Огляд Resident Evil Requiem: два герої, одне пекло

Вихід дев’ятої частини Resident Evil підняв очікування фанатів до, напевно, небачених висот. Після великого успіху RE7 та Village, ремейків другої і четвертої частин, Capcom сформувала непоганий кредит довіри. Але разом з тим зросла відповідальність і очікування фанатів. Від Resident Evil Requiem чекали не просто якісної гри, а чогось, що поставить крапку в класичній ері та відповість на питання, які серія тягнула за собою роками. Чи вдалося? Майже повністю. А де не вийшло, то там принаймні намагалися. Я провів у грі п’ятнадцять годин за цей час пройшов її повністю і тепер готовий розповісти всі деталі.

Сюжет та світ Resident Evil Requiem

Тридцять років минуло відтоді, як Раккун-Сіті перетворився на попіл через дії корпорації Umbrella. Ми граємо одразу за двох персонажів, між якими перемикаємося протягом усієї розповіді. Грейс Ешкрофт, аналітик ФБР і донька Аліси з Outbreak, приїжджає до готелю, де вісім років тому вбили її мати. Але тепер тут відбуваються нові вбивства і налякана дівчина сповнена рішучості в цьому розібратися. Одночасно з цим Леон С. Кеннеді, якому вже добряче за п’ятдесят, переслідує вченого Віктора Гідеона. Це колишній співробітник Umbrella, що наробив лиха з t-Вірусом.

Ці дві лінії сходяться і чудово тримаються разом до кінця гри. Одночасно з цим Capcom не стала перевантажувати сценарій, як це сталося в Resident Evil 6, де кожен з героїв намагався врятувати весь світ одночасно. Також тут є зрозумілий поділ ролей і певна ставка на кожного з персонажів. Наприклад, Грейс шукає правду про матір і просто намагається вижити, а Леон, як завжди, хоче зупинити наступну катастрофу, а також вирішити деякі особисті справи. В результаті обидва опиняються в одному й тому ж пеклі і логічно об’єднують зусилля.

Так, певна кількість деталей буде точно незрозумілою для тих, хто не знайомий з класичними частинами, тому до проходження Requiem однозначно треба підготуватися. В ідеалі, звісно, пройти всі частини. Проте добре, що в інтернеті повно різних текстів та відео з цього приводу. Наприклад, раджу подивитися свіже відео від OLDboi, де він детально розповідає про всесвіт гри. Та й навіть якщо ви вже грали бодай в RE2 Remake або RE4 Remake, у вас буде достатньо контексту, щоб отримати від усього цього максимум задоволення.

Ігровий процес Resident Evil Requiem

Resident Evil Requiem однозначно побудована на контрасті, який буквально зробили механікою гри. Розділи за Грейс і за Леона відрізняються настільки сильно, що іноді здається, ніби граєш у дві різні частини, якимось чином з’єднані разом.

Ігролад за Грейс перетворюється на класичний для серії горор-виживастик в кращих традиціях Resident Evil 2. В дівчини мало зброї, обмежений інвентар, який правда потім можна трохи розширити, і купа ворогів, яких вона не завжди може собі дозволити зупинити. Тому краще часто їх просто уникати, ховатися чи просто відштовхувати та бігти далі.

Грейс збирає кров убитих монстрів для крафту ін’єкторів, вирішує головоломки, ховається від Великої Мами та інших незнищенних для неї персонажів, а ще банально намагається не здуріти від страху.

Коли ж сюжет переходить до Леона, то це вже не схованки за шафами, а реальна кривава заруба з будь-яким мутантом, що трапиться на шляху. Маємо класичний інвентар, купу зброї, яку потім дають прокачувати чи замінити на іншу. Ще є автосортування предметів, парирування ударів та ефектні прийоми ногами.

Ну й загалом Леон забезпечує купу екшену, за який фанати так полюбили RE4. Тому в цьому плані геймплей вже дійсно нагадує саме культову четверту частину. Леон ще й носій t-Вірусу, а це дає йому надлюдську витривалість, проте поступово й вбиває чоловіка. Це також одна з причин його пошуку Віктора Гідеона.

За замовчуванням за Грейс ми граємо від першої особи, а за Леона від третьої, але це можна перемикати в налаштуваннях. Проте розробники радять грати саме так, що я й зробив, бо перша особа підсилює клаустрофобію та страх в місіях Грейс. А третя дає тактичну перевагу під час запеклих боїв Леона і з такого положення банально видно більше ворогів тощо.

Сама ж Грейс часто обмежена простором інвентарю і скринею для зберігання, тому іноді вона змушена залишати знайдені предмети, а ще не здужає вбити певних ворогів. Усе це Леон знайде пізніше, як і зомбі, яких Грейс не вбила, залишатимуться живими і зустрінуть Леона на тому самому місці. Відкриті сейфи, вибиті двері, залишки ресурсів, все це зберігається і переходить від кампанії до кампанії.

