Нова загроза з Півночі: що задумали Путін і Лукашенко під новими навчаннями у Білорусі

Що задумали Путін і Лукашенко під новими навчаннями у Білорусі

Підготовка нових спільних військових навчань Росії та Білорусі знову викликала тривогу в Україні та серед західних союзників. У Києві нагадують, що подібні маневри вже використовувалися Кремлем як прикриття для накопичення військ перед повномасштабним вторгненням 2022 року. На цьому тлі заяви про розміщення ракет, приховану мобілізацію та активність російських військових у Білорусі змушують експертів оцінювати ризики нового загострення на північному напрямку.

Що насправді стоїть за цими кроками і чи є реальна загроза — у матеріаліТСН.ua.

Уроки 2022 року: Зеленський попереджає про ризики

Президент України Володимир Зеленський заявив, що навчання Росії та Білорусі можуть повторити сценарій, який передував повномасштабному вторгненню. За його словами, Кремль уже використовував масштабні маневри як прикриття для концентрації військ і підготовки наступу.

Глава держави підкреслив, що українська сторона уважно відстежуватиме масштаби майбутніх навчань, адже саме від цього залежить оцінка рівня небезпеки. Він наголосив, що загроза стосується не лише України, а й самих білорусів, які можуть бути втягнуті у війну.

Ракети “Орешнік” у Білорусі: новий виклик для Європи

Ще одним тривожним сигналом стали повідомлення про підготовку Росією майданчиків для розміщення новітніх ракетних комплексів “Орешнік” на території Білорусі. Зеленський заявив, що це рішення узгоджене з Олександром Лукашенком.

Водночас президент уточнив, що самих ракет у країні поки немає, однак техніка для їхнього обслуговування вже з’явилася. На його думку, це може бути елементом психологічного тиску на Захід, але водночас створює серйозну загрозу для всієї Європи.

Прихована мобілізація: що відбувається у Білорусі

Паралельно з навчаннями у Білорусі почали фіксувати масовий призов резервістів. За словами білоруського опозиційного політика Павла Латушка, під виглядом перевірки боєготовності влада проводить приховану мобілізацію.

Виклики надходять у дуже короткі строки, а призваних направляють на збори до двох місяців. У деяких випадках у людей забирають телефони, що ускладнює зв’язок із родинами. Опозиція стверджує, що вже мобілізовано сотні офіцерів запасу, але точні масштаби залишаються невідомими.

Позиція України: загрози біля кордону поки не видно

Водночас у Державній прикордонній службі України заявляють, що наразі не фіксують переміщення техніки чи накопичення військ біля кордону.

За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, перевірки боєготовності в Білорусі відбуваються регулярно і часто мають інформаційно-психологічний характер. Українські військові та розвідка постійно відстежують ситуацію.

Минулорічні навчання: страхи без наступу

Навчання “Захід-2025” також викликали серйозне занепокоєння. Проте після їх завершення російські війська залишили Білорусь, а активності біля українського кордону не зафіксували.

Це свідчить, що не всі демонстративні кроки Кремля завершуються ескалацією. Однак ризик використання таких маневрів як прикриття для наступу залишається.

Що кажуть аналітики

Аналітики Atlantic Council наголошують, що Білорусь фактично перестала бути лише формальним союзником Росії та дедалі більше інтегрується у її військову машину. За їхніми оцінками, нині до 80% білоруських підприємств військово-промислового комплексу працюють на потреби російської армії. Йдеться не лише про виробництво боєприпасів, а й про ремонт техніки, постачання компонентів та передачу технологій, які допомагають Кремлю обходити санкції.

Експерти зазначають, що Олександр Лукашенко намагається публічно дистанціюватися від прямої участі у війні проти України. Проте фактичні дії його режиму свідчать про протилежне: Мінськ дедалі глибше інтегрується у військову систему Росії. У таких умовах, наголошують аналітики, Білорусь залишається ключовою загрозою для України на північному напрямку.

Останнім часом увага до Білорусі зросла через звільнення частини політичних в’язнів після часткового пом’якшення санкцій США. Експерти визнають гуманітарне значення таких рішень, але застерігають, що понад тисяча людей досі перебувають за ґратами.

Без чіткої стратегії, попереджають вони, зниження санкційного тиску може лише зміцнити режим Лукашенка. Це, у свою чергу, ризикує посилити репресії всередині країни та зберегти її як інструмент Кремля.

На думку Atlantic Council, санкції мають використовуватися не як елемент торгу, а як інструмент довгострокових змін. Європа може посилити тиск, закривши лазівки для обходу обмежень і вдаривши по джерелах фінансування білоруської влади та російської військової машини.

Експерти також вважають, що перспективи європейської інтеграції можуть стати ключовим стимулом для трансформації Білорусі у майбутньому. Проте для цього Захід має демонструвати послідовність і готовність до жорсткішої політики.

Військова інтеграція з Росією та нові тактики

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Росія вже активно використовує територію та інфраструктуру Білорусі для ведення бойових дій проти України. Йдеться не лише про політичну підтримку чи логістику, а про фактичне включення білоруського простору у військові операції Кремля.

Зокрема, за даними ISW, російські війська застосовують цивільну інфраструктуру Білорусі для управління ударними безпілотниками. Це включає використання веж мобільного зв’язку, ретрансляторів та інших об’єктів, які дозволяють прокладати маршрути польоту дронів і забезпечувати стабільний сигнал під час атак по Україні.

20 лютого проукраїнські хакерські групи заявили, що протягом шести місяців проводили масштабну кібероперацію. Їм вдалося отримати доступ до десятків зламаних акаунтів російських військових, через які вони фактично відстежували роботу систем управління безпілотниками.

Це дозволило в режимі реального часу спостерігати за підготовкою атак, маршрутами польотів та цілями російських дронів. За словами експертів, отримані дані передавалися українським військовим, що підвищувало ефективність протидії таким атакам.

Хакери встановили, що російська армія активно використовує білоруську телекомунікаційну інфраструктуру для нанесення ударів по північних та західних регіонах України. Зокрема, цілями були енергетичні об’єкти та залізнична інфраструктура.

Випробування оборони Альянсу

Окрему увагу аналітики приділяють інцидентам, коли російські безпілотники або інші повітряні об’єкти через Білорусь заходили у повітряний простір країн НАТО. Це могло бути тестуванням маршрутів, систем протиповітряної оборони та швидкості реагування союзників.

Нещодавно подібні об’єкти фіксували у Польщі. Там заявили, що ситуація перебувала під контролем, але такі інциденти стають регулярними.

Водночас на цей момент Україна не бачить ознак прямої підготовки до наступу з півночі. Однак експерти вважають, що Росія може використовувати білоруський напрямок як інструмент тиску.

Йдеться не лише про військову загрозу, а й про відволікання ресурсів, психологічний вплив та дестабілізацію союзників України. Усе залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів Кремля та реакції Заходу.