В Росії настають веселі часи, ціни пробивають стелю: Новак – про обвал економіки РФ у 2026 році

В Росії наближається вибух: до літа її економіка може не дотягнути, і підґрунтя для палацового перевороту вже готове, зазначив економіст Андрій Новак.

Поки Кремль викидає шалені суми на війну в Україні і вбивство українців, росіяни шоковано розглядають ціни на продукти харчування на прилавках магазинів та платіжки за комунальні послуги за січень. Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що російська економіка почала 2026 рік із помітним прискоренням інфляції, причому здебільшого дорожчають товари першої необхідності, зокрема продукти харчування. Так, наприклад, яйця в Росії за рік подорожчали на 90%, постійно пробивають стелю ціни на овочі, а в лютому там навіть спалахнула "огіркова криза".

Голова Комітету економістів України Андрій Новак розповів Главреду, чому ціни на продукти в Росії стали космічними, до чого тут війна, яку Росія веде проти України, чому РФ впевнено крокує до запровадження продажу продуктів за талонами, чому обвал російської економіки неминучий, і коли в Росії станеться вибух, що свідчить про готовність підґрунтя до палацового перевороту, а також що змусить Росію закінчити війну.

З чим пов’язана стрімка інфляція в Росії, зокрема подорожчання продуктів харчування? Які чинники там штовхають ціни вгору, і наскільки значну роль тут відіграє війна?

Нинішні процеси в російській економіці мають одну першопричину – це багаторічна війна, яку Росія розв’язала проти України. Російське керівництво не розраховувало на таку тривалість бойових дій. Воно планувало бліцкриг і швидке захоплення України: Київ взяти за три дні, а решту територій, які мали утворити "Новоросію", – за три-чотири місяці. Натомість повномасштабна війна триває вже п’ятий рік.

Росія не була готова до такого сценарію, як не була готова і до руйнівних економічних процесів, які почалися кілька років тому і зараз набирають обертів. На початку 2026 року навіть офіційна статистика в РФ визнала, що війна дісталася кишені кожного росіянина. Це прямий наслідок деструктивних економічних процесів, які запустило повномасштабне вторгнення.

На початку 2026-го руйнівні тенденції в російській економіці значно прискорилися з кількох причин.

Як результат – ми бачимо тисячі "відосіків" самих росіян, які фіксують шалене зростання цін на полицях магазинів у січні. У лютому – після отримання перших платіжок за січень – додалася нова хвиля обурення росіян: суми за житлово-комунальні послуги зросли у кілька разів.

І подорожчання продуктів харчування, і зростання цін на інші товари, і зростання вартості послуг ЖКГ є наслідками того, що Росія спрямовує левову частку ресурсів на війну. Через це у неї лишається дедалі менше коштів на підтримку власного виробництва, зокрема продуктів харчування, і на елементарне обслуговування потреб житлово-комунального господарства.

Процеси, які проявилися на початку року в російській економіці, – це тільки "квіточки", далі буде ще цікавіше? Якщо говорити саме про продукти харчування, то, крім "огіркової кризи", які ще кризи можливі в Росії?

Як я вже зазначав, до стрімкого погіршення економічної ситуації в Росії передусім призводять внутрішні чинники, зокрема суттєве підвищення податків. Проте є і зовнішні чинники, які негативно впливають на економіку РФ. Йдеться про санкції, які продовжують запроваджуватися проти Росії та мають кумулятивний ефект. Вони не лише впливають на спроможність РФ вести війну проти України, а й безпосередньо руйнують російську економіку. Зокрема через санкційний тиск погіршуються зовнішньоекономічні зв’язки Росії. Про це свідчить і стрімке скорочення експорту російських енергоносіїв, і скорочення імпорту до РФ, зокрема продуктів харчування.

У поєднанні зі спадом власного виробництва продуктів харчування це призводить до дефіциту товарів. За багатьма категоріями товарів у Росії суттєво знизилася конкуренція: поменшало і вітчизняних виробників, і імпортерів. А коли пропозиція на ринку скорочується, реакція завжди однакова – стрімке зростання цін.

Подорожчання продуктів у Росії додатково стимулюється зростанням податкового навантаження. Таким чином виникає подвійний ефект: внутрішні та зовнішні чинники синхронно прискорюють деградацію економіки Росії та розкручують маховик інфляції.

