Костянтинівка стримує літній наступ ЗС РФ: що відбувається на головній ділянці фронту

Сьогодні — Костянтинівський напрямок.

Противник (російські війська) продовжує активні наступальні дії на цьому напрямку частиною сил своїх угрупувань військ (УВ) "Юг" і "Центр", а також низкою формувань УВ "Днепр" з метою ліквідації Костянтинівського району оборони ЗСУ, захоплення міста Дружківка та виходу на ближні підступи до міста Краматорськ з півдня та південного сходу.

Очевидно, що командування противника (мається на увазі УВ "Юг", операційна зона якого включає ці напрямки) наразі прагне реалізувати задум (план) подвійного оперативного охоплення всієї Дружківсько-Костянтинівської агломерації вищезазначеними силами та засобами, з подальшим завданням – вийти на ближні підступи до Слов'янсько-Краматорської агломерації з півдня та південного сходу…

На кінець лютого російське командування все ще зайняте захопленням лише Костянтинівки. Крім того, реалізація його загального плану подвійного охоплення всієї агломерації Дружківка–Костянтинівка явно перебуває виключно у "заплідному" стані.

Ба більше, противнику явно ще не вдається стрімко і швидко захопити власне саму Костянтинівку. Замість цього російські війська, маючи відчутну перевагу в людських ресурсах, змушені лише "витісняти" ЗСУ, причому роблячи це дуже повільно. Наприклад, для того, аби "зачепитися" і в подальшому утриматись на південно-східній околиці міста, російські війська мали витратити приблизно 1,5 місяця.

У боях за Костянтинівку поки що єдиним "світлим" місцем для них є відносно швидке просування їх малих піхотних груп до рубежу Іллінівка–Бересток, що дає їхньому командуванню певні підстави очікувати більш швидкого захоплення західної частини міста в майбутньому.

Але знову ж таки становище цих груп там поки що залишається нестабільним. Кілька "тіл", які проникли в район газової автозаправки "Лідер" на в’їзді до Костянтинівки з боку Покровська, а також ті, що поки успішно ховаються від українських дронів у руїнах на околицях Іллінівки, явно не є тими силами і засобами, якими можна швидко і успішно "штурманути" центральну частину Костянтинівки вже завтра. Їх потрібно хоча б трохи "наростити" там, забезпечити всім необхідним для штурму тощо й т.д. Скільки це все займе часу у російського командування, мабуть, не знає воно саме …

Крім того, ЗСУ продовжують утримувати низку позицій на південь від міста (між ним і Клебанбицьким водосховищем), що саме собою значно ускладнює, а найголовніше — подовжує у часі для противника проведення "загального штурму" Костянтинівки по напрямках, що збігаються.

Очевидно, що українські підрозділи рано чи пізно будуть змушені відступити з цього району під загрозою оточення (ймовірно, до тієї частини міста, що розташована на північ від дороги Т-0504). Іншими словами, вони відступлять у центральну (західну) частину міста, і деякі з них, ймовірно, з'являться прямо перед фронтом російського 3-го АК. Що, власне, явно не додасть швидкості штурмовим діям ворога в самому місті.

Але, якщо подивитися на всю цю ситуацію в ширшому (оперативному) сенсі, то тоді російському командуванню варто визнати, що якщо його гіпотетична Слов'янсько-Краматорська наступальна операція, яку воно, ймовірно, запланувало на літню кампанії цього року, й яку воно, очевидно, довго "виношувало та народжувало", досі залишається на порядку денному, то у нього буквально залишилося лише 2–3 весняні місяці, щоб захопити всю Костянтинівку і всю Дружківку (з прилеглими районами).

Ба більше, якщо за цей час йому не вдасться дістатися Добропілля, а дорога Добропілля–Краматорськ залишиться під контролем ЗСУ, то, незважаючи на очевидні успіхи російських військ на Лиманському та Слов’янському напрямках, воно, з дуже великою ймовірністю, зіткнеться з відчутними, а найголовніше — очевидними труднощами на оперативно-тактичному рівні під час організації та проведення вищезгаданої операції.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело