Українські біженки в ЄС стикаються із насильством, домаганнями та експлуатацією - FRA

Біженки з України стикаються із насильством, домаганнями та експлуатацією у країнах Євросоюзу. Кожна четверта жінка повідомляє, що зазнала фізичного або сексуального насильства з початку війни.

Про це йдеться у звіті «У пошуках безпеки від війни – насильство та порушення прав жінок з України» Агентства ЄС із основних прав (FRA), передає Укрінформ.

Звіт ґрунтується на інтерв’ю із 1 223 жінками, які виїхали з України після початку повномасштабного російського вторгнення (більше 2,5 мільйона жінок і дівчат втекли від війни в Україні і отримали тимчасовий захист в ЄС, включно із доступом до проживання та працевлаштування).

Інтерв’ю проводилися з березня по червень 2024 року у Чехії, Німеччині та Польщі.

Дехто з біженок повідомляв про фізичне або сексуальне приниження з боку російських військових під час допитів. Кожна четверта жінка отримувала пропозиції щодо роботи, житла або транспорту, які могли бути пов’язані з експлуатацією, а половина з опитаних стверджує, що в ЄС вони зазнавали фізичного або словесного насильства за те, що розмовляли українською мовою.

За даними звіту, 10% жінок були допитані російськими військовими, з яких 51% зазнали фізичного приниження, а ще 29% - сексуального приниження.

З початку війни Росії 25% жінок з України зазнали фізичного або сексуального насильства, а 54% жінок стали жертвами фізичного або словесного нападу у країнах ЄС, коли публічно розмовляли українською мовою. У більшості опитаних жінок це спричинило почуття тривоги, вразливості або зниження самооцінки.

Крім цього, 51% жінок стали об’єктами сексуальних домагань з початку війни, тоді як 23% - жертвами сексуальних домагань у мережі Інтернет.

Повідомляється, що лише 3% постраждалих жінок інформували про подібні інциденти організації, які надають підтримку людям з України. Стільки ж жінок зверталися до служб підтримки жертв.

Серед опитаних FRA 24% жінок стикалися із потенційно експлуататорськими пропозиціями щодо транспорту, житла або роботи. Серед працюючих жінок 36% працювали без контракту, а 24% отримували занижену заробітну плату або не отримували її взагалі.

У звіті йдеться, що 10% респондентів не почувалися у безпеці у своєму житлі, 79% мали труднощі із проживанням, а ще 27% не мали доступу до послуг з охорони психічного здоров’я для подолання травми війни, попри їх права на роботу, житло та соціальну підтримку.

Лише 13% українських біженок повідомили поліції про найсерйозніші випадки насильства у країнах ЄС.

«Російська агресія в Україні принесла невимовні страждання мільйонам людей, зокрема жінкам, які втекли від конфлікту. Пошук притулку в Європі мав би принести розраду. Однак попри захист, який надає ЄС, багато жінок зазнають серйозних порушень прав, а інші почуваються у небезпеці», – сказала директорка FRA Сірпа Раутіо.

Вона наголосила, що країни ЄС мають забезпечити жінкам захист, підтримку та справедливість «за те, що вони пережили, щоб вони могли відбудувати своє життя».

Як повідомляв Укрінформ, 13 червня 2025 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.

Фото: encierro / adobestock