Так звана "огіркова криза" в Росії – це лише образ. Річ у тім, що саме на огірки ціни зросли найбільш суттєво. Огірок – продукт, який раніше вважався загальнодоступним і дешевим – у Росії стрімко злетів у ціні, ставши дорожчим за екзотичні овочі та фрукти, що везуть за тисячі кілометрів. Самі росіяни називають продовольчу кризу "огірковою", проте йдеться про подорожчання не лише огірків – криза охоплює практично весь спектр продуктів харчування, стрімко дорожчає все.

Яскравим підтвердженням цього є знов-таки "відосіки" росіян з російських супермаркетів, які свідчать про те, що на продукти почали масово чіпляти антикрадіжні магнітні датчики. Тепер захищають навіть ті товари, які ніколи раніше не вважалися дефіцитними або дорогими і на які ніколи не чіпляли магнітний захист: вершкове масло, сир, шоколад і навіть певну упаковану хлібобулочну продукцію. Це свідчить про те, що вся лінійка продуктів харчування – від овочів та "молочки" до солодощів та хлібобулочних виробів – перейшла в категорію дорогих продуктів.

Це відбувається через зменшення пропозиції виробників та скорочення пропозиції імпорту. Це призводить до зниження конкуренції на ринку, зростання собівартості і – як наслідок – до стрімкого подорожчання продуктів харчування в Росії.

Там не втримали ціни навіть на алкоголь. Навіть такий "стратегічний продукт", яким у Росії завжди була горілка і залишалася доступною з радянських часів, зараз почав стрімко дорожчати. За останніми даними, мінімальна ціна стандартної пляшки горілки об’ємом 0,5 літра в Росії суттєво зросла – до 400 рублів. Це понад 200 гривень за півлітрову пляшку горілки. І це фактично вдвічі дорожче, ніж коштують горілчані вироби в Україні. Для багатьох росіян це, мабуть, чи не найболючіший удар. Горілка перестає бути легкодоступною і перетворюється на екзотичний за ціною продукт.

Після ваших слів складається враження, що доступними для росіян залишаться інгредієнти для щів та "бояришник".

Фактично так. Навіть ті росіяни, які вважалися забезпеченими, тобто жителі Москви та Санкт-Петербурга, зараз теж знімають сотні відео, демонструючи свої платіжки за житлово-комунальні послуги за січень та цінники в магазинах. Росіяни, купуючи продукти на значні суми, дивуються, що цього набору ледь вистачить на короткий час. Це свідчить про те, що споживчий кошик усіх росіян, незалежно від їхнього попереднього матеріального стану, суттєво збіднів.

Що взагалі в цьому контексті чекає на росіян: продукти за талонами, порожні прилавки чи космічні ціни в магазинах?

У російському суспільстві зберігається величезна прірва між бідними, яких там переважна більшість, і невеликим прошарком заможних громадян. Утім, ця відмінність між бідними й багатими поступово стирається, але не за рахунок того, що бідні стають багатшими. Навпаки. Ті, хто раніше вважали себе забезпеченими, тепер змушені суттєво обмежувати свій споживчий кошик та відмовлятися від звичних товарів і послуг. Дедалі більше росіян мігрують у категорію людей, які змушені прискіпливо рахувати кожну копійку, балансуючи між доходами та витратами на базові життєві потреби. Це відчувається навіть у заможних містах Росії – Москві та Санкт-Петербурзі. Тож уже всі росіяни відчули на собі руйнівні економічні наслідки війни Росії проти України.

Проте, як свідчать численні відео в мережі, далеко не всі громадяни РФ вибудовують причинно-наслідковий зв’язок і розуміють, що стрімке зростання цін і падіння рівня їхнього життя є прямим наслідком війни, яку їхня країна розв’язала проти України. Відсоток росіян, які починають щось розуміти, поступово зростає, але він усе ще незначний.

Хай там як, але нинішнього росту цін недостатньо, щоб спонукати до протестних дій росіян ані у великих містах, ані в глибинці, де рівень життя є катастрофічно низьким.

Загалом, продукти за талонами – це те, до чого стрімко котиться Росія. Там повторюється ситуація останніх років Радянського Союзу. Ба більше, в деяких російських регіонах уже лунають пропозиції про застосування таких механізмів щодо продуктів харчування. Так, наприклад, там думають про запровадження продовольчих карток на певні суми для російських пенсіонерів. Тобто місцева влада хоче на місяць видавати пенсіонерам продовольчі талони на додачу до мізерних пенсій, які зараз майже повністю йдуть на оплату житлово-комунальних послуг. Такі часи в Росії настануть дуже скоро, вони вже стукають у двері росіян.

