Від "Лютого" та "Бобра" до "Сапсана" і "Фламінго": як розвивались діпстрайки ЗСУ за 4 роки війни

У перші дні повномасштабного вторгнення РФ у ЗСУ не було ні крилатих, ні балістичних ракет, ні далекобійних дронів для ураження техніки та особового складу ЗС РФ, які сунули вглиб країни по тисячокілометровій дузі від Києва до Херсона. Йшла місяці та роки війни, але західні партнери не передали засобів ураження, які б діставали на відстань понад 500 км. На річницю війни 24 лютого Фокус підсумував інформацію про українські далекобійні дрони та ракети — існуючі та ті, які ще в розробці, та зібрав дані про найдивовижніші діпстрайки на території РФ.

Звісно, Україна отримала ракети ATACMS та Storm Shadow, згодом — далекобійні ракети РСЗВ Himars. Але дозволений максимум, якого досягнули до 2024 року, — це удари по окупованому Криму та по периметру кордону на 300 км вглибину. Удари були одиничними через постійну нестачу західних засобів ураження, яких або не давали, або затримували, або давали надто мало.

Річниця війни 24 лютого — від Bayraktar до Ан-196 "Лютий" та FP-1

Чотири роки тому ЗС РФ перейшли кордон та лінію розмежування у зоні АТО, і над російськими колонами ширяли БпЛА, які Україна встигла створити до повномасштабного вторгнення. На той час армія мала до двох десятків ударних Bayraktar TB2 (Туреччина), які у перший місяць війни знищили майже 60 од. техніки ЗС РФ. Характеристики цих турецьких дронів — дальність до 100 км, вантажопідйомність до 150 кг, швидкість — 220 км/год. Коли вони здіймались у повітря, то могли вдарити по будь-якій точці дороги на підступах до Києва: для ударів вглиб РФ БпЛА не використовували, але задіяли для атак на катери "Раптор" ЗС РФ біля острова Зміїний.

Росіяни з осені 2022 року для далекобійних ударів, окрім ракет, почали використовувати іранські дрони Shahed-136. Україна також шукала спосіб атакувати військові об'єкти в глибині російської території. З 2023 році громадяни РФ почали помічати БпЛА у вигляді мінілітаків особливої форми, які діставались на тисячокілометрові дистанції, несучи 50-200 кг вибухівки. Саме тоді в арсеналі ЗСУ з'явились БпЛА "Бобер" (дальність 1000 км, 20 кг вибухівки), Ан-196 "Лютий" (1000 км, 50 кг), Ан-22, "Барс", "Паляниця", "Рута", "Пекло" тощо. З 2023-2024 рр. росіяни скаржились на вибухи в районі бази "Енгельс-2", цехів з виготовлення БпЛА в Алабузі та ін. У 2025 році Сили оборони заговорили про нові ударні дрони з вантажопідйомністю 60-120 кг — FP-1 (1400 км) та FP-2 (200 км). Бачимо, що українська далекобійна програма розвинулась з "нуля" до лінійки 10-20 ударних БпЛА, які покривали об'єкти РФ в радіусі тисяч кілометрів.

Особливістю українських БпЛА було те, що вони летіли, долаючи великі відстані та прослизаючи мимо ППО, але несли, умовно, 50-100 кг вибухівки. Для порівняння, "Шахед" несе 90 кг, але крилаті ракети Х-101 та "Калібр" — 400 кг, а балістичний "Искандер-М" — усі 500 кг. Потужні засоби ураження ЗС РФ руйнують об'єкти не лише вибухівкою, а й завдяки кінетичній енергії через рух на швидкості від 700 до 9000 км/год. Тому Україна далі працювала над новою зброєю, щоб мати засоби ураження, які битимуть далеко та потужно, — працювала над ракетами.

Крилаті та балістичні ракети ЗСУ — досягнення 4 року війни

Україна працювала над створенням власної балістичної ракети, але 24 лютого 2022 року вона була готова, ймовірно, на 80%, запевняли представники ВПК. Крім того, ЗСУ мали береговий мобільний ракетний комплекс "Нептун", а до нього — кілька 150-кілограмових ракет з дальністю до 300 км та швидкістю 900 км/год. Ракети "Нептун" використали з користю, потопивши крейсер "Москва" ЗС РФ 13 квітня 2022 року.

