Реформа мобілізації, вищі пенсії та ціни: зміни з 1 березня для українців

З 1 березня 2026 року в Україні набуває чинності низка рішень та змін, які вплинуть на життя громадян уже в перший місяць весни. Частина нововведень стосується перегляду тарифів мобільного зв’язку та зростання цін на окремі продукти харчування, водночас заплановано індексацію пенсій, коригування підходів до мобілізаційних процедур, а наприкінці місяця країна традиційно перейде на літній час. Які зміни чекають українців у березні – зʼясовував Главред.

Виплати Нацкешбеку підвищать – як нараховуватимуть кошти

З 1 березня в Україні змінюються правила нарахування кешбеку за програмою "Національний кешбек". Згідно з рішенням Кабміну, набуває чинності оновлена модель стимулювання громадян віддавати перевагу українським товарам. До 28 лютого 2026 року кешбек нараховуватиметься у розмірі 10% на всі товари в програмі, тоді як починаючи з 1 березня 2026 року програма працюватиме за диференційованою моделлю з двома рівнями кешбеку — 5% і 15% залежно від категорії товарів:

Усі нарахування кешбеку, як і раніше, надходитимуть на картку "Національний кешбек". Перевірити суму нарахувань можна у застосунку "Дія".

Витратити кошти за програмою можна на:

Перевірити, чи бере участь товар у програмі "Національний кешбек" можна на сайті "Зроблено в Україні" або за допомогою сканера штрихкодів у застосунку Дія.

Індексація пенсій у березні – кого чекає підвищення

Пенсії в Україні з 1 березня планують підвищити на 12,1%. Про це повідомив міністр соціальної політики, сімʼї та єдності Денис Улютін.

"З 1 березня нами буде проведена індексація на 12,1%. Це на 4% більше, ніж індекс інфляції зафіксований за попередній рік. І ця індексація стосується повністю всіх пенсіонерів, які отримують пенсії безпосередньо з Пенсійного фонду", — зазначив міністр.

Перерахунок виплат відбуватиметься в індивідуальному порядку та автоматично, без необхідності додаткового звернення до ПФУ.

Банкноти 1, 2, 5, 10 гривень замінять монетами – де і як можна обміняти

Нацбанк повідомив, що з 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років замінять на монети.

"Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій", – зазначили в НБУ.

Громадяни зможуть обміняти банкноти без обмежень та без стягнення плати за обмін. Це можна буде зробити:

Оператори підвищать тарифи на звʼязок – скільки доведеться платити

У березні 2026 року два найбільші мобільні оператори країни — Vodafone Україна та Kyivstar — проводять масштабне оновлення тарифної політики, що супроводжується підвищенням вартості низки популярних пакетів. Зміни пояснюють зростанням витрат на електроенергію, пальне для генераторів, обслуговування та модернізацію мережі, а також інфляцією.

Vodafone переглядає тарифи у два етапи: з 1 березня підвищуються окремі контрактні плани, а з 5 березня — більшість тарифів передплати. У середньому подорожчання становить від 45 до 80 гривень залежно від пакета. Зокрема:

Підвищення також стосується лінійки SuperNet:

Тариф Light+ зростає орієнтовно з 185 до 230 грн за чотири тижні. Для частини контрактних пропозицій, зокрема Red Unlim Max, щомісячна плата встановлюється на рівні близько 625 грн. У деяких випадках оператор одночасно збільшує обсяг мобільного інтернету або хвилин, а також розширює умови використання послуг у роумінгу.

Kyivstar з 1 березня 2026 року підвищує вартість низки архівних і популярних тарифних планів. Здорожчання зазвичай становить від 50 до 90 гривень на місяць. Серед тарифів, яких торкнулися зміни:

Крім того, у тарифах для пристроїв змінюється щоденна плата: якщо раніше вона становила 1 грн на добу, то з березня зростає до 2 грн. Водночас оператор заявляє про часткове збільшення пакетів мобільного інтернету, зокрема для використання в країнах Європейського Союзу в межах оновлених умов роумінгу.

Загалом у 2026 році вартість мобільного зв’язку в Україні зросла в середньому приблизно на 15-20% порівняно з попереднім роком. Оператори наголошують, що підвищення є вимушеним кроком для збереження стабільності мережі та якості послуг. Абонентам радять перевірити умови своїх тарифів у мобільних застосунках або через SMS-повідомлення та за потреби розглянути перехід на інші пакети, щоб оптимізувати витрати.

