За прикладом автофіксації. Як посилять мобілізацію у березні - інтервʼю з адвокатом

Можливі зміни у мобілізації будуть спрямовані на посилення механізмів впливу на військовозобов’язаних, вважає адвокат Поліна Марченко.

З 1 березня в Україні військовозобовʼязаних можуть очікувати зміни через анонсовану Міністерством оборони України комплексну реформу мобілізації.

В інтервʼю Главреду адвокатка, керуюча партнерка Polina Marchenko Law Office Поліна Марченко розповіла, у чому полягатиме реформа мобілізації, які зміни чекають на військовозобовʼязаних у березні, чи посилять наслідки для військових за СЗЧ, та як шукатимуть порушників правил військового обліку.

З’явилася інформація про нібито посилення контролю за веденням військового обліку з 1 березня 2026 року. На чому саме буде акцент, і що змінюється?

Насправді абсолютно нічого не змінюється. Інформація, поширена в Інтернеті, не має під собою жодного юридичного підґрунтя. Жодних законодавчих змін не ухвалювали і не обговорювали. Тобто конкретного посилення на підставі нового закону, указу чи змін до нормативних актів немає.

Чого очікувати у березні? Ймовірно, того самого, що відбувалося у грудні, січні та лютому. Зараз активно проводяться перевірки військово-облікових документів на вулицях і автодорогах. Якщо особа перебуває в розшуку або виявлено порушення правил військового обліку, її одразу доставляють до територіального центру комплектування.

Більше того, якщо порівнювати з попереднім роком, раніше у випадку перевірки документів військовозобов’язаного, який не мав бронювання чи відстрочки, але не порушував правил військового обліку, його, як правило, відпускали. Нині ситуація змінилася: народні депутати та представники влади неодноразово заявляли, що особи без оформленої відстрочки або бронювання підлягають мобілізації.

На практиці за цією логікою ми рухаємося протягом останніх пів року. Якщо під час перевірки встановлюється відсутність відстрочки чи бронювання, вживаються заходи для мобілізації військовозобов’язаного. Раніше такі випадки були радше винятком, але зараз, на превеликий жаль, це стало буденним явищем. Адже все зводиться до того, якщо є підстави для відстрочки, її обов’язково потрібно оформити належним чином. Якщо цього не зроблено, вважається, що особа не захотіла скористатися своїм правом, і її можуть мобілізувати.

Окремо варто зазначити: у разі порушення правил військового обліку військовозобов’язаного стовідсотково у всіх випадках затримують і доставляють до ТЦК. І незважаючи на те, що є чітка процедура мобілізації, яка передбачає обовʼязкове проходження медичного огляду, видачу бойової повістки та інші етапи, які не повинні відбуватися за один день, на практиці мобілізація інколи відбувається протягом кількох годин після доставки до центру комплектування.

Щодо "посилення контролю за військовим обліком" — тут варто розділяти два напрями. Перший — це посилений контроль за дотриманням військовозобов’язаними своїх прав і обов’язків.

Другий — дотримання правил військового обліку на підприємствах. Тому що кожне з підприємств, незалежно від того, чи є воно критично важливим для економіки, зобов’язані вести військовий облік та проводити відповідні звірки. Плани перевірок підприємств щодо ведення військового обліку на 2026 рік уже оприлюднені, і перевірок заплановано дуже багато. Під час них звертатимуть увагу навіть на найменші деталі ведення обліку.

Тому йдеться радше не про посилення контролю за військовим обліком, а про підвищену увагу до дотримання вимог щодо ведення військового обліку як громадянами, так і підприємствами. Тобто до того, як ведеться військовий облік, чи правильно обліковуються військовозобовʼязані, чи всі обліковуються військовозобов'язані на підприємстві тощо.

Підсумовуючи: підстави для відстрочки не змінилися, підстави для виїзду за кордон також залишилися без змін. Нових нормативно-правових актів щодо процедури мобілізації теж не ухвалено.