Починаючи з 2024 року військові експерти все частіше говорили про нові варіанти "Нептунів": вони то з'являлись на виставках, то фігурували у соцмережах під час дошкульних ударах по об'єктах ЗС РФ. 2025 — рік, коли заговорили про серійне виробництво крилатих ракет "Нептун" та про бойові випробування балістики "Сапсан". До всього, з'явилась ще одна розробка — крилата ракета "Фламінго".

У одному з підсумкових виступів 2025 року президент України Володимир Зеленський говорив, що Сили оборони проводили комбіновані удари з використанням "Нептунів" та "Фламінго", які працювали спільно з дронами "Барс", "Рута" та ін. Останні гучні відпрацювання — атаки "Фламінго" на полігон "Капустин Яр" та арсенал ГРАУ ЗС РФ. На сьогодні немає точних даних про серйозну шкоду останніх двох ударів, але засоби ураження стартували та, ймовірно, якась частина (одна з п'яти-шести) таки дісталась до цілі.

Ракетна програма України існувала до вторгнення РФ і вона стрімко розвивалась протягом 4 років війни. Розвиток справді стрімкий, оскільки раніше держава розроблювала ракети десятиліттями ("Сапсан" — 20 років, "Нептун" — 10). В нових умовах модифікації ракет з'являються та проходять перші бойові випробування протягом одного-двох років. На інфографіці Фокусу бачимо, що розробники працюють над ще двома балістичними ракетами FP-7 та FP-9, на додачу до "Сапсана".

Діпстрайки ЗСУ на 4 році повномасштабного вторгнення

Перші повідомлення про одиничні діпстрайки по стратегічних об'єктах РФ з'явились, орієнтовно, з осені 2023 року. БпЛА різних типів, які певний час називали "невідомими дронами", били по нафтопереробних заводах, нафтобазах, підприємствах ВПК Російської Федерації. Наприклад, з вересня 2023 по березень 2024 аналітики нарахували 15 таких ударів: найвіддаленіші — нафтові термінали у порту Усть-Луга та Санкт-Петербургу (900 км від України).

Радіус далекобійних ударів Сил оборони зростав, і вже у лютому 2026 року дрони дістали до НПЗ в Ухті, пролетівши більш як 1 700 км. При цьому продовжують палати підприємства нафтогазової сфери, ВПК, і також арсенали, склади, казарми, інші воєнні об'єкти в радіусі 50-400 км від українських кордонів. На карті медіа NV можна відшукати два удари на максимальну глибину — це атака на Усинський НПЗ на відстані 2000 км (Республіка Комі РФ) та Омський НПЗ на відстані 2500 км.

Крім НПЗ та нафтобаз, діпстрайки відбувались на заводах ВПК, які випускають дрони та компоненти для ракет ("Елабуга", завод ім. Берієва, "Метафракс", Казанський авіаційний завод тощо), на нафтопроводах (наприклад, "Дружба"), на магістральних газопроводах. Крім того, відбуваються регулярні удари дронів ССО, ГУР та СБУ по літаках та кораблях ЗС РФ: дістають до протилежного берега Чорного моря і навіть до Каспію. Тим часом влітку 2025 року командування створило Сили безпілотних систем, які регулярно звітують про удари по російських стратегічних цілях. Наприклад, лише у вересні 2025 року спинилось 38% потужностей НПЗ РФ і через це росіяни почали потерпати від нестачі бензину та падіння прибутків від експорту нафти.

24 лютого 2026 року — це кінець четвертого року повномасштабного вторгнення РФ, під час якого Україна била по нафтових прибутках Кремля, — по грошах, які витрачаються на зброю та "купівлю" солдатів. Україна впоралась власними силами, оскільки Захід не надав далекобійні ракети (але дав гроші), а США взагалі скасували військову допомогу. 12 лютого 2026 року Сили оборони уразили НПЗ в Ухті: дрони проминули засоби ППО в десятку російських областей. Ймовірно, у новому році українці побачать ще видовищніші атаки — влучання вітчизняної балістики "Сапсан", яка позмагається з "Іскандерами", та крилатих ракет, суперників американських "Томагавків".