Мобілізація у березні – кого з військовозобовʼязаних очікуватимуть зміни

З 1 березня 2026 року в Україні військовозобов’язаних очікують зміни в межах анонсованої Міністерством оборони комплексної реформи мобілізації. Проте, як пояснила Главреду адвокатка, керуюча партнерка Polina Marchenko Law Office Поліна Марченко, кардинального посилення через нові закони, укази чи зміни до нормативних актів наразі немає.

"Чого очікувати у березні? Ймовірно, того самого, що відбувалося у грудні, січні та лютому. Зараз активно проводяться перевірки військово-облікових документів на вулицях і автодорогах. Якщо особа перебуває в розшуку або виявлено порушення правил військового обліку, її одразу доставляють до територіального центру комплектування", — пояснила адвокат.

За словами Марченко, порівняно з попереднім роком змінилася практика перевірок. Раніше у випадку відсутності бронювання чи відстрочки, але дотримання правил військового обліку, військовозобов’язаного зазвичай відпускали. "Нині особи без оформленої відстрочки або бронювання підлягають мобілізації. На практиці це стало буденним явищем, тоді як раніше такі випадки були винятком", — зазначила адвокат.

Вона додала, що у разі порушення правил військового обліку "військовозобов’язаного стовідсотково затримують і доставляють до територіального центру комплектування". Попри наявність чіткої процедури мобілізації, яка передбачає медичний огляд, видачу бойової повістки та інші етапи, на практиці мобілізація іноді відбувається протягом кількох годин після доставки.

​

​Марченко також пояснила, що під "посиленням контролю за військовим обліком" слід розуміти два напрямки. "Перший — це контроль за дотриманням військовозобов’язаними своїх прав і обов’язків. Другий — дотримання правил військового обліку на підприємствах. Кожне підприємство, незалежно від його критичної важливості для економіки, зобов’язане вести облік та проводити відповідні перевірки", — пояснила адвокат.

За її словами, у 2026 році заплановано велику кількість перевірок підприємств щодо ведення військового обліку. "Під час них звертатимуть увагу навіть на найменші деталі. Тому йдеться радше не про посилення контролю, а про підвищену увагу до правильності ведення обліку як громадянами, так і підприємствами", — підкреслила Марченко.

Переведення годинників у березні – яка причина

У березні 2026 року Україна традиційно перейде на літній час. Переведення годинників відбудеться 29 березня 2026 року— в ніч із суботи на неділю о 3:00 за київським часом стрілки потрібно буде перевести на одну годину вперед — на 4:00. Таким чином, українці спатимуть на годину менше, однак світловий день у вечірній час стане довшим.

Перехід здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1996 року, яка регламентує сезонну зміну часу. Україна переходить на літній час в останню неділю березня, а повертається на зимовий — в останню неділю жовтня.

Основна причина переведення годинників — раціональніше використання світлового дня та потенційна економія електроенергії. Ідея полягає в тому, щоб більше активного часу людей припадало на період природного освітлення, що зменшує потребу у штучному світлі у вечірні години. Крім того, синхронізація часу з більшістю європейських країн спрощує транспортне сполучення, ділові контакти та міжнародну комунікацію.

Водночас питання доцільності сезонного переведення годинників в Україні періодично порушується на рівні парламенту. Упродовж останніх чотирьох років питання скасування сезонного переведення стрілок неодноразово розглядалося на законодавчому рівні. Найбільш резонансним став законопроєкт № 4201 "Про обчислення часу в Україні", який Верховна Рада ухвалила у 2024 році. Документ передбачав відмову від сезонного переходу та встановлення в Україні постійного стандартного (зимового) часу — UTC+2. Планувалося, що після переходу на зимовий час у жовтні 2024 року країна більше не повертатиметься до літнього часу, а з 2025 року житиме без переведення годинників.

Однак, попри ухвалення парламентом, закон не набув чинності, оскільки не був підписаний президентом України. У результаті чинним залишився старий порядок обчислення часу відповідно до постанови Кабміну 1996 року.

Таким чином, станом на початок 2026 року жоден новий закон, який би остаточно скасував сезонне переведення годинників, не набрав чинності. Попри законодавчі ініціативи та активні дискусії щодо доцільності зміни системи обчислення часу, в Україні продовжує діяти правило дворазового переведення стрілок протягом року.

Курс валют у березні – скільки коштуватимуть долар та євро

Як розповів у коментарі Главреду кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський, наразі відбувається скорочення експорту та зростання імпорту. А оскільки зростання дефіциту зовнішньої торгівлі означає, що попит на валюту буде зростати, а НБУ доведеться збільшувати обсяги валютних інтервенцій, що в подальшому може призвести до прискореної девальвації гривні.

