Путін боїться цього найбільше, – інтерв'ю з особистим ворогом Кремля про швидке завершення війни

Росія лише імітує зацікавленість у мирних переговорах, адже боїться санкцій з боку США, яких російська економіка не зможе витримати. Справжній прогрес можливий лише у випадку активних дій з боку Заходу, але готовності для цього поки немає.

Гендиректор Hermitage Capital Management Вільям Браудер в інтерв'ю 24 Каналу розповів, що саме може змінити розклад сил у війні та змусити Володимира Путіна до справжнього миру. Також він підбив підсумки безпекової конференції у Мюнхені та прочинив, що відбувається у найближчому оточенні російського диктатора.

Які головні підсумки Мюнхенської конференції?

Я хотів би почати розмову з ваших головних висновків з Мюнхенської безпекової конференції. Як ви оцінюєте майбутнє України, дискусії щодо цього, а також промову Марко Рубіо?

Мені здається, що на ній зібралися переважно ті, хто налаштований підтримувати Україну. Тут немає ворогів України. Росії, очевидно, немає. Тут не так багато індійців, китайців чи південноафриканців. Це свого роду трансатлантичний альянс.

Навіть американці, ті, хто не є частиною адміністрації, а це переважно члени Конгресу, республіканці й демократи, – всі вони підтримують Україну. Так що бути тут – задоволення для людини, яка виступає за Україну та її перемогу. Я почуваюся у колі однодумців.

Тішить те, що Марко Рубіо приїхав сюди з більш миролюбним посланням, ніж Джей Ді Венс торік. Адже у 2025 році він критикував не Росію, а європейців, що зовсім не мало сенсу.

Повне інтерв'ю з Вільямом Браудером: дивіться відео

Розглянемо найважливішу тему – хід переговорів під керівництвом США про завершення війни. Марко Рубіо сказав, що не думає, що у цій ситуації хтось перемагає, адже Росія втрачає тисячі людей, Україна зазнає колосальних руйнувань зокрема через удари по енергетичній інфраструктурі. Він назвав війну "безглуздою." Яка ваша реакція на такі слова?

Я вважаю, що його фактична оцінка правильна. Росія проводить масове знищення, при цьому не здобуваючи значних територіальних успіхів. Вони майже нічого не захоплюють, але продовжують вбивати своїх солдатів у такий божевільний спосіб.

Також Рубіо правий у тому, що Росія не має прогресу на фронті, тому намагається тероризувати цивільних в Україні, зокрема прагне заморозити людей у їхніх власних квартирах.

Але, на мою думку, він помиляється в дечому. Адже немає нічого безглуздого в тому, щоб Україна себе захищала. Безглуздо те, що Росія атакує, намагається змінити територіальну ситуацію. Це нерозумна агресія з боку Москви, яка напала на Україну.

Зверніть увагу! Марко Рубіо також заявив, що не знає, чи Росія готова до миру та чи вдасться знайти компроміс. За словами американського держсекретаря, хороші новини полягають у тому, що питання щодо яких немає консенсусу, звужуються, втім досі невідомо, чи знайдеться прийнятний сценарій завершення війни для обох сторін.

Я б хотів, щоб Рубіо вийшов з цієї нейтральної позиції та сказав правду про те, що це безглузда загарбницька війна, яку організував Володимир Путін проти України, яка тут є жертвою.

Чи є шанс укласти мирну угоду найближчим часом?

Марко Рубіо також говорить, що не знає, чи готові росіяни врегулювати цю війну по-справжньому. Наскільки ми близькі до мирної угоди?

Володимир Путін – історичний брехун. Він бреше про усе. Він бреше майже в кожному своєму виступі. Але є дещо в чому він абсолютно чесний. Це його наміри щодо України. На його думку, Україна не має бути суверенною, незалежною країною, мати незалежну культуру. Він хоче знищити її та ніколи не відступав від цієї мети й не планує відступати.

