Академія наук б'є на сполох: столичний міст Патона треба терміново закрити

Технічний стан мосту імені Є.О. Патона у Києві досяг критичної позначки, а його подальше використання без термінового ремонту загрожує катастрофічними наслідками. Про це в інтерв'ю повідомив перший віцепрезидент НАН України, академік Вячеслав Богданов, інформує «Главком».

Богданов зазначив, що в Україні експлуатують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, значна частина яких перевантажена. При цьому стан більшості автодорожніх і комунальних споруд не відповідає вимогам безпеки, а значна частина мостів на дорогах загального користування потребує негайного ремонту.

За словами академіка, у столиці сьогодні активно експлуатують п’ять мостів, вік яких становить від 16 до 72 років. Технічний стан мостів теж суттєво різниться. За результатами комплексних обстежень ситуація виглядає так:

• Дарницький міст (наймолодший, 16 років) – визнаний працездатним;
• Північний та Південний мости – оцінені як обмежено працездатні;
• Міст Метро та міст імені Є.О. Патона – офіційно визнані непрацездатними або аварійними.

Богданов підкреслив, що міст Патона, якому вже 72 роки, перебуває в аварійному стані ще з 2017 року. Торішнє планове обстеження Інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського зафіксувало нові загрозливі факти: значні дефекти та пошкодження вже істотно впливають на надійність усієї споруди.

За словами академіка, залишковий ресурс мосту оцінено як нульовий. «Колеги взагалі дивуються, чому досі дозволено ним користуватися. Зрештою ремонт мосту Метро розпочався, а от на міст імені Є.О. Патона чомусь не звертають належної уваги, хоча кожен день зволікання загрожує фатальними наслідками. Не хотів би лякати людей в і без того важкі часи, але корозія невблаганно роз’їдає цю споруду, і якщо не подбати про неї зараз, то вже років за п’ять може бути запізно», – додав він.

Богданов зауважив, що аварійні ситуації на мосту імені Є.О. Патона вже траплялися у 2018 і 2019 роках і немає гарантії, що вони не повторяться. «Загроза часткового чи повного руйнування цілком реальна. Особливо небезпечними є корозійні пошкодження несівних елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. Фактично метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, прокородував уже майже весь», – пояснює вчений.

При цьому, додає науковець, головні чотири балки мосту перебувають у більш-менш пристойному стані. Напевно, саме завдяки цьому міст ще спроможний пропускати транспортні потоки, хай і обмежено, додає він.

Вячеслав Богданов наголосив, що науковці неодноразово зверталися до Уряду та столичної влади щодо аварійності мосту. Ще у 2018 році Київрада ухвалила рішення про реставрацію споруди, призначивши замовником робіт корпорацію «Київавтодор». 

Однак, додає вчений, за цей час реальних кроків зроблено не було. До повномасштабного вторгнення, у 2020 та 2021 роках, корпорація тричі скасовувала тендери на розробку проєктної документації. Така бюрократична тяганина лише погіршує стан об'єкта, що може призвести до транспортного колапсу та загрожує життю людей.

Щоб відтермінувати руйнування, на мосту обмежили рух крайніми смугами та заборонили в’їзд транспорту вагою понад 6 тонн. Проте це лише тимчасові заходи. «Проєктна потужність мосту – 10 тис. автомобілів на добу, тоді як фактична останніми роками сягала 120 тисяч», – зазначає академік.

Вячеслав Богданов звернув увагу на те, що міст імені Є.О. Патона – це не лише важлива транспортна артерія Києва, яка сполучає правий і лівий береги міста. «Міст Патона став першим у світі суцільнозварним автодорожнім мостом і має довжину 1543 м, тобто довший за Хрещатик. Американське зварювальне товариство визнало міст імені Є.О. Патона видатною зварною конструкцією ХХ ст., а від 1990-х років споруда входить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення. Словом, з будь-якого погляду, ми не можемо дозволити собі втратити його», – додає вчений. 

На початку 2026 р. Національний комітет України з теоретичної і прикладної механіки звернувся до прем’єр-міністра України з листом щодо організації та фінансування робіт із капітального ремонту мосту імені Є.О. Патона.