Що мається на увазі під оформленням відстрочки? Тобто вона має відображатися в застосунку "Резерв+"?

Останні пів року діють зміни до законодавства, відповідно до яких юридичну силу має не лише паперовий документ, а і той, який має QR-код. Це пов’язано з великою кількістю підробних документів. Тому юридичне значення має не просто паперовий документ, а той, який містить QR-код і може бути перевірений у системі — або безпосередньо в застосунку "Резерв+", або у роздрукованому вигляді з цього застосунку.

Відповідно, відстрочка також має бути оформлена так, щоб вона відображалася в "Резерв+". Тобто:

Сам факт наявності підстави для відстрочки ще не означає, що особа скористалася своїм правом. Наприклад, якщо у людини є один із батьків з групою інвалідності, але відстрочку офіційно не оформлено, і вона не відображається в реєстрі, така особа не вважається такою, що скористалася правом на відстрочку. У такому разі її можуть мобілізувати. Як показує практика, подібних ситуацій нині досить багато.

Ми також бачили багато ситуацій, які висвітлювалися в медіа, коли йшлося про випадки ДТП. У таких ситуаціях механізм діє аналогічно?

З практики, з якою ми працюємо: якщо стається ДТП і військовозобов’язаний перебуває у розшуку, при цьому він не потребує медичної допомоги (тобто йдеться про аварію без тілесних ушкоджень), у всіх випадках таку особу доставляють до ТЦК. Під час оформлення ДТП поліція перевіряє дані, і якщо виявляється порушення правил військового обліку або факт перебування в розшуку, це фіксується, після чого особу передають до центру комплектування.

Більше того, поширюється практика, коли навіть якщо людина не перебуває в розшуку, але не має підстав для оформлення відстрочки чи бронювання, вживаються заходи для її доставлення до ТЦК. Не завжди ці дії виглядають коректно відповідно до вимог чинного законодавства, але фактично вони спрямовані на те, щоб особа проїхала до центру комплектування.

Ключовий момент полягає в тому, якщо людина не потребує медичної допомоги — тобто швидка не госпіталізує її з місця ДТП — у більшості випадків чи винуватця аварії, чи потерпілу сторону (це не має принципового значення) після оформлення матеріалів можуть доставити до ТЦК після оформлення ДТП.

Якщо говорити про продовження відстрочок — саме про процедуру продовження, — ми бачимо, що зараз у частині випадків це вже не відбувається автоматично. Потрібно щонайменше особисто звернутися до ЦНАПу та подати документи. З огляду на тенденцію, чи можлива ситуація, коли людині можуть відмовити або затримати розгляд через нестачу документів, і в результаті вона підпаде під мобілізацію?

На жаль, це не лише можливо — такі випадки вже трапляються. Ідея подачі документів через ЦНАП полягала в тому, щоб розвантажити територіальні центри комплектування. Однак важливо розуміти, що в ЦНАПах не працюють профільні юристи або спеціалісти з мобілізаційного законодавства. Адміністратор ЦНАП або приймає виключно документи відповідно до переліку, зазначеного в постанові, або ті документи, які приніс заявник. Водночас він не завжди може оцінити, чи є пакет документів повним з урахуванням конкретної ситуації.

Уже були випадки, коли:

Відповідно, через це ТЦК ухвалював рішення про відмову в наданні відстрочки. У таких ситуаціях людині телефонують і повідомляють, що "по вашій відстрочці надійшли документи, потрібно прийти до ТЦК". Людина приходить, очікуючи отримати підтвердження відстрочки, а натомість отримує письмову відмову — і одразу повістку на мобілізацію. Тобто ризики формальних відмов через неповний пакет документів або процедурні помилки сьогодні є цілком реальними.

Було кілька повідомлень від народних депутатів про те, що в березні планують обговорювати посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації або самовільно залишає військові частини. Водночас конкретики наразі немає. На чому, на вашу думку, можуть сфокусуватися законодавці?

