Виробляти ракети до Patriot в Україні – фантастика чи реальність? Авіаексперт про балістику РФ і обстріли влітку

Президент Володимир Зеленський у лютневому інтерв'ю BBC підтвердив, що Україна хотіла б виробляти системи Patriot і ракети до них, але поки не отримала від партнерів необхідних ліцензій. Про це він сказав британському мовнику та наголосив, що питання локалізації виробництва ППО залишається предметом дискусій з партнерами.

Як вважає Анатолій Храпчинський, директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві, ключова проблема сьогодні – не лише в політиці ліцензування, а й у глобальних виробничих потужностях виробників систем типу PAC-3.

На думку Храпчинського, навіть масштабне збільшення постачань у короткому періоді не вирішить всіх проблем, потрібні інші системи захисту (наприклад, європейські проєкти типу SAMP/T або ізраїльське рішення Arrow чи американське THAAD), а також глибша промислова кооперація. Він звертає увагу, що питання локалізації виробництва – технічно можливе, але політично й технологічно складне: не всі системи та компоненти дозволені до копіювання або передачі, а деякі технології захищені через ризик витоку.

Про те, як Україні та Європі розв'язати проблему російської балістики – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Яка проблема з ППО проти балістики в Україні та Європі?

Храпчинський радить почати розмову про ППО з того, що США випускають PAC-3 (це протиракети до Patriot, які можуть збивати російську балістику) в обсязі близько 500 одиниць на рік. У 2025 році США мали вийти на 650 одиниць на рік.

Експерт наголошує, що цього недостатньо для збиття того рівня балістики, який Росія вистрілює по Україні. Мовиться про близько сотні на місяць, випущених під час масованих атак.

Храпчинський наводить приклад Німеччини, яка закупила дві ізраїльські системи Arrow, протиракетного захисту. Європа розуміє, що в неї немає достатньо ресурсів, можливостей, тому вона шукає додаткові інструменти, і в випадку Німеччини це системи Arrow. Є франко-італійська SAMP/T, яка потребує фінансування для того, щоб її покращити. Вона могла б стати європейським Patriot.

Водночас США готові постачати протиракети тим, хто більше за них заплатить, наголошує експерт.

До того ж поставила системи радіолокації Ground Master 200 та Ground Fire 300, які входять в комплекс SAMP/T, додає експерт.

Цікаво, що ще за міністра оборони Умєрова Україна пропонувала виробнику системи Patriot – компанії Raytheon – інвестиції та розширення співпраці в оборонній сфері. Тоді сторони обговорили нагальну потребу України в додаткових комплексах і ракетах для захисту міст та критичної інфраструктури. Київ заявив про готовність вкладати кошти в розвиток цього напряму та запропонував поглибити кооперацію, зокрема між українськими та американськими оборонними компаніями, щоб прискорити обслуговування озброєння.

Торік Україна була готова закупити у США до десяти комплексів Patriot і розглядала можливість ліцензійного виробництва, що актуально й нині. Водночас виробництво нових систем потребує років: наприклад, контракт для Німеччини передбачає перші постачання лише з 2027 року. До того ж потенційне виробництво в Україні залишатиметься під ризиком російських ударів.

Чинний міністр оборони України Михайло Федоров же у лютому під час відеоконференції з представниками групи E5 – Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії – закликав європейських партнерів об’єднати зусилля для розвитку засобів протидії балістичним ракетам. У зустрічі також взяли участь Високий представник ЄС Кая Каллас і заступниця Генсека НАТО Радміла Шекерінська.

Федоров наголосив, що європейська оборонна промисловість має терміново наростити виробництво, адже нинішні обсяги залишаються критично низькими. Україна запропонувала започаткувати спільні проєкти з європейськими країнами для розробки та виробництва рішень проти балістики, паралельно реалізуючи власні ініціативи у цій сфері.

Окремо міністр закликав продовжити фінансування програми PURL як ключового механізму отримання ракет PAC-3 для систем Patriot. Федоров зокрема відзначив ініціативу Німеччини щодо додаткових постачань ракет, підкресливши важливість швидкої реалізації домовленостей.

Чи можливе виробництво протиракет в Україні?

Храпчинський називає питання, озвучене Зеленським, фантастикою.

До того ж, наголошує експерт, деякі рідкісноземельні елементи, які потрібні для виробництва корпусів ракет у Європі, залежать від Китаю.

Система Patriot / Фото Wikimedia

Чому балістику треба перехоплювати поза атмосферою?

З 2019 по 2025 рік Росія в рази збільшила виробництво складних ракет, каже Храпчинський. Мовиться про те, що у 2019 році вироблялося близько 40 "Іскандер-М", то зараз це 120 ракет. Вісім "Кинджалів" у 2019-му та 40 – у 2025-му.

Храпчинський додає, що Arrow або THAAD більш ефективні проти "Орешника", адже вони що перехоплюють ракету до того, коли відбулося розділення боєголовки. Такого протиракетного захисту в Україні немає, а в Європі є лише частково, каже експерт.

Ізраїльська Arrow / Фото Wikimedia

Щодо "Цирконів", якими росіяни останнім часом атакують Київщину – на думку Храпчинського, це складна ціль для перехоплення і її використовують для перенавантаження ППО.

"Критична помилка в тому, що ми не пропонуємо правильній взаємодії. Варто запропонувати – "давайте об'єднаємося разом, давайте разом захищати Європу, давайте будувати", – вважає Храпчинський. Адже Європі потрібен наш досвід війни, потрібно побудувати правильні взаємовигідні умови спілкування і взаємодії. Це має бути альтернатива НАТО у Європі.

Яка роль Білорусі?

У розмові Храпчинський згадує про те, що у Білорусі вже розгортається "Орешник", націлений на Європу. Серед цілей загалом – Сувальський коридор, який поєднує Польщу із Литвою, Латвією та Естонією.

Недавно Україна збила ретранслятори на білоруських мобільних вежах, які допомагали російським дронам робити нальоти на Україну. Але, як вважає Храпчинський, відновити їх – питання часу.

Чи будуть далі обстріли енергетики?

У попередні роки Росія переходила від обстрілів енергетики України восени та взимку до обстрілів оборонних виробництв влітку. Анатолій Храпчинський вважає, що так буде і цього року.

Київська ТЕЦ-6 / Фото КМДА

Водночас внаслідок блокування "старлінків" російські можливості суттєво просіли, хоча питання часу, коли вони це можуть виправити, вважає Храпчинський.