Росія та Китай формують потужний альянс на тлі війни в Україні: подробиці від The Times

За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну стратегічне партнерство між Москвою та Пекіном суттєво поглибилося. Попри офіційні дипломатичні заяви про нейтралітет, Китай став ключовим економічним та технологічним опором для російського режиму в умовах жорстких західних санкцій.

Про це пише аналітик Роджер Бойєс у своїй статті для видання «The Times».

За його словами, наразі на Пекін припадає близько 40% усього російського експорту нафти. Економічна взаємозалежність стрімко зростає: минулого року загальний товарообіг між двома країнами сягнув рекордних 250 мільярдів доларів.

Економічний «рятувальний круг» в обмін на ресурси

Експерт нагадує, що під час Мюнхенської конференції з безпеки міністр закордонних справ Китаю Ван І намагався позиціювати свою державу як «справжнього друга Європи». Однак реальні дії Пекіна свідчать про інше: Китай фактично кинув Москві економічний рятувальний круг. Від початку війни між представниками РФ та КНР відбулося щонайменше 19 офіційних зустрічей та відеоконференцій.

«Це було зростання близькості, що почалося з жорсткої угоди — Китай за великою знижкою купував газ, який Росія більше не могла продавати Західній Європі, а потім постачав дрони подвійного призначення, вдаючи, що вони призначені лише для навчальних цілей», — пояснює Бойєс.

Більше того, Москва запропонувала Пекіну масштабний інфраструктурний проєкт: будівництво 400-кілометрової ділянки сибірської залізниці. В обмін на це Китай має отримати розширений доступ до багатих покладів корисних копалин у цьому регіоні.

Як Китай і Росія планують «нову еру»

Виклик глобальному домінуванню Сполучених Штатів з боку російсько-китайського союзу стає дедалі відвертішим. За словами аналітика, 73-річний Путін та 72-річний Сі Цзіньпін вже розробляють довгострокові плани на еру «після Трампа».

«Сі не хоче, щоб Путін програв в Україні, і не хоче, щоб Росія, яка б’є себе в груди, вимагала більш рівного статусу з Китаєм. Вони близькі, стають все ближчими, але все ще не є близнюками», — підкреслює автор матеріалу.

Експерт зауважує, що Китай і Росія мають ширший простір для геополітичного маневру, ніж країни Заходу. Вони розраховують на можливу політичну нестабільність у США та Європі. Зокрема, квітневі вибори в Угорщині можуть посилити позиції ультраправих сил у ЄС, що загрожує єдності континенту.

«У будь-якому разі, дует Сі-Путін готовий до дій. На відміну від Трампа, час на їхньому боці. Розкіш безконкурентних виборів ніколи не була такою важливою в геополітиці», — резюмує Бойєс.

Як Китай допомагає воювати Росії

У матеріалі Newsweek зазначалося, що в НАТО Пекін називають «вирішальним фактором», який дозволив Росії підтримувати військову кампанію протягом кількох років. Водночас китайська сторона офіційно декларує нейтралітет і заявляє про намір відігравати «конструктивну роль» у врегулюванні та гуманітарних питаннях.

Аналітики звертають увагу, що Китай суттєво розширив економічну співпрацю з РФ. Торгівля між країнами зросла до рекордних показників, зокрема за рахунок постачання російських енергоносіїв та експорту китайських технологій і компонентів подвійного призначення. За оцінками європейських структур, значна частка критично важливих комплектуючих для російського оборонного сектору нині надходить саме з Китаю.

Водночас Пекін уникає прямих поставок озброєння, намагаючись не потрапити під вторинні санкції США. Така стратегія дозволяє зберігати формальний нейтралітет і водночас підтримувати економічну стабільність Росії.

Експерти також відзначають, що на тлі війни залежність Москви від Пекіна зросла, а Китай дедалі більше виступає у ролі «старшого партнера», що впливає на баланс сил у двосторонніх відносинах. Лідери обох держав регулярно контактують і заявляють про намір зміцнювати стратегічну співпрацю в умовах глобальної напруженості.

Китай «рятує» російську нафту

До слова, після скороченняімпорту російської нафтиІндією Москва змушена змінювати морську логістику постачання. За даними Bloomberg, нафту Urals дедалі частіше перевантажують із невеликих суден на супертанкери класу VLCC у Червоному морі для подальшого транспортування до Китаю.

Від грудня кілька мільйонів барелів сировини спершу доправляли через європейські води та Суецький канал, а вже там здійснювали перевалку «судно-в-судно». Аналітики зазначають, що це свідчить про зростання залежності Росії від китайського ринку на тлі санкційного тиску та падіння попиту з боку Індії.

Статистика підтверджує зміну напрямку експорту: у лютому обсяги постачання до Китаю суттєво зросли і компенсували скорочення індійських закупівель. Нові маршрути є довшими та складнішими, однак дозволяють РФ підтримувати експорт нафти в умовах обмежень.

Сі Цзіньпін / © Associated Press Місце теракту у Львові 22 лютого / © Getty Images Безпілотник / © Associated Press Рустем Умєров / © Володимир Зеленський