Підрив колій у Польщі і перехоплення супутників: як Кремль веде тіньову війну проти всієї Європи

Європейські країни дедалі більше стурбовані низкою диверсій проти критичної інфраструктури, які пов’язують із діями Кремля. НАТО і ЄС уже не перший рік відкрито засуджують гібридні атаки Росії, серед яких називають підривні дії, напади, кібератаки та дезінформацію. За офіційними оцінками західних спецслужб, таких атак з початку війни Росії проти України налічується вже понад сотню (за даними AP – щонайменше 145 зареєстрованих інцидентів). Мета цих акцій, за версією чиновників, – виснажити ресурси союзників, похитнути довіру до урядів і припинити військову підтримку Києва.

На землі та в підземних комунікаціях російські та проросійські агенти здійснюють безпрецедентні за своєю зухвалістю напади. Наприклад, у жовтні 2022 року в передмісті Марселя були одночасно перерізані численні волоконно-оптичні кабелі, що зв’язують Францію з іншими європейськими містами. Французька влада розцінювала ці дії як вандалізм і навіть залучила для розслідування внутрішню розвідку (DGSI). У Польщі восени 2025-го підірвали залізничну колію на шляху Варшава – Люблін (до кордону з Україною), що прем’єр-міністр Дональд Туск назвав безпрецедентним актом саботажу проти безпеки держави.

За кілька днів до вибуху на цьому ж напрямку виявили зрізані рейки та пошкоджений контактний дріт; польське слідство припускає, що до підривів причетні іноземні спецслужби. Утім до офіційного висновку ще далеко, але вже в жовтні влада Польщі спільно з Румунією затримала вісім осіб, яких звинуватили в підготовці диверсій "на замовлення Росії". Також мовилося про двох українців, на яких польська поліція відправила запит до Інтерполу

Аналіз останніх років свідчить, що росіяни (та їхні найманці) все активніше вербують дрібних злочинців для саботажу. За даними Reuters, це можуть бути водії, ремонтники та колишні засуджені, яким платили до 10 тисяч доларів за підпали автотранспорту, пожежі на складах і навіть охоплювали план вбивства топменеджера великої військової фірми. Не обійшлося й без космосу, де російські супутники кружляють навколо європейських космічних апаратів та зламують передачі. Детальніше про диверсії та саботаж Росії – у матеріалі 24 Каналу.

Космічний фронт: що Росія влаштовує на орбіті?

Найсвіжішим напрямком підозр стало космічне поле. За даними Financial Times, два новітніх російських супутники "Луч-1" і "Луч-2" демонстрували дивні маневри на геостаціонарній орбіті неподалік від ключових європейських космічних апаратів (супутників зв’язку та телебачення). За спостереженнями американських і європейських розвідок, "Луч-2" із середини 2023 року наблизився до 17 різних європейських супутників.

Головнокомандувач Космічних сил Німеччини генерал-лейтенант Міхаель Траут зазначав, що перебування цих "супутників-інспекторів" поряд із цивільними апаратами може дозволити росіянам перехопити команди управління старими ненадійно захищеними супутниками або вивести їх з ладу маніпуляцією орбіт.

Дійсно, майже всі європейські геостаціонарні супутники були запущені десятиліттями раніше з низьким рівнем шифрування; їхні сигнали для телебачення, інтернету та навіть частково урядового зв’язку, ймовірно, ретельно моніторилися "Лучами".

Виведення "Луча" на орбіту у 2023 році / Фото Роскосмосу

Паралельно в європейських містах зафіксовано ще один тип космічних атак – з Землі: у 2024 році Арбітражний комітет Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU, ООН) розглянув скарги кількох країн (включно з Францією, Швецією, Нідерландами) на "грубе навмисне перешкоджання" супутниковому зв’язку. Наприклад, під час чергових трансляцій телепрограм на дитячих каналах з’являлися відео з кадрами війни в Україні, а служби авіаційного контролю фіксували збої GPS.

ITU зробила рішучі заяви, називаючи подібні втручання "надзвичайно тривожними" і пов’язуючи їхнє походження із зонами поблизу Москви та Калінінграда.

До того ж у 2025 році Москва вивела на орбіту два нові розвідувальні супутники "Космос‑2589" і "Космос‑2590" з аналогічними маневровими можливостями. Ці запуски прямо кажуть про посилення російської космічної розвідки. За даними спостережень, "Луч‑1" наприкінці січня 2026-го припинив виходити на зв’язок (ймовірно, через витік палива і руйнування конструкції), тоді як "Луч‑2" продовжував залишатися активним поблизу одного з основних європейських комунікаційних супутників (Intelsat 39). На тлі нових загроз Єврокомісія оголосила про створення програми захищеного супутникового зв’язку GovSatCom та планує до 2030 року побудувати власну мережу військової космічної комунікації.

