значуще?

Найяскравіший для мене приклад це Swift у 2014 році. Я тоді був студентом, не знав особливо різних мов програмування, але коли я побачив Swift, він був мені зрозумілий. І це був ключовий інсайт: якщо він зрозумілий новачкам, то це знижує поріг входу в розробку.

Вирішувалася цілком конкретна проблема залучення нових спеціалістів. Раніше вважалося, що для створення чогось значущого потрібно вивчити складні мови програмування. Swift показав, що з простішим інструментом можна створити ті самі речі, які раніше вимагали складних знань. Коли я це зрозумів, стало очевидно: це не просто нова мова, це зміна парадигми.

Тобто доступність стала для вас головним індикатором?

Один із головних, але не єдиний. За роки роботи у мене сформувався чек-лист із шести критеріїв для оцінки нової технології:

1. Чи вирішує вона фундаментальну проблему?
2. Чи є органічне зростання спільноти (opensource, конференції, мітапи)?
3. Чи інвестують у неї великі компанії не лише грошима, а й талантами?
4. Чи сумісна вона з існуючими системами або вимагає повної перебудови?
5. Чи є довгострокова підтримка, чи це експеримент на рік-два?
6. Чи зростає попит на спеціалістів із цією технологією на ринку праці?

Якщо технологія набирає 4-5 пунктів із 6, я починаю заглиблюватися в неї.

А як ви взагалі дізнаєтеся про нові технології? Чи є стандартні методи моніторингу?

Звичайно, є базові підходи. Я стежу за новинами, читаю статті, спостерігаю, які теми починають активно обговорюватися. Якщо бачиш наплив публікацій на якусь тему, це може свідчити про тренд, що формується. Але часто це перетворюється на бульбашку, тому не можна просто читати й вірити. Потрібно тестувати самому, перевіряти, наскільки це справді робочий сценарій.

Саме через те, що я постійно стежу за трендами, я вирішив створити свій newsletter, у якому пишу про новини для iOS-інженерів. Це допомагає не лише мені структурувати інформацію, а й створює зворотний зв'язок зі спільнотою.

Також критично важлива активна участь у професійних організаціях, різних змаганнях, хакатонах і виступах на мітапах. Це не просто нетворкінг, це система раннього оповіщення. Коли на трьох різних конференціях у різних країнах незалежно підіймають одну й ту саму проблему, це патерн.

Коли стає зрозуміло, що це тренд? Скільки потрібно спостерігати?

Можна почати цікавитися, коли бачиш постійне обговорення впродовж хоча б 3 місяців. Якщо це справді повторюється, можна уважніше спостерігати, почитати літературу, подивитися як це розвивається протягом наступних трьох місяців.

Якщо ви бачите, що вже 6 місяців іде активний розвиток якоїсь теми, і ви останні три місяці активно занурені в процес дослідження того, що відбувається, то у вас вже буде достатньо інформації для розуміння, чи є це новим трендом.

Ви згадали, що важливо тестувати самому. Як ви це робите на практиці?

Я мінімізую ризики через експерименти. Я не переписую всі production-проєкти на нову технологію, а створюю експериментальні проєкти, на яких тестую нові підходи.

Якщо технологія "вистрілює", у мене вже є експертиза. Якщо ні, я отримав досвід без критичних втрат.

Чи можете навести приклад такого експерименту?

SwiftUI у 2019 році. Багато інженерів були скептичними, але я побачив сигнали:

• Apple вклала в це роки розробки, це не експеримент.
• Декларативний підхід вирішував проблему складності в UI-коді.
• React і Flutter показали, що індустрія рухається до декларативних фреймворків.
• На WWDC 2019 було зрозуміло, що це довгострокова ставка Apple.

Я запустив курс "SwiftUI For Everyone" у 2022 році, коли багато хто ще чекав, "поки визріє". Курс купили студенти з 35 країн. Зараз SwiftUI це стандарт у світі iOS-розробки.

Але багато інженерів чинять опір переходу на нові технології. З чим це пов'язано?

Дуже часто, коли ми звикаємо до чогось і витратили зусилля на його вивчення, нам дуже важко перейти на щось нове. І ми для себе шукаємо не те, чим нове покращить нам життя, а те, чим нове поступається нашому поточному інструменту.

Не потрібно триматися за те, що ви вже знаєте, потрібно триматися за те, що пропонує нова технологія.

Завдяки цьому буде легше здійснювати перехід і не тягнути за собою багаж старих непотрібних підходів. Так, вони стабільні, так, вони вирішували проблеми. Але ключовий момент, це все або в минулому, або в теперішньому, але точно не в майбутньому.

Ви працюєте в компанії Fortune 500, але при цьому консультуєте стартапи. Як поєднується корпоративний досвід зі стартаперським мисленням?

Це якраз моя конкурентна перевага, я інженер у великій компанії з майндсетом стартапера. За свою кар'єру я брав участь у більш ніж 10 стартапах, і деякі з них стали успішними проєктами та переросли в солідний бізнес. У стартапах ти навчаєшся швидко експериментувати, приймати ризики та адаптуватися до змін. У великих компаніях я зрозумів, як масштабувати рішення, працювати з legacy-системами та впроваджувати інновації в критично важливі проєкти.