Тож мені дивно бачити будь-який оптимізм щодо мирних переговорів. Навіть якби Путін отримав все, що передбачено в плані з 28 пунктів, який підготував Кирило Дмитрієв, або в плані з 20 пунктів, який також підготував Дмитрієв, я не думаю, що Путін цього хоче. Він прагне лише повної та абсолютної перемоги, саме тому готовий жертвувати життям тисячі солдатів на день.

Путін розраховує просто виснажити всіх, зовсім не хоче вести переговори або йти на компроміс. Він просто хоче перемоги. Тому я не зовсім розумію, для чого всі ці зустрічі.

Я не знаю, хто дав комусь повноваження взагалі щось обговорювати. На мій погляд, це просто спосіб для Володимира Путіна створити видимість мирних переговорів, щоб він міг і далі вести свою війну, а також уникати санкцій. Адже тепер він може сказати Трампу, мовляв, навіщо накладати санкції та порушувати переговори, якщо йде мирний процес. Я думаю, саме такий його головний задум.

Яку власну гру ведуть Путін і Трамп?

Чи вважаєте ви, що саме цим пояснюється так зване призупинення ударів Росії по українській енергетичній інфраструктурі? Чи було це частиною переговорної стратегії, психологічною грою Путіна з Трампом?

Трамп попросив Росію припинити удари по теплоелектростанціях. Путін обіцяв зупинитися на тиждень, але вже через три дні продовжив атаки. Так що все це виглядає як відверта неповага до Трампа і завдає Україні великої шкоди. Це лише підтверджує, що Росія несерйозно ставиться до миру.

Вам не здається, що президент Трамп і його команда занадто оптимістичні щодо цього?

Хто знає, про що вони насправді думають? Я бачу лише нереалістичні переговори, які ні до чого не приведуть. Я бачу, як Путін використовує це як тактику для затягування часу, щоб і далі робити те, що він хоче. Я не знаю, що саме думають люди Трампа, але якщо вони дійсно щиро прагнуть миру, то така поведінка Путіна – це неповага до американців.

Зустріч Путіна і Трампа на Алясці 15 серпня 2025 року / Фото Getty Images

Чи може Путін запропонувати Трампу якийсь обмежений енергетичний режим припинення вогню після закінчення зими, коли Україні це вже буде менше потрібно, щоб виграти більше часу і заспокоїти США?

Безумовно, Путін пропонуватиме різні трюки й нечесні схеми, щоб продовжувати далі виснажувати Україну. Найбільше вражає те, що, наскільки мені відомо, загальні втрати Радянського Союзу під час вторгнення в Афганістан за 10 років становили приблизно 16 000 солдатів. А тут вони втрачають стільки ж за 2 тижні. І російське суспільство нічого про це не говорить.

Ось що мене так вражає, тому що в будь-якій іншій країні, в будь-якому іншому місці, де є хоча б якась демократія, такі втрати були б неприйнятними для всієї країни.

Через яку причину Путін не хоче закінчення війни?

Ба більше, війна Росії проти України триває довше, ніж війна Радянського Союзу проти Німеччини під час Другої світової війни. Росіяни вже втратили понад 1 мільйон людей, а ціни на російську нафту впали до найнижчого рівня з часу пандемії. Як довго вони зможуть це витримати, і чи не настав час, коли Путіну варто шукати фінал цієї історії?

Путін не шукатиме фінал історії з однієї простої причини. Йому потрібна війна. Йому потрібен зовнішній ворог, щоб люди всередині Росії не повстали проти нього. На мій погляд, ця війна зараз тільки про особисте виживання Путіна. Вона йому потрібна, щоб залишатися при владі, а він має залишатися при владі, щоб вижити.

