Власниками каналів-"медіакілерів" у Telegram є Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук, — "Залізний нардеп"

Після серії нещодавніх терактів в Україні МВС та СБУ заявили про потребу врегулювати роботу Telegram. Месенджер давно став майданчиком для вербування виконавців диверсій. Але є ще одна загроза, повязана з Telegram, — не менш серйозна і загрозлива для економіки та нацбезпеки: мережі анонімних каналів-«медіакілерів», що перетворилися на тіньову індустрію компромату, шантажу та маніпуляцій.

Анонімний Telegram-канал в Україні — це не просто блог без підпису. Це, як показало дослідження «УП», повноцінна бізнес-модель із чітко відпрацьованою схемою: замовний «злив» компромату коштує від $2 до $4 тисяч за пост, «зняття» дискредитуючого матеріалу — ще дорожче. Подібні канали спеціалізуються на псевдоінсайдах, маніпулятивних «витоках» і матеріалах, де реальні факти майстерно переплітаються з вигадками.

Особливої уваги заслуговує дослідження Інституту масової інформації — «Чорна скринька видалених постів». ІМІ з'ясував: у середньому Telegram-канали-мільйонники публікують, а потім видаляють близько 13% свого контенту. Рекорд належить каналу Times of Ukraine — за моніторинговий період там було видалено 58% усіх опублікованих постів. Що це означає на практиці? Канал встигає «відпрацювати» замовлення — завдати репутаційного удару, розігнати інформацію в медіапросторі — і прибрати сліди.

На тлі суспільної дискусії про регулювання роботи Telegram в Україні голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин назвав деанонімізацію найбільш реалістичним інструментом боротьби з цими ганебними явищами.

А його колега за парламентом, «Залізний нардеп» Ярослав Железняк провів масштабне розслідування, яке показало: топові анонімні Telegram-канали мають сукупну аудиторію понад 30 мільйонів підписників. Вони заробляють мільйони доларів, не сплачують податків і системно маніпулюють суспільною думкою в інтересах конкретних політичних гравців.

Розслідування Железняка викриває конкретні імена та структури. До двійки топ-каналів з аудиторією понад 9 мільйонів входить вищезгаданий Times of Ukraine та «Україна онлайн». За даними нардепа, тіньовими бенефіціарами цих ресурсів є Олег Арутюнянц та Богдан Тимощук — засновники агенції TOBA.

Механіка медіарекету проста і брутальна. Спочатку канал публікує компромат — реальний, перекручений або повністю вигаданий. Далі власнику бізнесу чи політику надходить «пропозиція»: заплатити за видалення матеріалу або за публікацію «позитивної відповіді». Збитки — від репутаційних і до цілком матеріальних: зірвані угоди, відлякані інвестори, знецінені активи.

В умовах воєнного часу ставки зростають. Дискредитація командирів, чиновників, волонтерів чи цілих організацій може паралізувати роботу критично важливих інституцій.

Деталь, яка перетворює цю історію з медійного скандалу на питання національної безпеки: «Громадське радіо» з посиланням на Железняка повідомляє, що обидва — Арутюнянц і Тимощук — перебувають у запасі СБУ. Більше того: за даними джерел Железняка у правоохоронних органах, вони отримали бронювання від держави у 2024 році — в розпал повномасштабної війни.

Кураторами «телеграм-напряму», за словами нардепа, імовірно є співробітники Департаменту захисту національної державності (ДЗНД) СБУ — цей той самий підрозділ, якому у 2024 році закидали стеження за журналістами Bihus.Info та ймовірн організацію медійних атак на НАБУ та САП.

Таким чином вимальовується схема: анонімні канали з мільйонними аудиторіями синхронно атакували антикорупційні органи — НАБУ та САП — і одночасно «відбілювали» Банкову.

Наразі Ярослав Железняк повідомив, що спрямував офіційні запити до правоохоронних органів з вимогою перевірити та прокоментувати викладену інформацію.

Питання лише в тому, чи зможуть українські спецслужби прозоро й неупереджено розслідувати схему, в якій, за всіма ознаками, беруть участь їхні колеги?