Щодо складності, то на середньому рівні можна жити, але доведеться виживати, як і в будь-якій частині франшизи. Проте головоломки мені здалися трохи спрощеними, принаймні у порівнянні з минулими частинами. Бо, наприклад, в RE 2 Remake свого часу в декількох місцях я тупив і довго не знав рішення загадки та де знайти той чи інший предмет. А тут якось все завжди шло як треба, я буквально відразу розумів куди йти, як це відкрити тощо.

Вороги та атмосфера

Нові зомбі в Resident Evil Requiem бурмочуть уривки фраз зі свого минулого, розповідають про роботу чи повсякденні дрібниці, або намагаються робити те, чим займалися при житті. Великий кухар на кухні звично рубає м’ясо великим тесаком, але тепер не проти нарубати й вас. Прибиральниця намагається змити кров із дзеркала, в неї не виходить і вона у відчаї шукає собі жертву. Таких персонажів зустрічається багато і всі вони щось говорять.

Крім них в гру повернули класичний бестіарій з минулих частин, включно з деякими босами та знайомими героями про яки я не можу розказати, бо є умови ембарго. Проте скажу, що старі знайомі стали хитрішими реагують на звук і світло, використовують оточення і не дають гравцю відчути себе в безпеці навіть в умовно спокійній кімнаті.

Також дуже схожими на попередні частини будуть деякі боси. Особливо останній. Напевно, тут все ж було краще зробити їх взагалі новими та незвіданими. Хоча комусь точно сподобаються знайомий з минулих частин вигляд та загрози.

Не можу не сказати про Велику Маму, яка є чудовим та кріповим переслідувачем. Вже вона з лишком компенсує певні мої питання до вигляду босів. Вона лізе крізь стіни і стелі, боїться яскравого світла, а кожна зустріч із нею перетворюється на стресовий тест для нервів. Звісно, це актуально для Грейс, бо Леону ця дама точно по зубах. Окрім неї на локаціях буде ще декілька лячних подібних створінь, задача яких викликати в гравця викид цегли з одного місця, заважати виконувати завдання та загалом думати. З цим усі вони, на мою думку, справляються дуже добре.

Проте, можливо, моя здатність відчувати страх трохи атрофувалася за чотири роки повномасштабної війни і це може бути реальною проблемою для більшості українських гравців. Адже справді лячно в таких іграх після всього що ми пережили та ще переживаємо, вже, можливо, не буде ніколи. Треба це брати до уваги.

Ну й частково загальний настрій страху звісно нівелює велика кількість екшену і наявного фан-сервісу. Бо в гру напхали дуже багато відсилань, згадок, персонажів, героїв, локацій та монстрів, які викликають ностальгію, впізнавання та інші схожі відчуття. А коли все це відбувається, то більше радієш впізнанню, ніж лякаєшся.

Графіка і технічний стан Resident Evil Requiem

Resident Evil Requiem створена на фірмовому рушії RE Engine. В грі чудова робота зі світлом і тінями, особливо в невеликих та крихітних локаціях, які часто виглядають дуже реалістично. Окремої похвали заслуговує деталізація облич головних героїв, особливо Грейс, мімічна анімація якої реалістично передає страх і розгубленість героїні.

Проте на великих локаціях в другій частині гри картинка перестає бути такою якісною та сучасною. Чи то розробники, чи то рушій, чи усе разом не справляються із сучасним показом постапокаліптичного міста, великих руйнувань тощо. В цих локаціях гра виглядає невдалим ремастером якоїсь ще старішої гри, а деталізація предметів та якість їх промальовування суттєво погіршується.

Правда, умови ембарго не дозволяють мені поділитися цими світлинами, але коли ви будете грати і потрапите туди, то я певен відразу зрозумієте про що йде мова.

В усьому іншому грає працювала чудово, не вилітала, не падала частота кадрів тощо. А ще в налаштуваннях графіки не було режиму Продуктивності чи Якості. Можливо щось подібне варто чекати лише на PS5 Pro.

Наші тести Resident Evil Requiem на ПК (на залізі від AMD та Intel) чекайте до кінця тижня. Там вже детально побачите більше нюансів, які тоді вже можна буде показати та розказати.

Ціни та видання

Стандартне видання Resident Evil Requiem в українському регіоні Steam коштує 1999 грн, а за Deluxe Edition доведеться віддати 2199 грн. Ціна на PS5 починається від 2199 гривень. Різниця між ними невелика у грошовому плані та й формально. Доплата у 200 грн дає доступ до п’яти костюмів для обох персонажів, чотирьох скінів для зброї, двох фільтрів, двох оберегів, аудіопаку Raccoon City Classic та архівних файлів Letters from 1998. На мою думку, для такого великого та довгоочікуваного ААА-проєкта це дуже непоганий цінник.

Окремо варто поговорити про локалізацію, і тут є привід для легкого розчарування. Гра підтримує 14 мов, серед яких є повна (!) локалізація на російську, включно з озвучкою. Офіційної української мови в переліку немає, тому маємо лише субтитри та інтерфейс на англійській як базовий варіант для нашого регіону. Звісно, Capcom часто орієнтується на комерційні пріоритети, і поки що українська аудиторія в цей список не потрапила, але, на мою думку, додавати в гру 2026 року повну російську локалізацію це максимальний крінж.