Є загроза нових терактів: хто за цим стоїть і чому цілі – поліціянти

Хто стоїть за цими ударами – ворожі спецслужби, радикальні групи чи добре законспіровані виконавці, яких використовують "втемну", і чому об'єктом атак дедалі частіше стає поліція. Ексклюзивно для 24 Каналу ці питання розібрали політичні експерти та колишні працівники силових структур.

Яка насправді мета терактів?

Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук не має сумніву, що за терактами в Україні стоять росіяни. Вони знайшли ще один метод, як тероризувати українське суспільство – перенести активну фазу тиску в тил.

Коли на фронті окупантам не вдається досягти швидких проривів або деморалізувати українських військових, вони намагаються діяти інакше – через страх, хаос і постійне відчуття небезпеки всередині країни.

На думку експерта, це не поодинокі інциденти, а компонент війни, який росіяни цілеспрямовано застосовують. Мета – деморалізувати населення, посіяти недовіру до державних інституцій і створити враження, що небезпека всюди, навіть далеко від лінії фронту.

Противник діє різними методами: були вибухи у ТЦК, підпали автомобілів військовослужбовців і волонтерів, напади на військових. Такі незаконні дії відбуваються хвилями, що свідчить про їхню координованість.

Окрему роль, вважає експерт, відіграє інформаційний складник. Кампанії з дискредитації ТЦК, розповсюдження наративів про так званих "людоловів", маніпуляції в соцмережах – усе це елементи однієї спланованої, професійної та проплаченої операції російських спецслужб.

Її справжній масштаб суспільство, можливо, дізнається вже після війни. Ворог намагається посилити тиск на цивільне населення й підірвати відчуття стабільності в тилу.

За словами Лакійчука, розрахунок у Кремлі може бути цинічно простим: якщо фронт не вдається зламати військовим шляхом, то варто спробувати зламати волю суспільства. Створити атмосферу страху й виснаження, щоб частина людей почала говорити про готовність до поступок заради припинення обстрілів і терактів.

Саме так, вважає він, ворог намагається досягати своїх стратегічних цілей – через системний тиск, диверсії та інформаційні операції, спрямовані на дестабілізацію України зсередини.

Чому Росія вдалась до терактів: дивитись відео

Чому цілі – силовики?

На думку ексспівробітника СБУ Івана Ступака, останні теракти у Львові, Дніпрі та Миколаєві – це не випадковий збіг, а продовження стратегії, якої Росія дотримується вже не перший рік.

Як і Лакійчук, Ступак переконаний, що мета Кремля – дотягнутися до українських цивільних і силовиків у тилу, якщо не вдається досягти результатів на фронті.

З перших днів повномасштабної війни ворог намагався бити по українських політиках, військових, співробітниках спецслужб – СБУ, ГУР, Силах спецоперацій, Нацполіції. Але тривалий час цьому ефективно протидіяли українська контррозвідка та правоохоронні органи, які працювали на випередження. Втім, через масштаб зусиль з боку РФ окремі атаки все ж стаються.

Поліціянти є більш уразливою ціллю, ніж, наприклад, кадрові військові або співробітники спецслужб. Військові часто перебувають на закритих об'єктах із пропускним режимом, тоді як поліціянти щодня працюють у відкритому міському просторі. Вони носять форму, мають визначені маршрути патрулювання, графіки, звичні місця збору перед зміною.

Окремо експерт звертає увагу на тактику так званого "подвійного удару", коли після першого вибуху чи прильоту відбувається другий за 15 – 20 хвилин.

Подвійний вибух – це ознака близькосхідного тероризму. Звідти росіяни набралися цієї тактики,
– зауважив Ступак.

Втім це не про воєнний ефект на фронті. Це – про психологічний тиск на тил.

Якщо бачать переляканих, частково деморалізованих, демотивованих силовиків, то цивільні це сприймають ще більш боляче. Кажуть: "Ага, тобто люди, у яких є обов'язок нас захищати, самі в такому стані перебувають. А що ж тоді нам робити?",
– додав ексспівробітник СБУ,

Крім того, такі атаки мають і практичний наслідок: поранені або травмовані поліціянти вибувають із роботи щонайменше на кілька днів чи тижнів. Навантаження лягає на інших співробітників, які працюють без вихідних, що може вплинути на криміногенну ситуацію в місті.

