Теракт у Львові за 60 тисяч: як спецслужби РФ вербують українців та чи допоможе блокування Telegram

У ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. За даними правоохоронців, загинула 23-річна поліцейська, ще понад два десятки людей отримали поранення. Слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Ймовірну виконавицю та кількох осіб, які можуть бути причетними до підготовки вибухів, затримано.

За попередніми даними, за виконання теракту жінці пообіцяли 60 тисяч гривень. Ці кошти вона планувала використати для вирішення власних фінансових проблем.

Інцидент стався під час комендантської години. Перший вибух пролунав після прибуття правоохоронців на виклик. За кілька хвилин стався другий — уже тоді, коли на місці працювали додаткові екіпажі поліції та служби реагування. Саме ця обставина, за словами експертів, свідчить про цілеспрямований характер атаки.

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначає, що схема нагадує тактику "подвійного удару", яку використовують терористичні угруповання для максимізації втрат серед силовиків.

"Перший вибух — відволікаючий. На місце з'їжджаються поліцейські, рятувальники, медики. А другий активується тоді, коли там вже найбільше людей у формі", — пояснює він.

За попередніми оцінками, вибухові пристрої були виготовлені кустарним способом. Велика кількість поранених може свідчити про використання уражаючих елементів — металевих фрагментів, які збільшують радіус ураження.

Експерт наголошує: атака була спрямована не на випадкових цивільних, а саме на правоохоронців. Час — період комендантської години — мінімізував присутність перехожих, але гарантував прибуття служб реагування.

"Це означає, що всім треба бути уважнішими. Незалежно від того, де ви живете. Якщо бачите щось підозріле — не мовчіть", — каже Ступак.

За його оцінкою, з високою ймовірністю за такими диверсіями стоїть Російська Федерація. Мета — не лише фізичні втрати, а й психологічний ефект: посіяти страх, підірвати довіру до силових структур, створити відчуття небезпеки навіть у тилових регіонах.

60 тисяч за теракт: кого і як вербують

Окреме питання — механізм вербування. За словами Ступака, запропонована сума може здаватися незначною, однак для певних категорій людей вона стає вирішальною.

"Шістдесят тисяч гривень — це небагато. Але для когось це можуть бути великі гроші тут і зараз", — каже він Фокусу.

За словами експерта, найчастіше вербувальники звертають увагу на людей із залежностями — наркотичною або ігровою. Лудомани, які мають борги через онлайн-казино, або наркозалежні, яким постійно потрібні кошти, — найбільш уразлива група. Також це можуть бути люди у складних фінансових обставинах — із боргами або серйозними проблемами в родині.

Ще одна категорія — емоційно зневірені або озлоблені люди.

Водночас нерідко використовується банальний обман. Людині можуть не говорити прямо про теракт. Завдання формулюють розмито: "перенести", "покласти", "зробити сюрприз", "трохи налякати". Обіцяють, що ніхто не постраждає.

"Але це не знімає відповідальності. Людина має розуміти, що вона робить", — підкреслює Ступак.

Telegram і "дрібні завдання"

Основним каналом вербування, за словами експертів, залишається Telegram. Саме через месенджери найчастіше відбувається первинний контакт, передача інструкцій та координація дій.

Одразу після трагедії заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук висловилась за блокування Telegram як одного з інструментів, який використовують російські спецслужби для вербування диверсантів.

Втім, колишній співробітник СБУ скептично ставиться до ідеї повного блокування платформи.

"Якщо заблокувати Telegram, вони перейдуть у WhatsApp чи Signal. Заблокувати все — означає ізолювати країну. Це проблему не вирішить", — каже він.

За словами експерта, технологія вербування не прив'язана до конкретного месенджера. Це лише інструмент. Якщо один канал закривається, використовується інший. Повне блокування популярних платформ може створити додаткові обмеження для бізнесу, волонтерів і звичайних громадян, але не гарантує припинення диверсійної діяльності.

Вербування майже ніколи не стартує одразу з пропозиції здійснити теракт. За словами Ступака, спочатку людину "промацують" через дрібні доручення.

Це можуть бути завдання на кшталт:

• сфотографувати адміністративну будівлю або об'єкт інфраструктури;
• зробити селфі на фоні конкретного місця;
• перевірити, чи працює освітлення або, чи є охорона;
• передати просту інформацію.

