Економіка смерті та раціональне середньовіччя: Чеславський про те, як Путін переміг здоровий глузд росіян

Кремлю вдалося монетизувати ірраціональні міфи, перетворивши загибель громадян на вигідний економічний проєкт.

Про це заявив історик та аналітик Олег Чеславський в ефірі політолога Юрія Романенка, презентуючи свою книгу "Русскій міф".

"Ми маємо розуміти, що Путін створив систему, де лояльність купується за цілком конкретні гроші. Це не просто ідеологія, це економіка смерті. Коли ми говоримо про "російський міф", ми маємо розуміти, що він завжди базувався на ідеї самопожертви заради якоїсь великої мети. Але зараз цю мету монетизували", - пояснив історик.

Чеславський зазначає, що за останні роки в РФ сформувалася специфічна "економіка смерті", де лояльність населення купується за конкретні суми, які значно перевищують рівень доходів у депресивних регіонах.

"Вони зробили смерть раціональним вибором для бідної людини. Якщо ти живеш у депресивному регіоні, де у тебе немає жодних перспектив, де твоя зарплата - це копійки, то контракт із армією стає твоїм єдиним лотерейним квитком. Або ти повернешся з грошима, які ніколи б не заробив за все життя, або твоя родина отримає гробові, які дозволять їм купити квартиру або машину. Це і є перемога Путіна над здоровим глуздом", - наголосив аналітик.

Аналізуючи стратегію Кремля через призму світ-системного аналізу, Чеславський вказує на спробу Росії побудувати закриту систему, яка ігнорує глобальні цінності, але використовує сучасні технології для консервації минулого.

"Росія зараз намагається вибудувати свою власну "світ-систему", таку собі автаркію, яка б не залежала від глобальних інституцій. Вони кажуть: "Нам не потрібен ваш долар, нам не потрібні ваші цінності, ми побудуємо свій світ". Але цей світ - це світ минулого. Це спроба повернутися в середньовіччя, але з ракетами та інтернетом", - пояснив він.

Чеславський зауважив, що ресурсів у Росії виявилося набагато більше, ніж розраховували на Заході. І справа не тільки в нафті та газі.

"Головний ресурс - це терплячість народу. "Російський міф" якраз і говорить про те, що страждання - це благо. Що ми маємо потерпіти, щоб потім потрапити в "рай", як каже Путін. І люди в це вірять. Вони готові терпіти санкції, готові терпіти дефіцит, бо вони відчувають себе частиною чогось "великого". Путін дуже вдало використовує історичні травми. Він каже: "Нас завжди хотіли знищити, нас завжди хотіли поставити на коліна". І ця риторика працює. Коли він каже про "багатополярний світ", він насправді має на увазі право диктаторів робити зі своїм народом усе, що вони захочуть, без жодного зовнішнього контролю", - зазначив історик.

Політолог Юрій Романенко порівняв Росію з корпорацією, де акціонери - це вузьке коло осіб, а всі інші - це просто персонал, який можна замінити.

"Причому персонал, який має бути вдячний за те, що йому взагалі дають роботу. І ось ця модель зараз експортується. Путін хоче показати всьому світу, що демократія - це слабкість, що лібералізм - це шлях до вимирання. Він продає "стабільність" в обмін на свободу", - пояснив Чеславський.

Ключовим моментом дискусії стало питання виживання путінського режиму, для якого успіх України є смертельним вироком. Юрій Романенко зауважив, що Україна є "кісткою в горлі" для російської моделі, оскільки демонструє альтернативний шлях розвитку.

"Україна для Путіна - це не просто територія. Це екзистенційна загроза самому "російському міфу". Якщо Україна зможе побудувати успішну демократичну державу, то вся конструкція Путіна розвалиться. Бо тоді росіянин запитає: "А чому вони можуть жити вільно і заможно, а ми маємо вмирати в окопах за інтереси олігархів?". Тому для нього знищення України - це питання виживання його власного режиму. Він не може дозволити нам бути успішними. Він готовий спалити свою країну, готовий знищити економіку, аби тільки Україна не стала прикладом для росіян. І в цьому трагедія. Ми зараз боремося не просто з армією, ми боремося з ідеологічною машиною, яка не зупиниться ні перед чим", - наголосив Чеславський.

Юрій Романенко звернув увагу, що нинішня війна - це передусім війна систем.

"І перемога в цій війні залежить від того, чия система виявиться міцнішою в довгостроковій перспективі", - зазначив він.