Яких масштабів має набути проблема інфляції та дефіциту товарів у Росії, щоб це дало поштовх для соціальних збурень: умовно кажучи, "голодних бунтів", протестів, бунту місцевих еліт абощо? Коли ця проблема буде мати політичні наслідки для російської влади?

У тих численних відео, в яких росіяни скаржаться на погіршення життя, вони не пов’язують свої проблеми з війною проти України. Вони переважно апелюють до Владіміра Владіміровича і просять допомогти та розібратися з місцевими чиновниками. Тобто вони щиро вірять, що причиною погіршення їхнього життя є місцеві чиновники, які насправді політично та економічно в Росії нічого не вирішують.

Історичний досвід свідчить: зміна влади в Росії, як правило, відбувається не через народні бунти, а через палацові перевороти. Так було і в імперські, і в радянські часи. Наприклад, Сталін прийшов до влади лише тоді, коли Ленін уже був фізично нездатним керувати державою; попри всі регалії "переможця", Сталіна усунули, причому він пішов із життя за дивних обставин; усунення Берії стало результатом підкилимних ігор; Хрущова відправили на пенсію вузьким колом керівництва КПРС.

Отже, зміна влади в Москві відбувається не з народної ініціативи, а внаслідок палацових переворотів. Наразі в Росії сформувалися всі передумови для чергового палацового перевороту. Російська бізнес- та політична еліта першою відчула на собі руйнівний вплив міжнародних санкцій: арешти та блокування активів, катастрофічне падіння доходів від експорту в енергетиці, хімічній промисловості, металургії та сільському господарстві, обмеження пересування світом, заборони на в’їзд до цивілізованих країн та неможливість користуватися розкішшю, до якої вони звикли, – усе це тисне на "верхівку" останні чотири роки. Ці санкції впроваджувалися поетапно: від перших обмежень у 2014 році до масштабних пакетів після повномасштабного вторгнення.

Тож підґрунтя для перевороту в Росії вже готове. Питання лише в тому, яку форму він матиме, а також хто саме наважиться його очолити й реалізувати.

The Washington Post писав у лютому, що чиновники фінансового блоку уряду РФ попередили Путіна про наближення масштабної економічної кризи, яка станеться за три-чотири місяці. Чи бачите ви ознаки такого грандіозного обвалу російської економіки влітку?

Російська економіка наразі перебуває в такому стані, що її фінансовий крах може статися будь-якої миті.

Що таке фінансовий крах у цьому контексті? Це, з одного боку, різкий обвал курсу рубля, а з іншого – неспроможність як федерального, так і регіональних бюджетів виконувати соціальні зобов’язання: виплачувати пенсії, зарплати та допомогу незахищеним верствам населення.

Криза в Росії може спалахнути будь-коли. Уже зараз більшість російських регіонів заявляють про брак коштів навіть на пріоритетну статтю витрат – оплату контрактів із військовослужбовцями, які йдуть на війну проти України. Якщо вже немає грошей головну статтю витрат, це вказує на виснаження всієї бюджетної системи РФ.

Дані за січень 2026 року вражають: дефіцит федерального бюджету лише за один місяць склав 1,7 трлн рублів. Це вже третина всього дефіциту, закладеного на 2026 рік! Це багато говорить про об’єктивний стан федерального бюджету РФ.

До цього варто додати проблему боргів російських компаній. За даними Центробанку Росії, близько 60% найбільших російських компаній замість того, щоб наповнювати бюджет, як вони робили раніше, тепер самі просять грошей у держави. Це стосується і нафтогазових компаній, і "РЖД", тобто Російських залізниць, тощо. Ті компанії, які раніше були головними донорами бюджету, за рахунок чиїх надприбутків і сплачених податків фінансувався федеральний та більшість місцевих бюджетів, перетворилися на реципієнтів бюджету. Вони просять або грошей з федерального бюджету, або податкових пільг. Тож найбільш прибуткові російські компанії вже або стали збитковими, або їхні прибутки настільки скоротилися, що вони більше не можуть сплачувати податки в тих обсягах, що й раніше. Наголошую, так відбувається майже в усіх галузях російської економіки.

Чи правильно я вас зрозуміла, російська економіка може не дотягнути навіть до літа?

Нинішній стан російської економіки надто нагадує стан радянської економіки в останні роки існування СРСР. Тоді відбувся каскад стрімких економічних і фінансових потрясінь, що призвели спочатку до економічного, а згодом і до політичного краху Радянського Союзу.

Варто згадати так звану "павловську грошову реформу", яка вмить знецінила багаторічні накопичення радянських громадян на їхніх ощадкнижках. Невдовзі після цього СРСР втратив спроможність фінансувати республіки, що входили до його складу. Саме це дуже швидко спровокувало відцентрові процеси – і економічні, і політичні.