Такі доручення виконують одразу кілька функцій. По-перше, куратори перевіряють, чи людина готова виконувати інструкції. По-друге — чи вона реальна особа, а не співробітник українських спецслужб, який намагається вийти на контакт.

"Вони бояться, що з іншого боку може сидіти співробітник СБУ. Тому спочатку — тестові завдання. Це може тривати тижнями", — пояснює Ступак.

Фактично формується поступове втягування у процес. Людина звикає до виконання доручень, отримує невеликі винагороди, відчуває "контакт" і поступово втрачає психологічний бар'єр.

Експерт не виключає й іншого сценарію: ініціативний вихід потенційного виконавця на контакт. В умовах економічних труднощів частина людей може самостійно шукати "підробіток" у сумнівних Telegram-каналах з обіцянками швидкого заробітку.

Далі починається етап поступового занурення — спочатку дрібні доручення, потім складніші. При цьому виконавцю можуть не одразу повідомляти реальну мету.

У деяких випадках людині говорять, що йдеться лише про "налякати" або "створити шум", переконуючи, що ніхто не постраждає. Водночас відповідальність за дії, наголошує Ступак, залишається персональною.

На думку експерта, проблема не лише в конкретній платформі, а в самій моделі сучасної цифрової комунікації. У глобалізованому світі канали зв'язку швидко змінюються, а технології обходу обмежень розвиваються ще швидше.

"Якщо блокувати все підряд, ми почнемо ізолювати самих себе. Це не наш шлях", — зазначає Ступак.

Натомість він вважає, що ключовим є не заборона месенджерів, а системна робота з виявленням вербувальних мереж, профілактика та підвищення обізнаності громадян про ризики "легких грошей".

Теракт у Львові вкотре продемонстрував: диверсійна війна ведеться не лише через ракети та дрони, а й через смартфони — з повідомлень, які починаються з простого "є невелике завдання за винагороду".

Хто активував другий вибух і чи була це пастка з самого початку

Ключове питання у справі львівського теракту — механізм другого вибуху. Саме він завдав найбільшої шкоди, адже стався тоді, коли на місці вже працювали правоохоронці та служби реагування.

За словами Ступака, існує кілька можливих сценаріїв активації другого пристрою.

Перший варіант — таймер. У такому випадку вибухівку могли запрограмувати заздалегідь із розрахунком на стандартний час прибуття екіпажу поліції після виклику — орієнтовно 5–15 хвилин.

Другий варіант — дистанційна активація людиною, яка перебувала поблизу. Це міг бути співучасник, який спостерігав за ситуацією з вікна або з іншої точки огляду та дочекався, коли на місці збереться максимальна кількість силовиків.

Третій сценарій — керування через канал зв'язку. Йдеться про можливість передати сигнал через GSM-мережу або інший технічний засіб дистанційного запуску. У такому випадку виконавець міг перебувати навіть в іншому регіоні чи за межами України.

"Якщо виконавиця після першої закладки вже залишала місце події, то хтось мав активувати другий пристрій. Або це був таймер, або дистанційне керування", — зазначає Ступак.

Теракт у Львові: чи можливе повторення

На запитання, чи можуть подібні атаки повторитися, Ступак відповідає без ілюзій: так, ризик зберігається.

За його словами, спроби диверсій тривають упродовж усієї повномасштабної війни. Частину з них СБУ та Нацполіція встигають попередити ще на стадії підготовки — через перехоплення комунікацій або викриття вербованих осіб. Проте повністю виключити можливість поодиноких атак неможливо.

Теракт у Львові, на думку експерта, є частиною ширшої стратегії дестабілізації: створити відчуття небезпеки навіть у відносно тилових регіонах, підірвати довіру до силових структур і посіяти страх.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний ланцюг — від вербування до технічної реалізації другого вибуху. Правоохоронці перевіряють, чи діяла підозрювана самостійно, чи мала спільників на місці та, чи здійснювалася дистанційна координація.

Львівський теракт став болючим нагадуванням: війна має не лише фронтову, а й диверсійну складову. І навіть тилові міста залишаються в зоні ризику.

Зазначимо, президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні сказав, що Росія готує нові теракти проти українців.

Також Фокус писав, що раніше обмежувати Telegram почали в Росії. Повністю заблокувати месенджер там планують уже з 1 квітня.