На мою думку, в першу чергу можуть посилювати відповідальність саме за ухилення від мобілізації — тобто для військовозобов’язаних за порушення правил військового обліку та невиконання обов’язків, зокрема за неявку за повісткою.

Тому що, наприклад, сьогодні є категорії громадян, середній дохід яких набагато вищий, ніж розмір штрафу від ТЦК (зараз він становить від 17 000 грн). І дехто для себе обирає сплату штрафу, а не виконання обов’язків військовозобов’язаного. Очевидно, що це розуміють і в Верховній Раді України.

Якщо виходити з того, що перед державою стоїть завдання виконати мобілізаційний план і збільшити кількість мобілізованих, то логічно припустити, що можливі зміни будуть спрямовані саме на посилення механізмів впливу на військовозобов’язаних — щоб стимулювати виконання обов’язків і забезпечити необхідний якісний мобілізаційний ресурс.

Що стосується СЗЧ (самовільного залишення частини), це справді велика проблема. Однак я не впевнена, що тут варто очікувати саме посилення відповідальності. Адже кількість військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, є дуже великою. Навіть якщо порівняти кількість таких військових із можливостями держави утримувати їх у місцях позбавлення волі, очевидно, що ресурсів для цього буде недостатньо.

Тому, на мою думку, навпаки, більш імовірним є не посилення, а певне пом’якшення механізмів повернення. Подібна практика вже застосовувалася до серпня минулого року — коли військовослужбовцям надавали можливість повернутися із СЗЧ шляхом закриття кримінального провадження та переведення до іншої військової частині для продовження несення служби.

Було б логічно, щоб і зараз для військових, які перебувають у СЗЧ, передбачили механізми повернення без реальної кримінальної відповідальності. Це дозволило б збільшити чисельність особового складу, а не провокувати нові випадки самовільного залишення служби.

Міністр оборони Михайло Федоров заявив про те, що наразі напрацьовується реформа мобілізації. Раніше також з’являлася інформація про можливі зміни у роботі ТЦК. На вашу думку, на чому можуть гіпотетично сфокусуватися в межах таких реформ?

На мою думку, один із ключових напрямів — це подальша цифровізація процесів і автоматизація виявлення порушень правил військового обліку. Як приклад можна навести систему автоматичної фіксації перевищення швидкості: камери на дорогах автоматично зчитують номерні знаки, система ідентифікує власника автомобіля та формує постанову. Аналогічний підхід теоретично може бути застосований і до перевірки військового обліку.

Тобто через інтеграцію реєстрів і систем відеоспостереження за номером автомобіля можна встановити власника та автоматично перевірити, чи є в нього порушення правил військового обліку. Якщо система фіксує такі порушення, інформація може оперативно передаватися патрульній поліції. Відповідно, у поліцейських одразу з’являється підстава для зупинки транспортного засобу та перевірки документів — наприклад, на найближчому посту або під час звичайного патрулювання.

Крім того, дуже активно обговорюється зміна підходу від мобілізації до підписання контракту. Уже кілька місяців тривають дискусії щодо зміни умов контрактів для військових — зокрема, щоб зробити їх більш привабливими фінансово та соціально. Ідея полягає в тому, щоб стимулювати добровільне підписання контрактів і зменшити частку примусових мобілізаційних заходів.

Однак станом на зараз жодних нових законодавчих змін немає. Але, на мою думку, посилення відбуваються хвилеподібно — залежно від потреби виконання мобілізаційного плану. Фактично це стандартна практика, яка періодично повторюється. Кожного місяця визначається новий план за кількістю мобілізованих. І залежно від того, виконується цей план чи ні, інтенсивність мобілізаційних заходів може змінюватися. Тобто йдеться не про нові законодавчі ініціативи, а радше про зміну інтенсивності вже наявних механізмів.