Робота під час повітряної тривоги: чи мають право звільнити за перебування в укритті

В умовах воєнного стану повітряні тривоги часто лунають у робочий час. Головним пріоритетом у такій ситуації залишається збереження життя та здоров’я людей. Проте на практиці виникають конфлікти: чи має право працівник покинути робоче місце, як оплачується цей час та що загрожує роботодавцю за примус до праці під сиренами.

На ці питання відповіли фахівці Безоплатної правничої допомоги.

За їх словами, працівник має повне право відмовитися від виконання своїх обов’язків на час тривалості повітряної тривоги. Навіть у разі прямої вказівки керівника залишатися на місці, людина повинна керуватися міркуваннями власної безпеки.

Закон не зобов’язує кожне підприємство мати власне укриття. Однак роботодавець несе відповідальність за інформування персоналу: він повинен чітко роз’яснити працівникам та відвідувачам маршрут до найближчого сховища та алгоритм дій.

Відсутність на робочому місці під час тривоги не може кваліфікуватися як прогул. Це правило діє безумовно, якщо:

• працівник повідомив керівництво про те, що йде в укриття;

• на самому підприємстві немає безпечного місця для продовження роботи;

• людина затрималася, оскільки витратила час на дорогу від укриття до робочого місця після відбою.

Оплата праці: як рахують години в укритті

Якщо умови в сховищі не дозволяють виконувати посадові обов’язки, роботодавець має право оформити простій. Законодавство гарантує, що оплата за цей період розраховується в розмірі не менше ніж 2/3 від встановленого окладу.

Якщо ж специфіка роботи дозволяє працівнику продовжувати виконувати завдання безпосередньо в укритті — простій не оформлюється, а час оплачується за стандартним тарифом.

Куди скаржитись у разі порушення

Як стверджують правозахисники, п рямого покарання за сам факт функціонування підприємства під час сирен законодавство не визначає. Проте ситуація докорінно змінюється у разі трагічних наслідків.

Якщо керівник заборонив підлеглим покинути робочі місця і під час атаки люди постраждали або загинули, він нестиме сувору відповідальність. Мінімальна санкція передбачає штраф від 340 гривень, максимальна — позбавлення волі на строк до 7 років.

У випадках, коли адміністрація систематично змушує працювати під загрозою обстрілів, юристи радять діяти рішуче. Скаргу можна подати до:

• профспілкового комітету (за його наявності на підприємстві);

• Державної служби України з питань праці;

• Національної поліції.

До слова, Верховний суд України у своїй постанові від 12 січня 2026 року остаточно визначив: відсутність працівника на місці через перебування в укритті не є порушенням трудової дисципліни.

Суд розглядав справу жінки, яку звільнили нібито за тригодинний прогул. У ході розгляду з’ясувалося, що в цей час у Києві лунала сирена. Працівниця перемістилася в безпечне місце, а після відбою з дозволу керівництва звернулася до лікарні через погіршення самопочуття.

За словами адвокатки Тетяни Козаченко, за такі дії посадовцям може загрожувати штраф від 3400 до 8500 гривень, а у разі повторного порушення — більша сума. Якщо ж недопуск призвів до тяжких наслідків, можливе відкриття кримінального провадження, зокрема за статтями Кримінального кодексу щодо залишення в небезпеці та незабезпечення доступу до укриття. Покарання може передбачати і позбавлення волі.

"Шахтар" / © ФК Шахтар Насіння перед пророщуванням потрібно замочити / © Pixabay Пустеля (ілюстративне фото) / © Pixabay Які стрижки додають зайвих років / © Freepik