Як війна вплинула на якість повітря: українські вчені провели перше ґрунтовне дослідження

Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження про вплив повномасштабної війни на якість атмосферного повітря – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.

Як повідомляє Національна академія наук, результати опубліковано у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1), передає Укрінформ.

Дослідження виконано колективом Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Вчені проаналізували наземні спостереження та супутникові дані Sentinel-5 Precursor, щоб простежити зміни забруднення атмосфери протягом 2022-2024 років.

Науковці проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Водночас через обмеженість мережі наземного моніторингу лише у 255 випадках вдалося інструментально підтвердити безпосередній вплив на якість повітря в приземному шарі – коли забруднюючі речовини переносилися від місця удару до станцій спостережень.

"Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100-400%, а в окремих екстремальних випадках – більш ніж на 1000%", - зазначають у НАН.

Окрім короткострокових сплесків забруднення, науковці дослідили довогострокові зміни якості повітря, які сформувалися під впливом низки чинників: руйнування промислових підприємств, перебоїв в енергетиці, масового використання дизельних генераторів у містах, міграції населення та змін транспортної активності.

"У великих і промислових центрах приземні концентрації твердих часток, діоксиду азоту (NO₂) та моноксиду вуглецю (CO) переважно зменшувалися, тоді як поблизу лінії фронту, навпаки, зростали. Водночас концентрації діоксиду сірки (SO₂) демонстрували тенденцію до підвищення, що відображає перехід на більш «брудні» види палива та зміну структури енергоспоживання в умовах війни", - наголошують учені.

За даними супутникових спостережень Sentinel-5 Precursor, у регіональному масштабі над більшістю території України науковці зафіксували загальне зниження рівня забруднення. Зокрема, вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери зменшився на 10-30% у великих містах і вздовж лінії фронту. Це свідчить про те, що скорочення промислових і транспортних викидів через руйнування інфраструктури та економічні зміни переважило додаткові надходження продуктів горіння, пов’язані з бойовими діями та пожежами. Одним із найбільш показових прикладів стало зниження рівнів забруднення в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь», зазначає НАН.

Водночас наголошується, що не всі зміни в атмосфері безпосередньо пов’язані з війною. Наприклад, зафіксоване супутниками зменшення вмісту формальдегіду на півночі України на 10-12% пояснюється передусім сприятливими метеорологічними умовами, які сприяли самоочищенню атмосфери.

Автори дослідження підкреслюють існування своєрідного екологічного парадоксу. Попри загальне зниження частини викидів, спричинене зупинкою промисловості та скороченням транспортного руху, війна створює небезпечні локальні піки забруднення, що становлять додаткову загрозу для населення.

"Розуміння цієї подвійної ролі воєнних факторів є важливим для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків і формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні", - наголошують в НАНУ.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Національної академії наук, через російську агресію Україна втратила понад 272 тис. га морських акваторій природно-заповідного фонду.

Фото Укрінформу можна купити тут.