Німецький уряд має надати Україні необхідне озброєння та підтримати її вступ до ЄС - Бундестаг

Бундестаг закликає федеральний уряд ФРН й надалі послідовно підтримувати Україну, зокрема шляхом надання необхідних систем озброєння, сприяти просуванню її членства в ЄС та посилювати санкційний тиск на Росію.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, відповідну резолюцію, подану депутатами ХДС/ХСС та СДПН, ухвалено більшістю голосів коаліції на засіданні німецького парламенту у середу.

"Німецький Бундестаг закликає федеральний уряд у межах наявних бюджетних коштів надалі інтенсивно та переконливо публічно пояснювати, що солідарність із Україною необхідна саме тому, щоб захищати мир і свободу в Німеччині, в усій Європі та в усьому світі. Має бути зрозумілим, що оборона українського суверенітету водночас є обороною наших спільних цінностей і безпеки", - йдеться у резолютивній частині документа "Захищати мир і безпеку в Європі – солідарність з Україною до річниці російської війни".

Бундестаг закликав федеральний уряд й "надалі зміцнювати Україну у військовому плані таким чином, щоб вона могла успішно захищатися від триваючої російської агресії".

"Федеральний уряд закликають у тісній координації з партнерами забезпечувати Україну необхідними системами озброєння, боєприпасами, спорядженням, можливостями для навчання та логістичними засобами, зокрема для того, щоб надійно забезпечити енергетичне та теплопостачання на тривалий час. При цьому має бути забезпечений розподіл навантаження з партнерами", - йдеться у резолюції.

Окремий її пункт стосується європейської інтеграції України. Федеральний уряд має "на рівні ЄС виступати за те, щоб переговори про вступ України просувалися швидко шляхом відкриття перших переговорних кластерів", дотримуючись Копенгагенських критеріїв як базового стандарту реформ та підтримуючи Україну у реалізації необхідних кроків на шляху до членства.

Документ передбачає також продовження та розширення міжнародної фінансової допомоги Україні для стабілізації та відбудови. З урахуванням рішення Європейської ради від 18 грудня 2025 року про надання Україні додаткового безвідсоткового кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, насамперед для військових закупівель, уряд ФРН має сприяти залученню подальших ресурсів, зокрема через Міжнародний валютний фонд, а також використовувати потенціал німецького банку розвитку KfW/DEG для підтримки української економіки.

Парламент також закликав зберігати й посилювати санкційний тиск на Росію, включно з якнайшвидшим ухваленням 20-го пакета санкцій ЄС, протидіяти обходу обмежень, зокрема через альтернативні торговельні та фінансові маршрути, створити правові та операційні умови для протидії російському "тіньовому флоту".

Серед інших пунктів – продовження гуманітарної допомоги Україні та підтримки українських біженців, посилення довгострокової співпраці у сфері розвитку, відбудова критичної інфраструктури, зміцнення громадянського суспільства, просування міжнародно-правових механізмів притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.

Загалом на пленарному засіданні після годинної дискусії відбувалося голосування за трьома резолюціями з нагоди четвертої річниці російської війни проти України.

Резолюція фракції "Союз 90/Зелені" "Захищати свободу України та безпеку Європи від насильства й терору" не отримала необхідної кількості голосів. У ній "Зелені" вимагали чітко заявити, що "мир в Україні та Європі не може обговорюватися ні без України, ні без Європи", підтримати повну євроатлантичну інтеграцію України, включно з майбутнім членством у НАТО, не скорочувати військову допомогу нижче запланованих на 2026–2027 роки обсягів, надати додаткове фінансування для розвитку українського виробництва дронів та розширити підтримку на основі нової конституційної норми про допомогу державам, що зазнали незаконної агресії.

Також було відхилено резолюцію фракції "Альтернатива для Німеччини" (АдН), у якій ультраправі пропонували поступово скоротити фінансову та військову допомогу Україні, доки Київ не погодиться на "серйозні мирні переговори з Росією", оголосити про часткове зняття санкцій як стимул для Москви, після укладення миру повністю скасувати санкції ЄС та США та повернути заморожені російські активи, направити миротворців ООН для спостереження за можливим припиненням вогню, відмовитися від розміщення Північноатлантичним альянсом ракет середньої та малої дальності в певних регіонах, а також не створювати баз Альянсу в країнах колишнього СРСР, що не є членами НАТО.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Європарламент ухвалив резолюцію щодо четвертої річниці збройної агресії РФ проти України та європейського внеску у справедливий мир та сталу безпеку для України.