"У другому кварталі очікується надходження першого траншу кредиту від ЄС та першого траншу кредиту МВФ за новою програмою. Тому валютні резерви НБУ протягом 2026 року будуть залишатися на достатньо високому рівні. Оскільки в Держбюджеті на 2026 року середньорічний курс долара закладений на рівні 45,7 грн. за долар, то цілком ймовірно, що НБУ буде проводити плавну девальвацію гривні протягом року. В березні не очікується зростання попиту на валюту. Курс долара буде відносно стабільним. В разі закріплення курсу вище позначки 43,5 грн. за долар, долар може зрости до 44,0 грн. Загалом протягом березня валютний курс буде коливатися в межах 43,0-44,0 грн. за долар", - зазначив Хмелевський.

Що стосується курсу євро, то невизначеність щодо тарифної політики США та очікувані удари по Ірану, які можуть перерости в тривале протистояння на Близькому Сході можуть призвести до нової хвилі зниження долара США по відношенню до євро та інших світових валют.

"Якщо черговий конфлікт з Іраном швидко завершиться, то долар збереже свою стабільність. Очікується, що курс гривні до євро на міжбанківському ринку України в березні буде коливатися в діапазоні 50,0 - 53,0 грн. за євро", - уточнив економіст.

Ціни на продукти у березні – що подорожчає найбільше

У березні 2026 року ціни на продукти харчування в Україні продовжать зростати, хоча різких стрибків не очікується. Основним чинником тиску на продовольчий ринок залишається енергетична ситуація — перебої з електропостачанням та висока вартість альтернативної генерації збільшують собівартість виробництва і зберігання продукції.

"Попри те, що інфляція загалом уповільнюється, продовольчий ринок усе ще перебуває під тиском. Відсутність достатньої генерації електроенергії штовхає ціни на значну кількість продуктів харчування угору. Тому уберезні зростання цін не буде стрімким, однак частина продуктів харчування залишатиметься в режимі поступового подорожчання — приблизно на 1–3%. Усе залежатиме від ситуації з енергоносіями. Чим довшою буде відсутність електроенергії, тим більшими будуть витрати виробників, відповідно — зростатиме собівартість, що тягнутиме за собою підвищення цін", — пояснив Главреду заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За його словами, найбільше зростання традиційно прогнозується в овочевому сегменті. На це впливають кілька факторів. По-перше, сезонність, адже запаси якісної продукції, що зберігалася з осені, поступово вичерпуються, а попит залишається стабільним, тому менша пропозиція якісної продукції сприятиме підвищенню цін. По-друге, витрати на зберігання, адже морози у січні та лютому змусили виробників активніше використовувати генератори для підтримання температурного режиму, що суттєво збільшило витрати і впливає на кінцеву ціну.

Високими залишаються й ціни на тепличні овочі. Українські огірки лише починають з’являтися на ринку, але їхня собівартість поки що вища за імпортну продукцію. "Закупівельні ціни на український огірок коливаються в межах 160-170 гривень за кілограм, тоді як імпорт із Туреччини може бути на 10-20 гривень дешевшим. Туреччина обмежила експорт через менший урожай у себе в країні, а існуючий попит з боку України та інших європейських країн не дозволяє повністю забезпечити український ринок", — зазначає він. І додає, що суттєвєзниження ціни можливе лише наприкінці квітня, коли на ринок вийдуть вітчизняні парникові овочі з нижчою собівартістю.

Хліб, за словами Марчука, також продовжить традиційно дорожчати.

"У березні очікуємо зростання приблизно на 2%. Загалом за рік хліб може додати 15-20%", — прогнозує експерт, і пояснює, що енергетична складова суттєво впливає на хлібопекарську галузь, хоча рівень залежності різниться залежно від підприємства.

М’ясо та яйця наразі демонструють відносну стабільність, однак ближче до Великодня можливе додаткове підвищення.

"Перед святами традиційно зростає попит, а це може призвести до часткового подорожчання вже у квітні", — каже Марчук.

Молочна продукція у березні також може додати до 2% у ціні, оскільки значною мірою залежить від ціноутворення в енергетиці.

"Офіційні тарифи на електроенергію високі, а у разі відключень використання генераторів збільшує витрати у п’ять-шість разів. Це серйозно впливає на собівартість у молочній галузі", — пояснює експерт.