"Летіло прямо на мене": дрон ЗС РФ ледь не вбив журналістку напередодні 4 річниці війни

Як зазначає сама Калюжна у своєму пості на Facebook, це був перший випадок за всі ці роки. коли "якесь падло летіло прицільно на неї". Однак, завдяки швдкій реакції, солдати змогли знешкодити дрон, і журналістка відскочила від місці удару.

"Я відскочила. Але влучила вона прямісінько в місце, де я сиділа за кілька секунд до цього. Відео є, але подробиці поки не можна. Все буде пізніше", — написала журналістка.

Вихід в село Роботине у березні 2024 року

Крім того, у своєму дописі Калюжна поділилася із підписниками декількома історіями з передової. Зокрема, один із найнебезпечніших виходів відбувся в березні 2024 року в селі Роботине. Вона вирушила туди з оператором Андрієм, прес-офіцером Сергієм Скибчиком, фотографом Андрієм Андрієнком та розвідником Максом "Тором". Група пройшла понад шість кілометрів через випалені поля та зруйновані села під постійним дзижчанням дронів, не знаючи, чи належать вони українським чи ворожим силам.

Під час виходу вони натрапили на військового в українській формі, який не міг пояснити, як опинився там. Макс "Тор" припустив, що це могла бути диверсійно-розвідувальна група. Журналісти та військові забрали у нього зброю та гранати, напоїли його водою й допомогли прийти до тями. Завдяки цьому солдат уник смертельної небезпеки — він міг потрапити на мінне поле або в розтяжки. Хоч під час походу Макс "Тор" отримав травму коліна, йому це не завадило на наступний день піти на штурм.

У Макса "Тора" в поході вилетіло коліно. Після поранення в нього таке бувало.

"Але він не хотів припиняти ходити на виходи. На штурм наступного дня він все одно пішов. Все минулось нормально. Тоді його комбат сказав мені, що він вже поданий на звання Герой України. "Тор" загинув через 3 тижні на іншому черговому виході від прильота міни. Нагороджений званням Герой України посмертно", — зауважила у своєму дописі війсьоква кориспондентка.

Перебували на "нулі" в Мар’їнці у червні 2023 року

Ще одна ситуація, яку пригадала журналістка, сталася у червні 2023 року після операції на щитовидці. Тоді Калюжна вирушила на Мар’їнку, щоб відзняти контрнаступ українських військ на Донеччині. Зокрема, туди вона відправилася не сама, а з оператором Андрієм та прес-офіцером Ярославом Чепурним о третій ранку з Курахового і прибула на передові позиції всього за 700 метрів від "нуля". Там розпочався один із найбільших штурмів російської армії за довгий час — по українських позиціях били танки, артилерія та ворожа піхота. Бій тривав близько десяти годин без перерв, під час якого командири координували дії підрозділів та надавали допомогу пораненим. Журналістка та її команда опинилися на передовій у самому епіцентрі бою. Ввечері після бою вони відвідали зруйновану церкву, що нагадувала античні руїни, а потім пробігли останні 200 метрів до позицій українських десантників, та опинилися всього за 25 метрів від російських військ — найближче за всю її кар’єру.

"Це було найближче за всю історію моєї роботи.Емоції чоловіків на "нулі" після того, як вони нас побачили і поговорили після важкого бою вартували цього "сюру". До речі, Влада, який особисто бігав на "нуль" евакуювати своїх людей пізніше "розжалували"(позбавили звання) і звільнили. Без наказу вивів цих же своїх з оточення. Ні, не в тил. Просто вирівняв лінію фронту. Людина, яка Влада зняла з посади і понизила пішла на значне підвищення, отримала кілька позачергових звань і Героя України", — розповіла вона.

Ховалися під час вибухів поблизу "нуля" у жовні 2024 року

Крім того, у жовтні 2024 року Калюжна супроводжувала ротного "Коуча" у ліс за Липцями на територію, нещодавно звільнену від російських сил. Вони пробігли через обстріляний ліс, яри та обгорілі дерева, несучи бронежилети та наплічники вагою близько 17 кілограмів. Наступну добу вони перебували під навісом за кілометр від "нуля", поки поблизу вибухали артилерія та гради. Повернення до Липців зайняло ще 5,5 км, проте побратими допомагали Калюжній долати втому та небезпеку.

"Ліс навколо — обгорівший. Неприємно дзижчать дрони. Ми добігаємо. Все нормально. Наступну добу сидимо під навісиком з сіток за 1 км від "нуля". Позиції ще будуються.Поряд лягають гради, вибухають скиди. А нам не страшно, ми — "в домікє"", — пише журналістка у своїй публікації.

У фінальній частині свого поста Калюжна наголосила, що жодна професія не варта тих ризиків, які вона переживає на війні.

"Єдині, хто цього справді варті, — це люди", — пише вона.

Особливо відзначає тих, хто продовжує стояти на передовій, ризикуючи життям і демонструючи справжню відвагу, включно з молодими добровольцями, які отримали поранення, але не залишили позицій. Для неї особисто кожна зустріч із такими людьми залишає слід у серці і мотивує рухатися далі, попри страх і втому.

"Протрималися 4 роки, це вже на 4 роки довше, ніж нам давали", — додала Калюжна.

Нагадаємо, що, за даними генерала Миколи Маломужа, українські військові з 24 лютого 2022 року до сьогодні вже знищили дві російські армії. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення на українську територію наступали 650 тисяч окупантів, і як пояснив фахівець, на сьогодні таку кількість особового складу ворога ЗСУ ліквідували.

Також Фокус писав, що кадрові проблеми в армії РФ ускладнюють можливість Кремля розгорнути масштабний наступ проти України найближчими місяцями. Наразі рівень втрат росіян перевищує темпи поповнення особового складу.