€90 млрд для України під загрозою. Чи має Євросоюз план Б

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення у Брюсселі планували прийняти черговий пакет санкцій проти Росії.

"Я б волів, щоб у нас не було навіть першого дня війни", – сказав під час засідання LIGA.net глава МЗС Люксембургу Ксав’є Бетель. Звучить щиро. Але водночас – безсило. Бо поки хтось мріє повернути час назад, угорський міністр Петер Сійярто впевнено рухає його до п’ятої, шостої, десятої роковини. І робить це демонстративно, майже з насмішкою над колегами.

LIGA.net із Брюсселя розбирає, які реальні контраргументи має Європа, і як ці рішення вплинуть на фронт та бюджет України.

Блок "Дружби": як провалили посилення санкцій проти Росії

20-й пакет санкцій, який мали ухвалити на засіданні Ради ЄС із закордонних справ 23 лютого, задумувався як жорсткий удар по тіньовому флоту РФ.

Ідея була проста й болюча для Кремля: повністю заборонити будь-які морські послуги для перевезення російської нафти. Менше нафти – менше грошей на війну.

Але раптово це питання вперлось у "Дружбу". Нафтопровід, який пошкодив російський удар 27 січня, Угорщина перетворила на свій головний інструмент тиску.

"Це як чекова книжка: знайди для угорців угоду – і вони погодяться. З ними все як на ринку", – емоційно коментує LIGA.net міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Бетель.

Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто навіть не намагається пом’якшити риторику. Він – єдиний, хто з міністрів не вдягнув жовто-блакитний соняшник на лацкан жакету – запевняє: це не Будапешт ненавидить Київ, це Київ ненавидить Будапешт.

Голова угорської дипломатії також відкрито висміює санкційну політику проти Росії, порівнюючи її з "маленьким чоловічком, який напружує біцепси, а з нього сміються".

Від запитання кореспондентки LIGA.net "Чому ви не хочете, щоб Україна виграла цю війну?" він просто відмахується.

Нафтопровід "Дружба" не зазнав жодного російського удару, він не був пошкоджений, – наполягає Сійярто. – Немає жодної фізичної причини чи перешкоди для відновлення постачання.Це суто політичне рішення України. Чистий шантаж проти Угорщини з метою змінити нашу позицію щодо України, членства в ЄС і всього іншого.

І додає: не буде ніякого пакета санкцій, поки українці "граються з нашим енергопостачанням". Мовляв, саме це і є причиною, з якої ЄС вкотре має стикатися з позицією Будапешту.

"З якоїсь причини вони воліють купувати у Путіна", – сухо заперечує польський міністр Радослав Сікорський. Угорщина мала роки, щоб диверсифікувати постачання, як це зробила більшість країн ЄС.

Системність угорського спротиву пояснюється не лише нафтою. Для Будапешта вето – це єдиний дієвий важіль тиску на Брюссель у спробі розморозити €20 млрд власних дотацій, які Єврокомісія заблокувала Угорщині через проблеми з демократією. Україна фактично стала розмінною монетою у внутрішній суперечці ЄС.

Одностайність при ухваленні рішень досі зберігається лише тому, що для зміни правил голосування потрібна згода тієї ж таки Угорщини. Це замкнене коло бюрократії, яке Київ намагається розірвати через "революційні" зміни в механіці вступу. Про них – нижче.

Що планує робити Європа, щоби обійти угорське вето

Напередодні чергової річниці повномасштабного вторгнення ці дебати підкреслили зміну стратегії європейської підтримки України.

Стратегія 2024 року мала на меті зробити так, щоб Україна протрималась ще трохи. План на 2026 рік – створити для Києва "фінансову та воєнну броню", яку не зможе пробити ні Кремль, ні чергове угорське вето.

Одним з центральних пунктів цього плану – надання Україні кредиту у 90 млрд євро. "Це убезпечить Україну від будь-якого фінансового тиску та труднощів на наступні два роки", каже LIGA.net французький міністр Жан-Ноель Барро.

Офіційно високопосадовці ЄС не хочуть казати, як збираються обходити вето на 90 млрд євро. Кажуть тільки: "Раніше не раз вже обходили, обійдемо й зараз".

Це у розмові із журналістами підтвердив і єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс. За його словами, наприклад, 24 лютого, Рада ЄС фіналізує Регламент щодо кредиту на підтримку України, і "цей процес йде за планом попри вето".

Йдеться про два законопроєкти, які дозволять рухатись далі з технічною підготовкою кредиту – навіть якщо Угорщина заблокує третій документ, необхідного для завершення процедури.

На Мюнхенській безпековій конференції цього року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зі сцени заявила, що Європа повинна ухвалювати рішення ефективніше, тому вона повинна покладатися на кваліфіковану більшість, а не на одноголосність. Тема не нова і активно обговорюється у Брюсселі з минулого року.

