Головний підсумок війни для Росії за 4 роки

Слава Україні! Ганьба Росії!

Четверту річницю повномасштабної війни Україна відзначила тим, що зупинила російський наступ і розпочала контрнаступ на півдні — у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Головний підсумок війни для Росії — повний провал. Провал на фронті: війна в глухому куті, і немає жодних надій на перемогу в найближчому майбутньому. Дипломатичний провал: тепер усім ясно, що Трамп не зможе змусити Україну капітулювати, а європейці не перестануть її підтримувати. Економічний провал: рекордний дефіцит федерального і регіональних бюджетів, падіння нафтогазових доходів удвічі, рецесія, перспектива гіперінфляції. Провал набору на контракт. В останні місяці вперше почалося скорочення чисельності окупаційної армії, тому що її втрати перевищують надходження нового гарматного м'яса, незважаючи на підвищення виплат за контракт.

Маятник війни в останні два роки, здавалося б, хитнувся на користь Росії, але тепер зупинився і пішов в інший — український — бік. Війна закінчиться на її користь. Україна не програла — значить, вона переможе. Росія не змогла домогтися перемоги — значить, вона зазнає поразки. Росія зациклена на релігії перемоги, на переможній манії — відсутність перемоги в Україні деморалізує агресора, призведе його до розколу і поразки.

Україна продемонструвала, що відбулася як держава. Українці — незалежний, гордий народ, готовий у найважчій ситуації дорогою ціною відстоювати свою незалежність і свободу. Більше того, Україна — наріжний камінь безпеки Європи, ворота, що захищають її від варварів зі сходу. Європа і Україна тепер тісно пов'язані і взаємозалежні. Європейська інтеграція України, яку намагався запобігти Путін, фактично відбулася.

Для путінської Росії війна проти України — це не тільки провал, але й ганьба. Її диктатор — не тільки кривавий маніяк типу Гітлера, але й невдаха, повний лузер. Її армія — набрід мародерів, нездатний на ефективні наступальні дії. Гітлер за перші роки війни захопив Париж, Брюссель, Амстердам, Осло, Копенгаген, Прагу, Варшаву і той же Київ. Путін за цей час з величезними зусиллями не зміг захопити навіть Куп'янськ, хоч і навів про це. Правда, закінчить цей недо-Гітлер так само, як його попередник.

Всі соціальні верстви Росії заплямували себе причетністю до цієї злочинної війни. Силовики — від рядових солдатів до генералів — показали себе садистами, маніяками-вбивцями, "Чикатило в погонах". Інтелігенція, в більшості гнила і продажна, стала обслуговувати, ідеологічно і педагогічно окормляти війну (від вчителів до університетських викладачів і "діячів мистецтва"). Так, багато хто виїхав або пішов у внутрішню еміграцію, але більшість залишилася і працює на режим.

Великий бізнес готовий наживатися на агресивній війні, вбивстві сусідів, на чому завгодно — аби зберегти і примножити капітали. Олігархи, які в 90-ті корчили з себе господарів життя, в основному виявилися чекістськими підстилками.

"Простий народ", якого обожнювала російська література — від Достоєвського до Твардовського, — готовий вбивати своїх братів за гроші: дружини продають на гарматне м'ясо чоловіків, матері — синів. "Прості російські мужики" вербуються на фронт, стають ґвалтівниками і вбивцями і повертаються "героями", щоб вбивати і ґвалтувати вже у себе вдома.

Джерело