Аналогічна ситуація в Росії може спалахнути будь-якої миті. Зараз навіть поодинока заява про вихід зі складу РФ будь-якого регіону здатна спровокувати ланцюгову реакцію по всій країні та аналогічні дії в інших регіонах. Адже склад суб’єктів Російської Федерації надзвичайно різнорідний: поруч із відносно благополучними регіонами існують не просто депресивні, а критично кризові. Тому іскра відцентрових політичних процесів може спалахнути будь-якої миті, коли регіональна влада виявиться неспроможною забезпечити за рахунок бюджету виконання навіть елементарних господарських функції на місцях.

По-вашому, крах російської економіки неминуче призведе до розпаду Російської Федерації, принаймні виходу з її складу певних її суб’єктів?

Саме так. Аналогія з Радянським Союзом тут є абсолютно доречною. Історія вже повторюється: і хоча є певні нюанси, загальні тенденції практично ідентичні.

Нинішній національний та адміністративний склад Російської Федерації у дещо зменшеному масштабі дуже нагадує структуру колишнього СРСР із його 15 республіками. Тоді кожна республіка представляла окремий народ із власною мовою, культурою та історією. Схожа ситуація спостерігається і в сучасній Росії: більшість регіонів — це або національні республіки зі своєю ідентичністю, мовою та культурою, або потужні регіональні об’єднання, на території яких зосереджені ресурси, які експлуатує Москва, проте рівень життя там залишається катастрофічно низьким. У Росії є нафтоносні, газоносні, діамантоносні, золотовидобувні та промислові регіони, де зосереджені поклади руд, металів, родючі землі, лісові та водні ресурси, але рівень життя в цих регіонах такий, що росіяни там ледь зводять кінці з кінцями.

Разючий дисбаланс між багатством надр і злиднями населення, особливо на тлі розкоші Москви та Санкт-Петербурга, може будь-якої миті стати детонатором. Місцеві еліти рано чи пізно винесуть у політичну площину гасло: "Досить годувати Москву!". Це невдоволення провінції Москвою, яка "жирує", може вибухнути в будь-якому регіоні будь-якої миті. А це спровокує ланцюгову реакцію незворотних політичних подій у Росії.

Крах економіки та розпад Росії, про які ви говорите, є вже неминучими? Чи у російської влади є інструменти, щоб уникнути цього?

І тенденції в російській економіці, і тенденції на фронті, тобто у війні проти України, вже подолали, як росіяни люблять говорити, всі можливі "червоні лінії", коли Росія ще могла б зупинитись і повернутися до якоїсь форми мирного життя, яке було до вторгнення в Україну.

Уже всі зрозуміли, що Росія не збирається йти на жодні поступки і щодня лише збільшує масштаби атак на Україну. Тому в перемовинах усі просто тягнуть час і чекають, коли внутрішні економічні та політичні процеси в Росії зруйнують її зсередини. Тобто цивілізований світ хоче перемогти Росію малою кров’ю для себе. Інше питання, що для України це вже давно не "мала кров", але для європейців, американців та представників інших цивілізованих країн, які зараз підтримують Україну, кращою є м’яка форма розвалу Росії зсередини, а не масштабне військове протистояння на рівні світової війни.

Що має відбутися з Росією або з російською економікою, щоб Кремль почав згортати війну? І наскільки, на вашу думку, далеким є цей момент для нас?

Допоки Путін залишається при владі в Росії, війна не закінчиться. Путін не здатен, не хоче і вже не може зупинити війну, тому що так він втратить усе. Це для нього буде політичною смертю, а згодом і фізичною. Тож війна триватиме щонайменше доти, доки Путін лишається на чолі Росії.

Інша справа, що зміна влади внаслідок палацового перевороту, про який ми говорили, може відбутися будь-якої миті. В залежності від того, хто замінить Путіна, можна буде робити висновок, чи буде договороздатною нова влада.

Чому ви думаєте, що палацовий переворот у Росії можливий у найближчій перспективі? Адже еліти терплять серйозні санкції та обмеження вже чотири роки, навіть більше, але до жодних рішучих дій не вдаються. Можливо, просто не хочуть?

Думаю, що ті російські бізнес- і політичні еліти, які вже багато втратили і продовжують втрачати щодня, напевно, просто шукають форму, як усунути Путіна – особу, яка створила для них такі проблеми. Я так розумію, що питання тільки в тому, хто на себе візьме цю сміливість – організувати та здійснити цю операцію.