Євросоюз вже навчився обходити вето на практиці. Наприклад, частину фінансування виводять за межі спільного бюджету – і тоді право вето просто не працює.

У 2022 році, коли Будапешт блокував пакет на 18 млрд євро, ЄС підготував "план Б" – окремі гарантії від 26 країн поза спільним бюджетом. У 2024-му під час запуску Ukraine Facility на 50 млрд євро лідери прямо дали зрозуміти: або спільне рішення, або Угорщина залишиться осторонь процесу. Навіть відкриття переговорів про вступ України у 2023 році відбулося без участі Віктора Орбана – під час голосування його фактично усунули з зали.

Тобто, у Брюсселі вже знають, що будь-яке вето не вічне. Якщо з’являється блокування – з’являється і запасний варіант.

Наступний пункт плану – задоволення потреб українського війська. Тут ідеться і про зустрічі коаліції охочих, і про підтримку окремих країн.

Радослав Сікорський нагадує LIGA.net, що Польща оплачує 30 000 терміналів, які використовуються в Україні. "За мого сприяння Ілон Маск відключив росіянам доступ до Starlink – і це, очевидно, має вплив на лінії фронту, – переконує він. – Це приклад того, як потрібно воювати у 2026 році".

Крім того, на українському полі бою вже працюють польські гаубиці, бойові машини піхоти, танки та винищувачі, перераховує Сікорський. Також країна забезпечує логістику, робить внески до фонду PURL, через який Європа закуповує американську зброю для України і долучилася до чеської ініціативи з постачання боєприпасів.

Очільник литовського зовнішньополітичного відомства Кястутіс Будріс каже LIGA.net, що сьогодні Вільнюс дотримується того, що пообіцяли кілька років тому: надавати щонайменше 0,25% ВВП на потреби безпеки та оборони України.

"Цієї весни амбітна мета – допомогти пришвидшити рух України до членства в ЄС. Ми вже багато робимо в межах програм підтримки, пов’язаних із євроінтеграцією", – каже він.

Зокрема ідеться про проєкт "ЄС для України", який допомагає посилити адміністративні спроможності держави. "Також ми реалізуємо низку інших ініціатив, зокрема сприяємо поверненню українських експертів і фахівців додому", – додає Будріс.

Сусідня Рига демонтує власну термоелектростанцію і частинами перевозить її в Україну.

"Ми щойно доставили один пакет енергодопомоги і готуємо наступний – буквально релокуємо ТЕС. Це те, що ми можемо зробити прямо зараз, щоб українська енергосистема не колапсувала до наступної зими", – каже Байба Браже.

Люксембурзький міністр згадує, як чотири роки тому мав розмови з Зеленським та Путіним, і "ми рухалися у правильному напрямку".

"Але потім сталася Буча. І після Бучі я не зміг продовжувати це. Я тоді сказав Путіну: почати війну легко, але закінчити її – це саме те, що демонструє справжнє лідерство".

Які практичні наслідки це матиме для України

Наступні 12 місяців стануть роком "великої диверсифікації".

Україна вже довела, що можливо обходитися без російського транзиту, і тепер м’яч на полі ЄС. Брюсселю доведеться або знайти спосіб позбавити Угорщину права вето, або змиритися з тим, що 20-й, 21-й і всі наступні пакети санкцій будуть ухвалюватися так, як сьогодні.

Головну думку для Києва чітко сформулював глава МЗС Польщі Сікорський: потрібно створити такі умови, щоб агресія стала надто дорогою – навіть для тих, хто досі на ній заробляє. Іншими словами, війна має перестати бути вигідною.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна додає: Україна більше не може дозволити собі просити обережно чи "по мінімуму". Тепер Київ говорить мовою суб’єктності – чітко і вимогливо.

Для України це означає перехід від стратегії простого виживання до формування потужної фінансової та військової "броні" на найближчі два роки. Головним інструментом стає кредитний пакет у 90 млрд євро, який має повністю закрити потреби бюджету та захистити країну від будь-якого фінансового тиску, незалежно від політичних коливань чи спроб вето.

Два співрозмовники LIGA.net в українському уряді підтверджують, що розраховують значну частину цих коштів спрямувати на посилення оборони.

На фронті це дає конкретну технологічну перевагу, таку як оплачені Польщею 30 000 терміналів Starlink та блокування доступу до них для росіян, а також постійну військову підтримку від країн Балтії, які зафіксували щорічні видатки на рівні 0,25% свого ВВП. В енергетичній сфері Україна отримує реальну допомогу у вигляді релокації цілих ТЕС для порятунку системи від колапсу.

Політично це відкриває шлях до "революційної" моделі вступу в ЄС: Україна може стати членом Союзу за прискореною схемою вже у 2027 році, почавши інтеграцію в єдиний ринок паралельно з переговорами, що дозволяє не чекати десятиліттями на завершення всіх бюрократичних процедур.