Руйнування Росії безпрецедентне. Втратити стільки солдатів, стільки грошей. Водночас, якщо вірити його риториці, причина, через яку він почав війну – зупинити розширення НАТО навколо Росії. Втім за останні 4 роки Фінляндія і Швеція приєдналися до НАТО, а Фінляндія має великий кордон з Росією. Тобто все це неправильно з усіх аспектів стратегічних інтересів росіян.

Вони втрачають гроші. Вони втратили західні ринки збуту природного газу. Кількість шенгенських віз, які їм видають, скоротилася на 95%. Росіяни не можуть подорожувати. Країна втратила 1 мільйон 300 тисяч солдатів. Ще 1 мільйон громадян виїхали. Це жахлива ситуація в усіх сенсах: для Путіна, для Росії, для народу.

Але йому потрібна війна, і він не збирається здаватися. За будь-яких інших обставин потрібно було б зупинитися, але він не може, бо якщо зупиниться, то близько 1 мільйона солдатів, які зараз воюють в Україні – кати, психопати – повернуться до Росії та почнуть руйнувати її зсередини. Путін не може цього допустити.

Я також чув цікаву оцінку від одного з російських опозиційних лідерів у вигнанні, що Володимир Путін знає, що може зробити, щоб продовжувати війну, але не знає, що зробити, щоб її зупинити. Як ви це оцінюєте, і чи зможе він завершити війну без втрати влади?

Він не може закінчити війну, а має вести її далі. Якщо через якусь причину Путін би захопив Україну, він би пішов далі на Польщу, Естонію, Литву або Латвію. Йому потрібна війна, і він продовжуватиме її, попри всю шкоду для власної країни.

"Це змінить правила гри": чого найбільше боїться Путін?

Ми наближаємось до четвертої річниці початку війни. Чи не вважаєте ви, що в якийсь момент це може стати занадто великим тягарем для російської економіки й вона дійде до межі?

Можливо. Але я також можу уявити сценарій як у Північній Кореї, коли Путін спрямовує всі економічні ресурси на військові потреби, а люди всередині Росії голодують. Він готовий зробити це, бо війна дуже важлива для нього.

Але це не означає, що вона триватиме нескінченно з української перспективи. Україна чудово справляється зі стримуванням росіян. І якби Захід, європейці, дійсно захотіли, то могли б зупинити війну, відмовившись від російської нафти.

Важливо! Наприкінці жовтня 2025 року Дональд Трамп оголосив про введення санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії – "Лукойл" і "Роснєфть". За словами американського президента, він відчував, що "час для них настав". Втім станом на лютий 2026-го частина активів цих компанійдосі виведена з-під санкційних обмежень.

Якби Росія не могла продавати нафту за кордон, у неї не було б грошей, а це сотні мільярдів доларів. Путін не зміг би витрачати всі ці гроші на солдатів, боєприпаси й так далі. Тому один з моїх головних проєктів на Мюнхенській конференції з безпеки – просувати дуже просту ідею, щоб Захід, європейці, британці та всі інші ввели санкції проти восьми НПЗ, які купують всю російську нафту. Два з цих заводів у Китаї, чотири – в Індії та два – в Туреччині.

Якби такі санкції ввели проти цих НПЗ, або, я б скоріше назвав це ультиматумами, мовляв, ви повинні припинити купувати російську нафту, інакше не зможете вести бізнес з нами, – я думаю, вони б припинили. Тоді Путін буде змушений знизити ціну на нафту для піратських покупців до 10 доларів за барель. На мій погляд, через пів року він просто вже не зміг би продовжувати війну, тому що у нього не було б грошей.

Це цікава ідея. Але Дональд Трамп щойно оголосив, що санкції будуть тільки проти "Роснєфті" і "Лукойлу". Чи вважаєте ви, що цього достатньо, щоб змінити ситуацію?

Санкції проти "Роснєфти" і "Лукойлу" нічого не змінять. Але якби США або ЄС пішли проти покупців нафти – це змінило б правила гри. Путін боїться цього найбільше. Ось і відповідь. Він розуміє, що це його Ахіллесова п'ята. Саме це його слабке місце. Тут він остаточно зламається.