Підводні атаки й морські загрози: що було раніше та чим знову погрожує Путін?

З початком повномасштабної агресії проти України Росія активізувалася й на півночі Європи. Так, на початку вересня 2022 року у виключних економічних зонах Швеції та Данії пролунали вибухи, що повністю вивели з ладу кілька ниток газопроводу "Північний потік" – десятки кілометрів підводних труб на дні Балтійського моря.

Міжнародні слідчі висунули версію диверсії – експерти з Данії й Швеції офіційно визнали ці руйнування наслідком умисного підриву, але не оголосили винних. Зухвалий напад на енергоінфраструктуру лише додав напруженості у відносинах Заходу і Росії: в Москві ж публічно закидали іншим, що ті "намагаються приховати сліди". Звісно, не обійшлося й без українського сліду.

Диверсія на залізниці у Польщі / Фото Przemysław Piątkowski / PAP

Тим часом російський диктатор не зупиняється. Він заявив, що у Росії нібито є інформація про можливу спробу підриву великих газопроводів TurkStream та Blue Stream, що прокладені по дну Чорного моря й постачають газ до Туреччини та країн ЄС.

За його словами, таке нібито планується для того, щоб зірвати дипломатичний процес щодо України та створити нові "провокації", які підірвуть поступ у мирних переговорах. Цікаво, що опосередкована погроза Путіна відбулася на тлі вибуху автомобіля поліції в Москві.

"Луч" у російському музеї / Фото "Політехнічний музей"

Звісно, заяви диктатора не містять конкретних підтверджених фактів чи даних від незалежних джерел про реальні плани або атаку на трубопроводи, а також не супроводжуються доказами щодо причетності конкретних служб чи країн.

Важливо згадати, що космічне протистояння не почалося вчора. Ще в часи холодної війни США експериментували з концепцією супутників-перехоплювачів – програму SAINT закрили ще у 1960-х, але сама ідея наблизитися до чужого апарата і подивитися, що він робить нікуди не зникла. Згодом у США зʼявлялися експериментальні інспекційні супутники, зокрема MiTEx, які демонстрували здатність маневрувати на орбіті поблизу інших об’єктів. Про це писали технічні огляди та аналітичні видання, зокрема The Space Review.

Додатковий контекст дав витік документів Едварда Сноудена у 2010-х. З них випливало, що американські програми космічної розвідки передбачали використання апаратів у геостаціонарній орбіті для перехоплення сигналів зв’язку.

Окремий напрям – так звані сервісні супутники. Китайський апарат SJ-21 у 2022 році продемонстрував можливість підлетіти до несправного супутника і перемістити його на орбіту утилізації. Формально це подається як боротьба з космічним сміттям.

Останні спостереження, зафіксовані незалежними трекерами та компаніями на кшталт Aldoria, стосуються маневрів китайських апаратів SJ-21 і SJ-25 вже у 2026 році. У цій сфері важливу роль відіграють не лише урядові заяви, а й незалежні спостерігачі. Дані астрономів-аматорів, відкриті каталоги орбіт і звіти приватних аналітичних компаній часто першими фіксують незвичні маневри. Саме так публічно документуються близькі підходи супутників у геостаціонарній зоні.

Як реагує Захід?

На тлі цих подій Захід активно заявляє про загрозу з боку РФ. НАТО в травні 2024 року оприлюднило комюніке, в якому перерахувало приклади кібератак, нападів та саботажу в Європі, що "продовжує здійснювати Москва, у тому числі через проксі". Водночас Євросоюз у липні 2025-го засудив "систематичні гібридні кампанії" Москви, прямо окресливши їхні компоненти: кібератаки, втручання в інформаційний простір, а також "саботаж, руйнування критичної інфраструктури, фізичні напади".

Більшість західних медіа публікують розслідування і наративи про підозрілих "клієнтів Кремля": наприклад, у жовтні 2024-го Reuters поінформував, що лідери розвідок США та Британії (офіс Бернса, MI6 та MI5) прямо назвали континентальну атаку безпрецедентною "кампанією саботажу" російських спецслужб. Навіть у режимі офіційного дипломатичного тону Лондон відкрито назвав ГРУ відповідальним за низку пожеж і вибухів всередині Європи, хоча Кремль традиційно відкидає всі звинувачення.

Поступово в інформаційному середовищі Європи утверджується думка, що небезпечні дії Москви охоплюють вже не лише територію України та навколо, а й мирні сфери альянсу, аж до космосу. Однак поки що офіційна позиція значної частини Заходу уникає прямих обвинувачень на адресу Росії щодо конкретних диверсій (як у випадку з розривами "Північного потоку"). Тож питання – скільки ще комюніке доведеться опублікувати НАТО та ЄС у найближчі роки щодо дій Росії?