Якщо подібні удари повторюватимуться, це здатне спричинити зростання злочинності й соціальне невдоволення – саме той хаос, на який, переконаний Ступак, і розраховує Росія.

Чому Росія обирає жертвами терактів поліцію: дивитись відео

Як запобігти терористичним атакам?

Політолог, керівник Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко переконаний: подібні атаки – це частина ширшої стратегії Кремля, і українському суспільству варто готуватися до зростання таких загроз. Теракт у Львові – не випадковість, а елемент системної тактики Росії.

Ми мусимо бути готовими до того, що Росія на системному рівні намагається організовувати і диверсійні, і терористичні заходи,
– наголосив Чаленко.

Коли Москва не може досягти бажаного результату на фронті, вона намагається компенсувати це ударами по тилу та психологічним тиском на суспільство.

Одразу після вибуху у Львові в соцмережах з'явилися хвилі ботів із провокативними меседжами, що, на його думку, свідчить про заздалегідь підготовлений інформаційний складник операції.

Цікаво, що Ірина Верещук після теракту у Львові написала, що "ворог системно використовує Telegram для вербування терористів, координації їхньої діяльності та здійснення терактів". За її словами, це "чергове нагадування подумати про функціонування Telegram та інших анонімних платформ у нашому інформаційному просторі під час війни".

Коментуючи ідею заборони Telegram як способу протидії вербуванню, Чаленко висловив скепсис.

Пані Верещук свій пост виклала в Telegram, де закликала фактично заборонити Telegram. Я це назвав, знаєте, уроборосом,
– зазначив він, натякаючи на суперечливість такої позиції.

Проблема не стільки в платформі, скільки в уразливих людях, яких Росія намагається використовувати. Знайти таких людей можливо, і вони це роблять як всередині України, так і поза її межами.

Як протидіяти тероризму з боку РФ: дивитись відео

Росія робить ставку на так звані "слабкі елементи" – людей із боргами, фінансовими труднощами або особистими проблемами. Саме через них можуть реалізовуватися диверсії. Тому ключовим запобіжником має бути невідворотність покарання, швидка реакція силовиків і системна профілактична робота.

Чаленко також застерігає, що тил більше не можна вважати повністю безпечним. Потенційними мішенями можуть ставати як силові структури, так і місця масового скупчення людей.

Вони можуть усе з погляду планування. Питання лише в тому, які слабкі елементи знайдуть,
– зазначив Чаленко.

Громадам слід переглянути підходи до безпеки публічного простору – зокрема звернути увагу на об’єкти, де теоретично може бути закладена вибухівка.

"Ризик диверсій і терористичних актів в Україні зараз буде зростати в рази. І ми маємо бути до цього готовими", – зауважив аналітик.

Запобігти новим трагедіям можливо лише за умови чіткої координації між службами, оперативної реакції на сигнали про загрозу та активної позиції громадян. Лише поєднання професійної роботи силовиків і суспільної обачності може зменшити можливості Росії для нових атак у тилу.

У яких містах зафіксовані теракти?

• Львів: у центрі Львова на вулиці Данилишина в ніч на 22 лютого стався подвійний вибух після прибуття екіпажів патрульної поліції на виклик. СБУ класифікувала інцидент як теракт. Загинула 23-річна поліціянтка, ще понад два десятки людей отримали поранення, частина з них опинилася в реанімації. За даними слідства, здетонував саморобний вибуховий пристрій, а виконавців могли завербувати дистанційно. Правоохоронці повідомили про затримання підозрюваної.
• Дніпро: у місті буливибухи поблизу адміністративних будівель і об'єктів, пов'язаних із силовими структурами. В окремих випадках постраждали поліціянти. Слідчі перевіряють версії дистанційної координації виконавців та можливого російського сліду.
• Миколаїв: 23 лютогостався вибухна території біля автозаправної станції, що не працює. За попередніми даними прокуратури, здетонував саморобний вибуховий пристрій. Травмовано щонайменше п'ятьох поліціянтів, які перебували там під час перезмінки. Провадження відкрито за статтею про терористичний акт.
• Київ: від початку повномасштабної війни неодноразово попереджали та припиняли спроби диверсій і підготовки вибухів. СБУ звітувала про викриття агентурних груп, які готували підриви об'єктів критичної інфраструктури та адміністративних будівель. Частину підозрюваних затримували ще на етапі закладання вибухівки.