Володимир Зеленський нещодавно сказав, що молодший, ніж Володимир Путін, тому має більше "карт", більше важелів. Яка ваша оцінка і реакція на це?

Я думаю, найважливіше тут те, що це психологічна війна. Є одна річ, яку Путін не терпить найбільше, – це неповага, адже якщо одна людина виявляє до нього неповагу, тоді й інші зможуть так робити. Це максимально неповажно назвати його старим, слабким. Я думаю, що це потужний інструмент. Знаєте, війна – це не тільки бойові дії, психологічна війна теж має значення.

Чи вважаєте ви, що Володимир Путін також боїться втратити владу, бо тоді може втратити життя? Адже росіяни навряд чи будуть задоволені результатом цієї кривавої кампанії?

Я в цьому впевнений. Я вважаю, що для безжального диктатора не існує гідного виходу. Єдиний вихід – або вбивство, або тюремне ув'язнення. І він це розуміє. Тому відчайдушно тримається за владу, використовує будь-які інструменти, зокрема війну, щоб її втримати.

Що думає найближче оточення Путіна про завершення війни?

Вийшла цікава стаття про Дмитра Козака – колишнього радника Володимира Путіна. У ній мовиться про те, що Козак нібито виступав проти війни Росії в Україні й радив Путіну не починати її, або зупинити через кілька місяців у 2022 році. Що ви про це думаєте, і чи вважаєте, що навколо Путіна ще можуть бути люди, які порадять йому зупинитися?

Ні. Я думаю, що все це перебільшено. Путін не допускає жодних суперечок щодо своєї політики. Там немає відвертих дискусій чи чогось подібного. Бо якби вони були, вся система могла б завалитися. Я вважаю, що всі просто підтакують йому і тільки кажуть: "Так, пане, чим вам допомогти?", "Вам щось потрібно, пане?". Там немає ніяких відвертих дискусій, дебатів, нічого з того, що є у демократіях. У світі Володимира Путіна такого не буває.

Чи усвідомлює він реальну ситуацію в Україні та загалом у світі зі стратегічного погляду?

Так, Путін все усвідомлює. Він офіцер розвідки, і, яким би жорстоким він не був, він дуже розумний. Путін знає про втрати Росії. Якщо ми знаємо про це, то він теж не дурень й може отримати інформацію. Він також знає про економічні втрати, але намагається зберігати сильний вигляд, тому що вірить, що в диктатурі це не призведе до втрати влади.

Путін думає, що ми на Заході втратимо витримку раніше, ніж він, тому що він нібито може витримати безмежний біль. Ми відчуваємо лише умовно одну соту цього болю і вже готові здатися. А він може продовжувати, не дивлячись на стільки смертей і економічних втрат, тому що для нього це не означає втрату влади.

Режим Путіна втратив Сирію, а венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро захопили спецпідрозділами США. Кілька російських нафтових танкерів також захопили американські ВМС. Чи не вважаєте ви, що рішення Путіна розпочати війну проти України послабило Росію за кордоном?

Безумовно. Вони втратили Сирію і Венесуелу. Також втратили Вірменію, Нагірний Карабах. У Кремлі намагалися перевернути ситуацію в Молдові, але це не спрацювало. Їхні зусилля у Румунії провалилися. Все це стало абсолютним приниженням для Путіна на кожному етапі. У якомусь сенсі світ, який він хотів створити, світ, де сила визначає право, повернувся до Путіна. Це показало його таким слабким, яким він є насправді.

І наостанок, я знаю, що це навряд чи можливо, тому що ви також є ворогом російського диктатора, однак, якби ви сиділи навпроти Путіна, що б ви йому сказали?

У мене немає ніякого бажання коли-небудь сидіти навпроти Путіна. Мені немає, що йому сказати. Його повинні притягнути до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі за злочин проти людяності.