Коли я консультую мобільні стартапи, я допомагаю їм уникнути типових помилок, які я бачив у цих проєктах, і при цьому не повторювати антипатерни корпоративного світу. А у своїй роботі в банку я використовую підходи, які зазвичай асоціюються зі стартапами: швидке прототипування, експерименти, впровадження передових технологій у великі проєкти.

Чи можете навести приклад, як стартаперський підхід допоміг у корпоративному середовищі?

Коли я впроваджував нові підходи в наших проєктах, я не чекав, поки технологія стане "корпоративно схваленою". Я створював proof-of-concept, показував реальну користь, демонстрував метрики. Це чистий стартаперський підхід: build, measure, learn.

У великих компаніях часто чекають, поки щось стане стандартом. Але якщо ти чекаєш надто довго, ти втрачаєш конкурентну перевагу. Мої підходи дозволяють впроваджувати інновації в масштабні проєкти, не створюючи хаосу, але й не втрачаючи швидкості.

Чи є технології, у які ви зараз інвестуєте час, припускаючи, що вони стануть мейнстримом через 3-5 років?

Так, безумовно. Ґрунтуючись на тому, що я бачу зараз в індустрії, я б виділив кілька напрямків.

Перше: кросплатформні рішення нового покоління. Причому питання написання коду може повністю зміститися в бік AI. Саме через це я зараз експериментую з тим, щоб писати свій код без коду. Всі мої завдання, чи то для персональних проєктів, чи для роботи, я виконую, не використовуючи традиційне кодування.

Чому? Тому що я не хочу бути прив'язаним до якоїсь конкретної мови програмування. Я зараз пишу рідною мовою, а не мовою програмування. Це ключовий момент.

Тобто ви буквально використовуєте AI як перекладача з людської мови на код?

Саме так. І я бачу, що все це буде рухатися в бік full-stack інженерів нового типу. Навіть зараз у нас в компанії є інженери, які одночасно пишуть і на iOS, і на Android, і також розбираються в бекенді. Це вже інженери іншого рівня, які відповідають не за платформу, а за предметну область.

Наприклад, платежі. До цієї сфери входять iOS, Android, Web і Backend. І людина, знаючи предметну область, весь бізнес і маючи технічні навички за допомогою AI, може без проблем підтримувати всі ці платформи. Вона стає full-stack не в тому сенсі, що знає десять мов програмування, а в тому, що відповідає за різні напрямки, але при цьому володіє однією технологією, роботою з AI.

Головна проблема з традиційною кросплатформою завжди полягала в тому, що рішення не виглядало нативним. Але, можливо, з'являться інструменти, які дозволять перетворювати наші промпти на робочі проєкти на iOS та Android, які використовуватимуть нативні інструменти. Нам не потрібно буде писати код двічі, тому що сам процес написання коду буде делегований AI-агентам.

Це справді змінює саму суть професії. А що ще ви вважаєте важливим трендом?

Друге: автоматизація тестування. На мою думку, нам загалом не потрібні будуть тестувальники. Manual QA вже зараз замінюється автоматизаторами. Але й автоматизатори, по суті, теж стануть непотрібними, тому що інженери можуть генерувати всі ці тести на основі документації та кодової бази. Щобільше, AI зможе продумати ті сценарії, які пропущені в документації або в коді.

Мені здається, це один із трендів, відхід від QA, тому що вони можуть бути замінені. І важливо розуміти: тренди це не завжди про те, що буде додано. Це також про те, що відпаде.

Що потрібно робити, щоб не опинитися в категорії тих, хто "відпаде"?

Три речі.

Перше: не женіться за ажіотажем. Дивіться на те, що обговорюється стабільно впродовж кількох місяців. Якщо бачите повторювані патерни, копайте глибше.

Друге: інвестуйте у фундаментальні знання, але робіть це грамотно. Потрібно адаптуватися до нових реалій. Дивіться, на що зараз зміщується фокус. Для цього є сенс досліджувати нові вакансії, перевіряти вимоги, які з'являються нові терміни. Прокачуйте фундамент там, де він ще міцний, і, можливо, менше часу витрачайте там, де фундамент уже хиткий і потребує заміни.

Третє: створюйте більше, ніж споживаєте. Експериментальні проєкти, open-source бібліотеки, статті, власний блог, це не просто для портфоліо. Це спосіб глибоко зрозуміти технологію. Ви не знаєте фреймворк, поки не написали на ньому production-код або не пояснили його іншим.

У світі, де технології змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх освоювати, уміння передбачати тренди стає не просто конкурентною перевагою, а необхідною навичкою виживання. Владислав показує, що це не магія і не удача, це систематичний підхід, що поєднує технічний аналіз, активну участь у спільноті та сміливість експериментувати.

Можливо, найважливіший урок із цієї розмови, це розуміння того, що тренди не завжди про нові можливості. Іноді вони про те, що застаріває і зникає. І ті, хто навчиться бачити обидві сторони цього процесу, опиняться на крок попереду в професії, яка продовжує стрімко трансформуватися. Тому що зрештою питання не в тому, скільки мов програмування ви знаєте, а в тому, наскільки швидко ви можете адаптуватися до світу, де сам процес написання коду може стати частиною історії.